falkoner / Про Баку. Частина сьома. Прощання (Reply)

Ушли от моря горы,
Жажду утолив.
И лег на берег город,
Охватив залив.
Он стар и вечно молод
Здесь на берегу,
Залив глядит на город,
Город мой, Баку!

Після прогулянки набережної ми знову вирішили вирушити в Старе місто Баку.

Прогулялися напівпустою вулицею ( все ще не пеставали дивуватися тому, що вулиці в центрі Баку напівпусті постійно), в якийсь момент звернули на непримітні сходи і опинилися в Старому місті.

Пороздивлялися якісь старезні фундаменти. Що воно таке так і не знайшли таблички. Поряд на такому самому фундаменті розкинулася якато кафешка, наприклад). Дивне відношення до археології)).

Полазили трохи вулицями. Що тут безумовно радує, так це відсутність зовнішньої реклами. Будиночки всі красиві, вилизані.. більшість одного кольору з одного матеріалу. Красиво.

Знову вийшли до Дівочої вежі. Вагалися підійматися чи ні. Хмарно, знову дискримінація туристів. Квиток для місцевих дешевше в 5 разів. Але хмарно... кароч поки думали, закрився вхід і питання відпало саме собою.

Пішли далі бродити вузенькими вуличками... Спокійно тут.

Ніколи не забувайте. Найцікавіше завжди ховається за фасадами.

Видно, що будинок новобудова, але зроблено в загальному стилі і концепції.

А от автентичні старовинні бані переробили в сувенірні магазинчики. Тільки дахи хаманів залишилися.. справжніми, чи як?

А це місце, мабуть, знайоме всім. Навіть тим, хто ніколи в Баку не був. Вгадаєте?)) Ну.. давайт, "шьор пабері !")))

Не можна не звернути увагу на двері.. вони тут шикарні.

Знову пройшлися повз Палац Шарваншахів . Знову не пішли, бо знову образились різниці на ціну входу для своїх і чужих (2 і 15 манат).

От що дійсно сподобалося. так це фонтанчик навпроти входу в Палац))

Походили вздовж міських мурів. Воні дійсно виглядають старими. Хоч і відреставровані. Відчувається масштаб.

Вибралися вже на майже рідний нам проспект Ніязова.

Тут харашо.. папуги навколо літають...ехь.
Попереду Національний музейний парк, будівля на фоні - то 6 корпус університету ( якщо я правильно зрозумів мапу).

Рушили ним знову до морька. Тобто в сторону морька, бо йшли ми кататися на фунікулері.
Дивним чином фунікулер не потрапив в кадр. Ніпанятна... Що розказати про нього? Новий. круті сучасні кабінки. Звичайна транспортна карта не діє на нього, платити за проїзд треба окремо. Один підйом - 1 манат. При чому гроші збирає який-то мутний тип. Таке враження, що фунікулер приватний).

А піднімалися ми в Нагорний парк до Алеї Шахідів (Şəhidlər Xiyabanı).

Виходячи з будівлі верхньої станції фунікулеру відразу звертаєш увагу, на одоборобало. Це є місцевий парламент.

Але то не на довго). Дуже скоро на тебе починає нависати громада Башт Полум'я).
З близька вони не такі вражаючі, як здалеку. Звичайні скляні хмарочоси.

Тут же і мечеть в наявності ( Şəhidlər Xiyabanı Məscidi).

Алея Шахідів — братська могила в Баку, де поховані "шахіди " — здебільшого жертви «Чорного січня» (126 осіб) і азербайджанці, загиблі під час Карабахської війни.
На місці Алеї Шахидів раніше розташовувалося мусульманське кладовище, де були поховані тіла жертв березневих подій 1918 року в Баку. Після встановлення радянської влади в 1920 році кладовище було знищено, поховані тіла вивезені, а на цьому місці був розбитий парк імені Сергія Кірова.
У січні 1990 року в Нагорний парк були перенесені з площі «Азадлиг» тіла людей, загиблих в ході трагічних подій в ніч з 19 на 20 січня 1990 року. 20-21 січня на алеї було викопано понад 120 могил. Похорон тривали кілька годин. 22 січня були поховані ще 50 осіб. Троє з них були жертвами березневої різанини 1918 року ( антиазейбаржанські погроми в Баку і інших містах тодішньої Бакинської губернії), тіла яких були виявлені в парку при ритті могил. На всіх трьох могилах написано «Шахіди 1918».

Дивне місце.. Давить.

Монумент героїв.

Нагорний парк - це місце, яке найчастіше відвідують офіційні делегації.
Двісі дивно, що якщо підійнятися на 50 метрів вище від алеї ( ми полізли в пошуках красивого виду), то знайдеш напіврозвалену будівлю, навколо якої гори сміття. але камер багато, мало не на кожному дереві)).

Але так. в парк потрібно піднятися обов'язково, хоча б заради виду. Він тут шикарний.
Каняка зацінив.

Звичайно сюди краще залазити на заході сонця. Нам, правда трохи не пощастило, і мінлива приморська погода стрімко почала псуватися.

Далі почався дощ. Але ми довго ще зависали тут споглядаючи вид. Фоточки ви можете глянути в "Містичній частині " про Баку.

Ну от, власне і все, що назнімалося в Баку. Тоді. Восени 2017 року.
Далі ми посунули в центр спочатку, Оленка пішла по магазинам купуватти пахлаву ( медову, звичайно), я поїхав в хостел за великим наплічником.
Далі вокзал, пошуки потяга. Плацкарт ( ми ж не мажори якіто), два кацапа поряд з нами. самі бухали і нам пропонували. Ми ігнорували по максимуму. Потім зрозуміли, що ми з України і взагалі відстали, позитив.
Ранок почався з провідниць. в передінфарктному стані. Вони майже на кордоні, а в них у вагоні іноземці! вони ще за годину до кордону розбурхали нас і розказали в яку позу краще стати і як правильніше робити "ку". Подивившись на них з подивом, перевернулися на інший бік).
Азейбаржанські прикордонники справді намахані. Прийшов такий чувак з "компактним" сканером паспортів ( розміром з валізу).. чото розпитував довго... радує що кацапів допитували набагато довше ніж нас)).
Контраст особливо був помітний у порівнянні з грузинськими прикордонниками. Щирі веселі люди).
Особливо коли побачили українські паспорти.
Кацапів знову довго мурижили.
Від кордону до Тбілісі не довго. І от...
Але я про то вже розказував))).

Па Баку... ми ще повернемося, бо трохи не все встигли що хотіли.
Ну, а на сьогодні все. Про той кавказький тріп ще є один пост. Буде цікаво. Не перемикайьеся.

Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:

https://www.airbnb.ru/c/shuras1

На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад

Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання

Ну і мені щось перепаде)).