Про Грузію. Частина перша. Батумські танцюючі фонтани

[falkoner]

По тій воді легенько
Гойдає човен затишний,
А в тім човні тихенько
Закрила очі молоді,
Очі молоді, молоді.

Про Баку. Частина перша. Космос

Якщо хто не в курсі ( а я впевненний, що більшість не в курсі, і взагалі - всім насрать), то ми з Оленкою провели відпустку на Кавказі. Трохи побули в Баку, трохи покаталися Грузією. Про Баку я вже раз писав (бяяядддааа з часом зараз), а сьогодні от почну про Грузію. Правда з кінця.
Сьогодні розкажу про фонтани в Батумі, які ми бачили аж на прикінці свої подорожі. Отак от. Не хочу по порядку розказувати.

Батумі називають містом сонця і вина. На дісталося тільки вино). В день нашого приїзду сюди зарядив дощ і йшов без перестанку півтора дні. В другий день ми проходили ввечері біля фонтанів, але поліцейські сказали, що в дощ вони не працюють.

Нам пощастило на третій день. Нарешті розвиднілося, ми погуляли трохи містом і околицями ( звичайно ж покажу. Колись), а ввечері таки потрапили на це чарівне дійство.

Мультимедійних фонтатів в Батумі два. Один знаходиться на початку Батумського бульвару, інший посеред Ардаганського озера. І той і той називають як танцюючими так і співаючими, але в мене чомусь з минулого разу залишилася тверда впевненність, що що "Співаючий" - той який на Більварі, а "Танцюючий" - той який на озері.
Ще одне переконання мало не стало народженням печальки. Мені здавалаося, що фонтани працюють тільки по 40 хвилин і встигнути на обидва за один вечір нереально. Так от ні. Обидва фонтани працюють з 21:00 і приблизно до опівночі, тож якщо ви потрапили в Батумі хоч на один вечір з травня по вересень ( офіційно), або як ми - на початку листопада, то обов'язково відвідайте обидва.

Ми спочатку вийшли до того фонтану, який знаходиться ближче до центра. Він зустрів нас українською народною піснею ( здається то було "Ти ж мене підманула") що співалася з гарним таким грузинським акцентом. Але приємно було. Поруч з цим фонтаном, доречі, стоять пам'ятники Лесі Українці і Тарасу Шевченко.



Попри холод зависли на добрі 30-40 хвилин.









Підмерзнувши трохи зібралися додому ( бо ж я впевненний, що до озера їхати нема сенсу). Добре що додумались перепитати . Знову у поліції, бо інформаційний центр ( ще вам один орієнтир поряд) вже зачинено було. Сіли на автобус і поїхали до озера.
Там хоч і холодніше було, але просто казково.





Я бачив обидва ці фонтани ще в 2014 році, але тоді вони мене так не вразили. Зараз же , це стало одним з найяскравіших вражень за всю поїздку.





Сиділи. Дивились. Мерзли. Але все одно дивилися. В сезон тут не проштовхнутися від туристів ввечері. На прочатку листопада ж , фонтан не назбирав і двох десятків глядачів...











В якийсь момент все на кілька секунд згасло, ми навіть вже подумали, що вже все і почали збиратися, коли несподівано щось хлопнуло , засвітилося... і почалося лазерне шоу. Вже потім я вичитав, що нам пощастило, бо лазерне шоу вмикають не кожного дня і не системно, тобто розкладу коли воно вмикається - ніхто не знає. Ми бачили. Це така пилова хмара на яку проектуються відео з танцями різних народів. Забавно, що всі танцюристи танцюють в воді. Таке враження, що поверхня озера - то підлога.



Після лазерного шоу фонтан знову почав танцювати. Ми все чекали , коли закінчиться цикл ( в київського мультимедійного фонтану на Майдані пісні крутяться по колу з інтервалом 40 хвилин), але так і не дочекалися. Замерзли. І потулили додому. Повечеряли найбільшими хінкалі в Батумі в ресторані Tavaduri . В інтернетах в основному позитивні відгуки, але мені якось не дуже сподобалося. Хінкалі звичайно великі і смачні ( з м'ясом, грибні не дуже), але їсти їх страшно незручно. Інтер'єр якийсь дивний, дивні офіціанти). Не раджу, кароч.



Постараюся вам більше і частіше розказували . І про цю подорож і про інші. Буде цікаво. Не перемикатеся.