Про Баку. Частина друга. Бульвар

[falkoner]

Бомбей-буги, буги-вуги Бомбей!
Кручу педалі далі, біліший
із людей. Є ідея: я гальмую.
Боже! Може, моря не існує?

Про Баку. Частина перша. Космос

Зранку другого нашого дня в столиці Азейбарджану ми вирішили догуляти набережною ту відстань, яку не встигли догуляти ввечері. Правда мені ще по роботі потрібно було завести одну передачку, тож ми трошки поколесили містом, але добралися таки до метро Ічарішехер (Icharishahar).

Метро розташовано прямо біля входу в Старе місто Баку, але його ми залишили на потім. Зараз попрямували до набережної красивезним парком.
Будівля станції, не дивлячись на те, що розташована в історичній частині міста доволі хай-текно виглядає.



Вона просто межує зі стінами Старого міста. Назва перекладається як "Інтер'єр". Не розумію що бакинці мали на увазі коли називали).



Вирушаємо до моря Парком Філармонії.





Звідси також чудово видно Язики Полум'я (Flame Towers), хоча в Баку важко знайти точку, звідки їх не помітно.



Парк дуже доглянутий. Розкинутий між стінами Старого міста і Філармонією.



Власне ось вона. Імені Мусліма Магомаєва.



Посеред парку неймовірної краси фонтан. Без перебільшення. Дуже вразив.



Навколо кущі, на яких вистигають гранати)).



Йшли не поспішаючи періодично виходили на вулички. Дика помісь старої і новітньої архітектури.
Справа довта стіна - то, власне, філармонія, прямо - Адміністріція президента, зліва - Державний музей.



Ось музей окремо.



Перехрестя.



Повертаємося таки в парк і спускаємося вниз, до набережної, до Приморського бульвару - гордості міста.







На виході з парку ще один фонтан. Присіли перепочити трохи. Були обісрані ( на щастя ж) папугами, які літають тут у величезних кількостях.



Площа Азнафта. Пам'ятають чому зобов'язані таким багатством.





В місті дуже багато нових будівель побудованих у псевдовекторіанському або якомусь іншому монументальному стилі. Показуха.



Сходили до фунікулеру. В понеділок він виявився зачиненим.Напрти нижньої станції фонтан Геракла.



Погода почала швидко псуватися, перебігли дорогу і опинилися біля Азербайджанський державний музей килима і народного прикладного мистецтва імені Лятіфа Керімова. По простому "Музей кАвра"))





Хоча трошки понакапував дощик, але в середину ми не зайшли. Рушили далі гуляти Приморським бульваром.
Так звана "Мала Венеція".



А це будується ще одне архітектурне диво Баку. Caspian Waterfront Mall.



По набережній розкидано купа цікавих скульптурок. Іноді вони лякають...



Різні бізнес центри з цікавою архітектурою





Колесо огляду "Око Баку". Поки підходили ближче, воно не крутилося. Ми подумали, що знову понеділок.. знову зачено. Але перед нами підійшла якась група туристів і .. колесо для них щапустили). Ну ми також прокаталися. Коштує задоволення - 5 манатів з людини. Але вартує.





Це вид ще від підніжжя колеса.



А це вже піднімаємося. Атракціон новий. Не надто визначний, такі зараз стоять всюди. Але тут ще не затаскані кабінки.



Зрозуміло, що кабінки засклені , але вікна чисті, тож кілька кадрів вийшло.



Ресторан Маяк. Прямо як "чєлавєк-параход". Так ось це і маяк і ресторан).
НА передньому плані я думав що то засмоктаний і загаджений острів якийсь, а виявляється - це руїни Сабаїльського замку.



Туди ми далі підемо.





Бакинська телевежа.



Площі перед колесом заставлена такими от веселенькими ліхтарями.



Вперед далі набережною. Погода , як ви помітили на фото дуже мінливо. Тут дощ. тут сонце. Зараз ось сильнючий ( але теплий) вітер.



На першій лінії мають стояти красиві будинки, що там далі нікого не цікавить).



Відремонтовані пірси. Правда прохід на половину з них перекрито.





Насувається ЩОСЬ. Апокаліптичненьке небо.



Площа Державного Прапору. Ми сюди прямували, бо хотіли побачити здровезний флагшток (162 метри і прапор 70 на 35 метрів), але те, що щось не так, ми звичайно ж запідозрили відразу,бо прапор ми мали побачити здалеку. Так і сталося, флагшток на ремонті зараз.
Ну.. для такої дури профілактика не завадить. Доречі, в 2010 році під час шторму флагнток мало не наїбнувся. Навіть жителів сусідньої багатоповерхівки евакуювали.
І це, власне , вже не Баку. Це селище Баілово.
На фото трошки парку навколо Музею державного прапору.



Тут от по листю видно який вітруганіще. Аж вуха підзаверталися.



Ну, для справедливості скажу, що прапор більше хотіла Оленка побачити, я ж більше прагеув подивитися на Baku Crystal Hall - спортивно-концертний комплекс, призначений для проведення міжнародних культурно-масових заходів. Першою подією, що відбулася тут стало проведення фіналу Євробачення в 2012 році.

Неймовірна архітектура.





Ніколи знову і от ... погода змінилася)).





Інсталяція на клумбі. Тут мені здається вони тісно співпрацювали з Київзеленбудом.



Клумба, пальма, море...



Музей державного прапора. Ну заодно і основа для флагштока. Того який на ремонті.



Але щось ми загуляли. Прощаємся з Кристал Холом і прямуємо до зупинки автобуса, щоб повернутися в місто. Пора їстоньки.



А це частина музею, яку відно від дороги. І це.. зовсім забув сказати... Безлюдно... Чому, для мене загадка.
Відносто тапло. понеділок.. Де туристи?)



Але про це подумаємо наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтесь.