Про Тбілісі'17. Частина восьма. Місто Old star
Sunday, 6 January 2019 09:28![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerТакой лазурный небосвод
Сияет только над тобой,
Тбилиси, мой любимый и родной.
И Нарикала здесь стоит,
Как память прошлых тяжких бед.
Твою главу, венчая сединой.
Сияет только над тобой,
Тбилиси, мой любимый и родной.
И Нарикала здесь стоит,
Как память прошлых тяжких бед.
Твою главу, венчая сединой.
Про Баку. Частина перша. Космос
Про Баку. Частина друга. Бульвар
Про Грузію. Частина перша. Батумські танцюючі фонтани
Про Тбілісі'17. Частина перша. Незапланована
Про Тбілісі'17. Частина друга. Панорамна
Про Боржомі. Частина перша. Багряні гори
Про Тбілісі'17. Частина третя. Нічна
Про Баку. Частина третя. Мішанина
Про Баку. Частина четверта. Містична
Про Тбілісі'17. Частина четверта. Мцхета і Джварі
Про Тбілісі'17. Частина п'ята. Мтацмінда
Про Боржомі. Частина друга. Парк
Про Батумі. Частина Друга. Місто сонця і вина
Про Тбілісі'17. Частина шоста. В Степанцмінду
Про Баку. Частина п'ята. Понтова
Про Тбілісі'17. Частина сьома. Вверх і вниз
Про Вардзію'17
Про Батумі. Частина третя. Такий день
Перебравшись на правий берег Мткварі, ми рушили вгору, поступово заплутуючись в лібіринті вулиць Старого Тбілісі.
Дахи цього району в мене є на сотнях фотографій, але якось так склалося, що ніжками я сюди жодного разу не доходив. А даремно.
Дуже атмосферна місцина. Здається тут час зупинився....
Хіпстери , правда і сюди добралися зі своїм Джойсом).
Нашою метою було піднятися до церкви Земо Бетлемі ( Верхня Віфліємська церква). Вона так мальовничо височіє на горі Нарікала.
Але туди ще дійти треба). Поблукали трошки в лабіринті вулиць.
Не скажу, що то блукання було неприємним. Саме тут в Старому дбілісі збереглася традиційна місцева архітектура. З цими от прекрасними балкончиками, терасами... Правда, уже часто воно в жахливому стані. Проте багато будинків пережили реконструкцію. І навіть не втратили свого шарму.
Тут своя тусовка). Зазвичай з вікон слідкують за людішками котики, а не Хаскі).
День, нажаль, виявився не надто соняшним. Але недостачу кольорів успішно компенсувала місцева архітектура.
Нє, ну куди ж без котиків.
Вверх, вверх, вверх!
А от і Земо Бетлемі.
За історичними даними перший храм на цьому місці побудував Вахтанг Горгосалі ( близько 440—502 н.е.), найімовірніше тут поховані його мати і сестра.
Будівля церкви, що дійшла до наших днів відноситься до XVIII - XIX ст. У XV ст., Тут тбіліськими вірменами була побудована церква в ім'я Богородиці. Але в XVIII в., А точніше, в 1740-х роках, її капітально перебудували на пожертви великого політичного діяча Картлі-Кахетинського царства, Моураві. Тбілісі під час правління царя Теймураза II (1700 - 1762), князя Гіві Амілахварі є (1689 - 1754). Того самого Гіві Амілахварі, з ініціативи та матеріальної допомоги якого в Тбілісі в 1742 році була побудована церква в ім'я св. Георгія, відома як Кашветі. Пізніше, Велика Бетлемська церква або Петхаін стала вірменською Карапа Сурб Геворк (св. Георгій), але сюди і надалі ходили молитися і грузини, так як вважали це місце святим. У 1884 році церкву перебудували, оновили фасад і встановили новий купол.
З 1994 року це грузинська православна церква в ім'я Різдва Христа. Особливо виділяються північний та східний фасади церкви. На північній стороні вікна обрамлені орнаментом з рельєфним зображенням серафимів. На цій же стороні під куполом горельєф закутого лева.
Ми ж, пожовуючи унабі рушили далі. Вирішили пошкати церкву Святого Георгія в Клдісубані.
Бродячи вуличками якось зовсім випадково потрапили до Аштеги.
Це унікальне місце. Пам'ятник архітектури національного значення... знаходиться в дворі приватного будинку).
Вхід до храму ( тобто о того, що залилилося від нього) безкоштовний. Але треба просто стукати в ворота. Прийдуть вам відкриють. Перед цим закривши собаку). І як не дивно не дивляться на тебе з ненавистю ( бо як же задовбали ті туристи).. просто відносяться до цього як до данного. Дивно.
Тбіліський храм вважається найбільш північним у світі і єдиним в Грузії храмом вогнепоклонників
Назва утворена злиттям слів перської мови Атеш кяде - «храм вогню».
Вважається, що на цьому місці здавна стояв храм вогнепоклонників, можливо зведений за часів перського панування, в V-VII століттях. У 1720-х роках тут була побудована мечеть, яка незабаром, в 1735 році, після вигнання турків, була зруйнована.
Будівля жовго використовувалося як господарська будівля.
Місцеві взашалі дуже дружні до туристів ( навіть не знаючи, що ми з України). Якісь дві тітоньки запросили нас до себе в двір, бо звідки красивий вид.. та і взагалі тут класно). Приємно.
Пару разів промахнувшись сходами таки потрапили до церкви Святого Георгія.
Сучасна будівля була створена на кошти Петроса Зохрабяна та його дружини Лаліт. А в XIX столітті храм капітально відремонтували, також побудувавши дзвіницю і купол. На цю реставрацію вказують вбудовані в камінь шари цегли. У даний же період на фасадах храму були викладені цеглою хрест і строй ромбів.
В 1735 р., на карті царевича Вахушті, у західній частині церкви, біля входу стояла дзвіниця. На початку XX століття до північного фасаду церкви незаконно були прибудовані житлові будівлі, а в комуністичний період в самій церкві були розташовані лялькова і лакувальна майстерні, пізніше в Церкві був розташований також голуб’ятник. Стараннями Грузинської православної Церкви Церква святого Георгія в Клдісубані була оновлена і заново освячена 23 листопада 1991 р. З 2002 року в церкві проходять реставраційні роботи. Церква була укріплена, очищена, був відновлений сад.
Повернулися до початку. До Замо Бетлемі, але цього разу дійшли вже до нижньої церкви.
І срустилися в лабіринт вулиць Старого міста.
Те що місто "старе" тут дуже відчувається. Деякі вулиці тримають від руйнування чесне слово, грузинські тости і таке от металічне риштування. Вперше бачу таке в масштабах цілої вулиці.
Архітектура тут саме народна. Не прилизана для туристів.
Дуже атмосферно, історично і всі діла.. Але жити тут? Та ну його нафіг..
Реставрація тут коштуватиме в рази дорожче ніж позносити все це і побудувати сучасне житло... але ж тоді район втратить своє історичне значення... патова ситуація... от і руйнується все тут по трошки...
Побродивши трошки .. Повернулися до тої ж таки Земо Бетлемі , біля неї є сходи на гору. Туди ми і вирушили, бо в планах в нас було ще потрапити до Ботанічного саду Тбілісі. Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Дуже атмосферна місцина. Здається тут час зупинився....
Хіпстери , правда і сюди добралися зі своїм Джойсом).
Нашою метою було піднятися до церкви Земо Бетлемі ( Верхня Віфліємська церква). Вона так мальовничо височіє на горі Нарікала.
Але туди ще дійти треба). Поблукали трошки в лабіринті вулиць.
Не скажу, що то блукання було неприємним. Саме тут в Старому дбілісі збереглася традиційна місцева архітектура. З цими от прекрасними балкончиками, терасами... Правда, уже часто воно в жахливому стані. Проте багато будинків пережили реконструкцію. І навіть не втратили свого шарму.
Тут своя тусовка). Зазвичай з вікон слідкують за людішками котики, а не Хаскі).
День, нажаль, виявився не надто соняшним. Але недостачу кольорів успішно компенсувала місцева архітектура.
Нє, ну куди ж без котиків.
Вверх, вверх, вверх!
А от і Земо Бетлемі.
За історичними даними перший храм на цьому місці побудував Вахтанг Горгосалі ( близько 440—502 н.е.), найімовірніше тут поховані його мати і сестра.
Будівля церкви, що дійшла до наших днів відноситься до XVIII - XIX ст. У XV ст., Тут тбіліськими вірменами була побудована церква в ім'я Богородиці. Але в XVIII в., А точніше, в 1740-х роках, її капітально перебудували на пожертви великого політичного діяча Картлі-Кахетинського царства, Моураві. Тбілісі під час правління царя Теймураза II (1700 - 1762), князя Гіві Амілахварі є (1689 - 1754). Того самого Гіві Амілахварі, з ініціативи та матеріальної допомоги якого в Тбілісі в 1742 році була побудована церква в ім'я св. Георгія, відома як Кашветі. Пізніше, Велика Бетлемська церква або Петхаін стала вірменською Карапа Сурб Геворк (св. Георгій), але сюди і надалі ходили молитися і грузини, так як вважали це місце святим. У 1884 році церкву перебудували, оновили фасад і встановили новий купол.
З 1994 року це грузинська православна церква в ім'я Різдва Христа. Особливо виділяються північний та східний фасади церкви. На північній стороні вікна обрамлені орнаментом з рельєфним зображенням серафимів. На цій же стороні під куполом горельєф закутого лева.
Ми ж, пожовуючи унабі рушили далі. Вирішили пошкати церкву Святого Георгія в Клдісубані.
Бродячи вуличками якось зовсім випадково потрапили до Аштеги.
Це унікальне місце. Пам'ятник архітектури національного значення... знаходиться в дворі приватного будинку).
Вхід до храму ( тобто о того, що залилилося від нього) безкоштовний. Але треба просто стукати в ворота. Прийдуть вам відкриють. Перед цим закривши собаку). І як не дивно не дивляться на тебе з ненавистю ( бо як же задовбали ті туристи).. просто відносяться до цього як до данного. Дивно.
Тбіліський храм вважається найбільш північним у світі і єдиним в Грузії храмом вогнепоклонників
Назва утворена злиттям слів перської мови Атеш кяде - «храм вогню».
Вважається, що на цьому місці здавна стояв храм вогнепоклонників, можливо зведений за часів перського панування, в V-VII століттях. У 1720-х роках тут була побудована мечеть, яка незабаром, в 1735 році, після вигнання турків, була зруйнована.
Будівля жовго використовувалося як господарська будівля.
Місцеві взашалі дуже дружні до туристів ( навіть не знаючи, що ми з України). Якісь дві тітоньки запросили нас до себе в двір, бо звідки красивий вид.. та і взагалі тут класно). Приємно.
Пару разів промахнувшись сходами таки потрапили до церкви Святого Георгія.
Сучасна будівля була створена на кошти Петроса Зохрабяна та його дружини Лаліт. А в XIX столітті храм капітально відремонтували, також побудувавши дзвіницю і купол. На цю реставрацію вказують вбудовані в камінь шари цегли. У даний же період на фасадах храму були викладені цеглою хрест і строй ромбів.
В 1735 р., на карті царевича Вахушті, у західній частині церкви, біля входу стояла дзвіниця. На початку XX століття до північного фасаду церкви незаконно були прибудовані житлові будівлі, а в комуністичний період в самій церкві були розташовані лялькова і лакувальна майстерні, пізніше в Церкві був розташований також голуб’ятник. Стараннями Грузинської православної Церкви Церква святого Георгія в Клдісубані була оновлена і заново освячена 23 листопада 1991 р. З 2002 року в церкві проходять реставраційні роботи. Церква була укріплена, очищена, був відновлений сад.
Повернулися до початку. До Замо Бетлемі, але цього разу дійшли вже до нижньої церкви.
І срустилися в лабіринт вулиць Старого міста.
Те що місто "старе" тут дуже відчувається. Деякі вулиці тримають від руйнування чесне слово, грузинські тости і таке от металічне риштування. Вперше бачу таке в масштабах цілої вулиці.
Архітектура тут саме народна. Не прилизана для туристів.
Дуже атмосферно, історично і всі діла.. Але жити тут? Та ну його нафіг..
Реставрація тут коштуватиме в рази дорожче ніж позносити все це і побудувати сучасне житло... але ж тоді район втратить своє історичне значення... патова ситуація... от і руйнується все тут по трошки...
Побродивши трошки .. Повернулися до тої ж таки Земо Бетлемі , біля неї є сходи на гору. Туди ми і вирушили, бо в планах в нас було ще потрапити до Ботанічного саду Тбілісі. Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
