Про сплячку
Sunday, 30 January 2022 18:44Котилося колесо та й стало в дворі:
А вже наше сонечко змаліло вгорі.
Стала нічка темная - довга як зима,
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
А вже наше сонечко змаліло вгорі.
Стала нічка темная - довга як зима,
Ходить попід вікнами заспана пітьма.
Зимові дні перетворюються на якийсь поганий рімейк фільму "День Бабака". Дім, метро, робота, метро, дім. Похід в сусідній ТЦ розглядається як вилазка на північний полюс. Трохи на летаргічний сон все схоже... Ну і так, спати хочеться постійно. Не вистачає сонця і тепла.
Все вище написане можна розглядати як відмазку, чому я не пишу великих постів. Фотки є ( навіть оброблені), сил і бажання немає.
Проте... виходили от пройтися сусіднім лісом трохи. Такі фотки хороші, не треба нічого писати багато, можна просто їх показати. Така зима.

Очі, віки, двері, вікна, вікна...
Квіти, дерева, звірі йдуть без кінця
Тихими рисами твого лиця.
Бери собі мої
Списки, вежі, диски, межі, межі...
Квіти, дерева, звірі йдуть без кінця
Тихими рисами твого лиця.
Бери собі мої
Списки, вежі, диски, межі, межі...
Günaydın
Цієї весни карантин і локдаун переживаються якось важче ніж в минулому році.
Якесь повне моральне виснаження... Ще й це довбане тепло ніяк не розпочинається...Їде дах по трошки.

Цієї весни карантин і локдаун переживаються якось важче ніж в минулому році.
Якесь повне моральне виснаження... Ще й це довбане тепло ніяк не розпочинається...Їде дах по трошки.

Про розповіді
Tuesday, 16 February 2021 16:28Вже не засну, не треба до ста.
Стала чутлива, як шерсть твого пса.
Втома, втома як тона
...на
Очі, віки, двері, вікна, вікна...
Стала чутлива, як шерсть твого пса.
Втома, втома як тона
...на
Очі, віки, двері, вікна, вікна...
Kumoorn
Фоток оброблено багато, підготовано декілька постів, але зовзім немає сил їх писати. Настрій такий.. ніякий. Повна апатія і лінь. Сиджу, граюся в іграшки...Дожити б до весни.

Фоток оброблено багато, підготовано декілька постів, але зовзім немає сил їх писати. Настрій такий.. ніякий. Повна апатія і лінь. Сиджу, граюся в іграшки...Дожити б до весни.

Про рутину
Friday, 25 December 2020 12:06Не вбиває, а робить сильнішим,
Тільки це мене завжди тішить,
Хай ламає, а ти не ламайся,
День за днем, день за днем в бою!
Тільки це мене завжди тішить,
Хай ламає, а ти не ламайся,
День за днем, день за днем в бою!
Цей рік став чи найменш продуктивним в мене з точку зору фотографії.
Подорожей майже не було, та і взагалі з дому виходити не надто хотілося, а камеру з собою так взагалі майже не носив. Дім, робота ... робота, дім. На вихідних видихнути і відіспатися. Рутина по трохи затягує. Але нічо.. зима закінчиться і попустить).
А поки, навіть звичайний похід в магазин можна використати з користю. При бажанні, звісно.
Ходили в Леруа Марлін за столиком на початку грудня.. Трошки фоткав.

Про сторінки
Tuesday, 10 November 2020 19:52…Приблизно в цей час встановилося також правило,
що коли свиня зустрічається на стежці з якоюсь іншою твариною,
то ця мусить уступитися з дороги;
і так само, що всі свині, незалежно від становища,
мають привілеґію перев’язувати кожної неділі хвостика зеленою стрічкою…
що коли свиня зустрічається на стежці з якоюсь іншою твариною,
то ця мусить уступитися з дороги;
і так само, що всі свині, незалежно від становища,
мають привілеґію перев’язувати кожної неділі хвостика зеленою стрічкою…
Про навколишнє
Saturday, 14 December 2019 17:47Горе від розуму, купа агресії, йдемо в Європу ми після депресії
Ніби студенти — від сесій до сесій, я тут живу, значить тут буде весело
Я тут займаю умовну посаду артиста якого обрав сам народ
Я пробиваю цей довбаний зонд із упередження та заборон
Ніби студенти — від сесій до сесій, я тут живу, значить тут буде весело
Я тут займаю умовну посаду артиста якого обрав сам народ
Я пробиваю цей довбаний зонд із упередження та заборон
Goede morgen
Читаєш новини і ... просто розпач. Що робити, куди бігти, як боротися?
Опускаються руки...Не хочеться ні робити нічого , ні думати, просто забутися...
Радієш будь-якій можливості відволіктися... Забутися моментами, коли ти просто був щасливий...Або по часам, коли все було просто.. тут свої, там чужі... або просто по часам , коли все було пофіг. Думки страуса.. але просто важко.
Тільки кілька людей тягнуть і тримають.. є ще ті, заради кого хочеться підніматися зранку...
