І десь за років триста
Прилетять туристи з туром по Землі,
Екскурсовод розкаже,
Андроїди покажуть, як ми тут жили!
Прилетять туристи з туром по Землі,
Екскурсовод розкаже,
Андроїди покажуть, як ми тут жили!
От і настав час написати традиційний підсумковий пост. Рік №2021 був різним, але хорошого було точно більше ніж поганого. Хай так буде і надалі. Як завжди, 12 фото що ілюструють 12 місяців, прожитих мною в минулому році.
Січень.
Зима явно не мій час. Як ото народився взимку так і відразу відморозився). Взимку я, можна сказати, впадаю в сплячку, зазвичай. Мало гуляю, багато працюю, ну і фоток не надто багато виходить. В січні минулого року ми з Оленкою особливо не тусячили, гуляли неподалік від дому. Благо неподалік від дому є ліс і Алмазне озеро. Саме воно на фото.

Я готовий позбавити міста керування
і на портвейн перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадуючи про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.
і на портвейн перетворювати озерну воду,
лише б вона, згадуючи про моє існування,
писала мені листи про життя і погоду.
Січень закінчився).
Пройшов місяць нашого з Оленкою подружнього життя. Будні пробують затягувати, але ми стараємося не здаватися).
Ходимо в кіно, на виставки, гуляємо... Навіть якщо про це не пишу я. Так можна, уявіть собі. Сходити в кіно і не написати про це в ФБ.
Роботи багато, часу мало, тож фоткав зовсім трошки).
Несемося, кароч). Скоро весна.
В тому що біле ми ковиряємось,
Чорне шукаєм і помиляємось.
Все ми про все нібито знаєм.
Гаємо час. Час, що минає...
Чорне шукаєм і помиляємось.
Все ми про все нібито знаєм.
Гаємо час. Час, що минає...
Кожного року, наприкінці грудня я пишу підсумковий пост і ілюструю його 12 кадрами.
Не стане винятком і 2019. Єдина відмінність, що пост я пишу трохи зарано, 26-го числа, але завтра в мене потяг, який відвезе мене до кардинального нового життя, тож часу в цьому році не буде.
Минулий рік був знаковим. Багато чого змінилося в моєму реальному житті, я став іншим, сподіваюся подорослішав. І я впевненний, що зміни ці на краще. Про що я? Колись розкажу може.
Цього року було дуже багато роботи, що дало певні результати в фінансовому плані, та ж робота дала певні результати у відсутності вільного часу, для написання постів, зокрема. Як я не старався фото порозгрібати я не зміг, тож пишу ще про 2018))). В наспупному році спробую виправитися.
А зараз традиційно. Дванадцять місяців - дванадцять фото.
Січень.
Взимку традиційно мало фотографую. Холодно, короткий світловий день, всі діла.
Цього року в січні згадається хіба що поїздка у відрядження в засніжений Мукачево... Це якщо не враховувати подорож в неймовірну Барселону, куди ми літали з Оленкою наприкінці місяця.
Місто, що вкрало наше серце.

Про навколишнє
Saturday, 14 December 2019 17:47Горе від розуму, купа агресії, йдемо в Європу ми після депресії
Ніби студенти — від сесій до сесій, я тут живу, значить тут буде весело
Я тут займаю умовну посаду артиста якого обрав сам народ
Я пробиваю цей довбаний зонд із упередження та заборон
Ніби студенти — від сесій до сесій, я тут живу, значить тут буде весело
Я тут займаю умовну посаду артиста якого обрав сам народ
Я пробиваю цей довбаний зонд із упередження та заборон
Goede morgen
Читаєш новини і ... просто розпач. Що робити, куди бігти, як боротися?
Опускаються руки...Не хочеться ні робити нічого , ні думати, просто забутися...
Радієш будь-якій можливості відволіктися... Забутися моментами, коли ти просто був щасливий...Або по часам, коли все було просто.. тут свої, там чужі... або просто по часам , коли все було пофіг. Думки страуса.. але просто важко.
Тільки кілька людей тягнуть і тримають.. є ще ті, заради кого хочеться підніматися зранку...

І бачить - ти ходиш поруч тими ж дворами,
Через перехід праворуч, потім біля брами.
Можливо ти зупинишся, поглянеш - третій поверх зліва.
Така дурниця, але вона була б щаслива.
Через перехід праворуч, потім біля брами.
Можливо ти зупинишся, поглянеш - третій поверх зліва.
Така дурниця, але вона була б щаслива.
Сьогодні вперше тижні за три взяв в руки камеру. Зараз багато чого відбувається цікавого в мене в житті, все це на тлі завалів на роботі і хронічної нестачі часу... Тож якось так. Вперше фоткав в листопаді).
Домовилися на сьогодні з Оленкою сходити в кіно. Але ранок почався не з кіно, а з кави.
Такий от смайл намалювала мені чашка)).
Smile, motherfuck, smile

Про вітрила
Monday, 11 November 2019 16:16Хутко-хутко в мене виростуть крила
І покину я позичені вітрила
Ах як це гарно і як чудово
Я почуваю як росте сила як міцніє сила
Мене усього сила вхопила і відродила
Я народжуюсь на світ знову.
І покину я позичені вітрила
Ах як це гарно і як чудово
Я почуваю як росте сила як міцніє сила
Мене усього сила вхопила і відродила
Я народжуюсь на світ знову.
Цього року я знову майже не був на воді. Під вітрило так і не потрапив... Брак часу...
Але ті відчуття забути неможливо... і до води тягне. Знімав влітку для Боді корпоративну регату... повеселилися трошки).

( Read more... )Але ті відчуття забути неможливо... і до води тягне. Знімав влітку для Боді корпоративну регату... повеселилися трошки).
