Про відпустку18. Частина дванадцята. Атмосфера історії
Monday, 11 May 2020 12:37![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerЗніми цю мить
На ній ми такі класні
Життя летить
Екрани старі гаснуть
Лови момент
Ці кадри такі шалені
Це наше місце, це наше небо
На ній ми такі класні
Життя летить
Екрани старі гаснуть
Лови момент
Ці кадри такі шалені
Це наше місце, це наше небо
Про відпустку18. Частина перша. Будапешт транзитний
Про відпустку18. Частина друга. I left my heart in Sarajevo
Про відпустку18. Частина третя. Вище неба Сараєво
Про відпустку18. Частина четверта. Зорі Сараєво
Про відпустку18. Частина п'ята. Життя, смерть і надія Сараєво
Про відпустку18. Частина шоста. Такий різний Мостар
Про відпустку18. Частина сьома. Нічний Мостар
Про відпустку18. Частина восьма. Благай
Про відпустку18. Частина дев'ята. Дубровнік
Про відпустку18. Частина десята. На даху Котора
Про відпустку18. Частина одинадцята. Темні ночі
На вечір в нас був запланований автобус до Скоп'є, столиці Північної Македонії.
Але попереду ще був цілий день , і ми вирішили скататися в сусіднє містечко Будва (Budva), там роздивитися трохи. Отож зібрали речі, виселилися з привітного хосту і потулили на автостанцію здавати речі в камеру схову.
Але попереду ще був цілий день , і ми вирішили скататися в сусіднє містечко Будва (Budva), там роздивитися трохи. Отож зібрали речі, виселилися з привітного хосту і потулили на автостанцію здавати речі в камеру схову.
Подивилися розклад і купили собі квиточки в сторону Будви. Коштують вони 2-4 ойро в одну сторону. Залежить від того, на який автобус вам пощастить їх купити. Ну, і не треба забувати про збір автостанції, який часто більше ніж вартість квитка ( 1-1,5 євро).
З Котора в сторону Будви автобуси ходять приблизно раз на півгодини. Більшість з них — транзитні. Ми , наприклад, їхали туди на автобусі, який далі прямував до Албанії. На таксі поїздка в одну сторону вам обійдеться євро в 30-40 ( хоча за лічильником то 18 євро, так як між містами відстань 23 кілометри. Тож, торгуймося!).
Їхати автобусом приблизно 40 хвилин, по дорозі він кілька разів зупиняється, зокрема в Тіваті ( це там, де найближчий аеропорт).
Але ми взяли квитки не на найближчий рейс , бо вирішили ще прогулятися трохи Старим містом Котора. Тепер при сонячному світлі).
Поряд з автостанцією розташована місцева пожежна станція. Чорногорська мова прекрасна, чото тільки варте слово "VATROGASCI" )).
З зовнішньої сторони старовинних стін історичного центру розкинувася сільськогосподарський ринок ( Markat). Ну як ринок.. риночок. Нічим особливо від звичного нам він не відрізняється. Ціни зовсім не демократичні, бо розрахований здебільного на туристів. Де ж закупляються місцеві — не зрозуміло.
Через Морську браму ( Врата мора), потрапляімо до Старого міста.
Морські ворота Котора - центральна міська брама, що знаходиться навпроти морського порту на західній стіні міського муру. Ця брама була збудована в XVI столітті, в період правління Бернарда Рен'є.
Архітектура воріт відповідає стилю бароко та ренесансу. З одного боку барельєфа на кам'яній іконі зображені Христос і Богородиця , з боків від яких знаходяться св. Бернард і св. Трифон (на фото), а з іншого - модель Котора.
Годинникова вежа Котора ( Градски торањ). Про неї я трошки розказав в минулому пості.
Про площу Зброї ( Trg od Oružja) я також розказував. Вночі і без людей вона виглядає значно мальовничішою).
Знову заглибилися в лабіринт міських вуличок.
Церква Святого Миколая ( Црква Светог Николе). 1909 рік побудови.
Церква Святого Луки (Црква Светог Луке).
Одна з найдавніших церков Котора. Побудована в 1195 році . Більше про неї також в минулому пості. Якщо цікаво комусь, звичайно.
Дзвінниця Церкви св. Марії (Crkva Svete Marije Koleđate).
Охоронець)) Забавна фотка як на мене).
Надибали неймовірні двері. Я вже і не згадаю де саме зроблена світлина.
Чим мені дуже подобаються міста подібні на Котор і Дубровнік, так це тим, що вони справжні. Тут живуть люди. Готують, перуть, сидять вечорами перед своїми будинками. Це так класно.
В місті, доречі, доволі багато закинутих будинків. Хотіли б жити тут? Але пам'ятайте, що доведеться відмовитися від багатьох благ цтвілізації. Життя в історичному місці — воно таке. Я тут якось жив в хостелі , що розташований в історичному будинку... той ще експіріенс.
Кожну третю суботу серпня старовинне місто Котор влаштовує традиційний фестиваль на честь величної Которської бухти.
Під час «Бокельскої ночі» Старий Котор розквітає святковим оздобленням, на площах з'являються сцени з живою музикою, а місцеві ресторанчики влаштовують майданчики для пікніків з дарами моря і чорногорським червоним вином. Головною подією унікального фестивалю стає конкурс на звання найкрасивішої човна бухти Котора. Учасники змагання намагаються перетворити звичайні шлюпки на справжні витвори мистецтва.
Ми ж з Оленкою застали лише залишки декорацій на вулицях Старого міста.
На оглядини міста ми виділили трохи більше години , тож вирушили знову в сторону автостанції, скоро вже мав прибути наш автобус , який мав довести нас до Будви. По дорозі заглянули ще в кілька цікавих місць).
Собор Святого Трифана (Катедрала Светог Трифуна) - Католицька церква в романському стилі побудована в XII столітті (1166 рік). Нині перебуває під захистом ЮНЕСКО
Дорога на гору. Але ми вже там гуляли). Вдруге повторювати подвиг не хотілося.
Тепле місто)).
Ну і як же без фоточки котика в Которі ).
Старе місто покинули через південні ворота, ще їх називають Бастіон Гудріча (Гурдић Бастион) і вирушили до автостанції.
Про будву я розкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
З Котора в сторону Будви автобуси ходять приблизно раз на півгодини. Більшість з них — транзитні. Ми , наприклад, їхали туди на автобусі, який далі прямував до Албанії. На таксі поїздка в одну сторону вам обійдеться євро в 30-40 ( хоча за лічильником то 18 євро, так як між містами відстань 23 кілометри. Тож, торгуймося!).
Їхати автобусом приблизно 40 хвилин, по дорозі він кілька разів зупиняється, зокрема в Тіваті ( це там, де найближчий аеропорт).
Але ми взяли квитки не на найближчий рейс , бо вирішили ще прогулятися трохи Старим містом Котора. Тепер при сонячному світлі).
Поряд з автостанцією розташована місцева пожежна станція. Чорногорська мова прекрасна, чото тільки варте слово "VATROGASCI" )).
З зовнішньої сторони старовинних стін історичного центру розкинувася сільськогосподарський ринок ( Markat). Ну як ринок.. риночок. Нічим особливо від звичного нам він не відрізняється. Ціни зовсім не демократичні, бо розрахований здебільного на туристів. Де ж закупляються місцеві — не зрозуміло.
Через Морську браму ( Врата мора), потрапляімо до Старого міста.
Морські ворота Котора - центральна міська брама, що знаходиться навпроти морського порту на західній стіні міського муру. Ця брама була збудована в XVI столітті, в період правління Бернарда Рен'є.
Архітектура воріт відповідає стилю бароко та ренесансу. З одного боку барельєфа на кам'яній іконі зображені Христос і Богородиця , з боків від яких знаходяться св. Бернард і св. Трифон (на фото), а з іншого - модель Котора.
Годинникова вежа Котора ( Градски торањ). Про неї я трошки розказав в минулому пості.
Про площу Зброї ( Trg od Oružja) я також розказував. Вночі і без людей вона виглядає значно мальовничішою).
Знову заглибилися в лабіринт міських вуличок.
Церква Святого Миколая ( Црква Светог Николе). 1909 рік побудови.
Церква Святого Луки (Црква Светог Луке).
Одна з найдавніших церков Котора. Побудована в 1195 році . Більше про неї також в минулому пості. Якщо цікаво комусь, звичайно.
Дзвінниця Церкви св. Марії (Crkva Svete Marije Koleđate).
Охоронець)) Забавна фотка як на мене).
Надибали неймовірні двері. Я вже і не згадаю де саме зроблена світлина.
Чим мені дуже подобаються міста подібні на Котор і Дубровнік, так це тим, що вони справжні. Тут живуть люди. Готують, перуть, сидять вечорами перед своїми будинками. Це так класно.
В місті, доречі, доволі багато закинутих будинків. Хотіли б жити тут? Але пам'ятайте, що доведеться відмовитися від багатьох благ цтвілізації. Життя в історичному місці — воно таке. Я тут якось жив в хостелі , що розташований в історичному будинку... той ще експіріенс.
Кожну третю суботу серпня старовинне місто Котор влаштовує традиційний фестиваль на честь величної Которської бухти.
Під час «Бокельскої ночі» Старий Котор розквітає святковим оздобленням, на площах з'являються сцени з живою музикою, а місцеві ресторанчики влаштовують майданчики для пікніків з дарами моря і чорногорським червоним вином. Головною подією унікального фестивалю стає конкурс на звання найкрасивішої човна бухти Котора. Учасники змагання намагаються перетворити звичайні шлюпки на справжні витвори мистецтва.
Ми ж з Оленкою застали лише залишки декорацій на вулицях Старого міста.
На оглядини міста ми виділили трохи більше години , тож вирушили знову в сторону автостанції, скоро вже мав прибути наш автобус , який мав довести нас до Будви. По дорозі заглянули ще в кілька цікавих місць).
Собор Святого Трифана (Катедрала Светог Трифуна) - Католицька церква в романському стилі побудована в XII столітті (1166 рік). Нині перебуває під захистом ЮНЕСКО
Дорога на гору. Але ми вже там гуляли). Вдруге повторювати подвиг не хотілося.
Тепле місто)).
Ну і як же без фоточки котика в Которі ).
Старе місто покинули через південні ворота, ще їх називають Бастіон Гудріча (Гурдић Бастион) і вирушили до автостанції.
Про будву я розкажу наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
