Про південь. Частина друга. Неймовірна Асканія-Нова
Saturday, 9 May 2020 10:39![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerНасправді зебра вся біла, чорні лише її смуги
Ей, поверніть мені крила, я наголошую вдруге
Моя життєва напруга – ваша вокальна атака
Somebody shut down that radiostation, shut da..
Ей, поверніть мені крила, я наголошую вдруге
Моя життєва напруга – ваша вокальна атака
Somebody shut down that radiostation, shut da..
Про південь. Частина перша. Каньйони
Якщо хтось ще пам'ятає (маловірогідно, звичайно, але все ж), то ми з Оленкою минулого року в червні каталися в на південь України, а саме робили собі екскурсійний тур по околицях Херсону.
Минулий пост був про Арбузівський і Актівський каньйони, сьогодні ж я продовжу, як ви вже зрозуміли з назви,і розповім про Асканію-Нову.
Але спочатку розповім хостел, де ми оселилися. Кімнату ми зняли в хостелі з несподіваною назвою Херсон . Відносно недорого, доволі чисто, хороше розташування. Не в самому центрі, але неподалік на тихій вуличці.
Хостел можу порадити з чистою совістю.
Прогулялися пішечки ранковим безлюдним ( так і до карантину бувало!) містом до центру.
А йшли ми до вулиці Суворова, звідки мала початися наша чергова екскурсія поїздка. Якщо хтось читав минулий пост, то ми збиралися в Херсон з київською турфірмою, але там не назбиралася група і тур відмінили. Але ми вирішили не змінювати плани і поїхали на південь самостійно. Екскурсії ж забронювали в місцевого туроператора ХерсON . Не те, щоб нам аж таки були потрібні послуги екскурсовода, але місцеве сполучення залишає бажати кращого, та і дороги місцеві не викликають бажання їздити по ним на власному авто ( якби воно було).
Погрузилися в комфортабельний мікроавтобус і помчали. Екскурсоводом в нас був той самий позитивний Олександр, він спробував нас порозважати трохи, але потім все зрозумів і дав доспати).
Їхати приблизно 2 години ( 145 км), дороги — страшненькі, краєвиди мальовничі. І от ми на місці, в Асканії-Новій — одному з семи чудес України.
Історія формування заповідності в Асканії-Новій почалася в другій половині XIX сторіччя, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920 рр.), нащадок німецьких колоністів, що освоювали південноукраїнські степи, і які володіли цією територією, почав створювати перші вольєри для птахів і звірів. Дитяче захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірний до кінця своїх днів. Вже до початку 80-х років XIX сторіччя звістка про незвичайний зоопарк з напіввільним утриманням тварин в безводих степах Таврійської губернії Росії рознеслася по Європі. Він дивував не тільки своїми масштабами, але і тим, що тут з’явилися незвичайні для європейських зоопарків сайгаки і кінь Пржевальського, у великій степовій вольєрі почали гніздувати страуси, паслися антилопи, зебри і інші екзотичні види копитних.
Зараз це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.
За часів засновника площа зоопарку складала близько 100 га, то зараз тварини в напіввольному режимі живуть на площі 2330 га, дендрологічний парк з 28 гектарів розрісся до 167 га, а площа заповідного степу збільшилася з 500 га до 11054 гектарів. Сучасна його площа складає 33,3 тисячі гектарів, включає заповідний степ (ядро), буферну зону і зону типового землекористування.
Створивши зоопарк, Фрідріх Фальц-Фейн з 1887 по 1892 рік закладає дендрологічний парк на штучному зрошуванні, а в 1898 році заповідує ділянку типчаково-ковилового степу на вічні часи.
Очікуючи своєї черги на своєрідне "сафарі" (нічого твариновбивчого, спокійно) ми вирушили спочатку оглянути місцевий дендропарк. Вхід сюди вільний.
Оцініть масштаб і розмах, що засновані на титанічній праці і любові до природи. Всі це створено штучно, в голому і сухому степу. Всі ці величезні дерева живляться тільки завдяки складній системі штучного орошення, що була створена ще в 19 столітті!
Механізми зрошувальної системи приховані у водонапірній башті, стилізованої під старовинний замок.
Пам'ятник черговій совєцкій фантазії про 15 підлітків-парашутистів, замордованих німцями під час WWII. Зазначу, що жодного імені цих "героїв" не відомо... може тому, що їх просто було лінь вигадувати?
Ті самі рівчаки орошувальної системи.
У дендрологічному парку розміщується 1030 деревних рослин і більше 680 видів трав'янистих. Це найбільший дендрологічний парк степової зони України, що з 1983 року має статус загальнодержавного.
Площа дендрологічного парку в Аксанії становить 167 га. Більшість цієї території — закрита. Сюди відвідувачі можуть потрапити лише у супроводі екскурсоводів ( ми потрапимо, так що читайте до кінця).
Підводячи групу до цього місця, екскурсоводи завжди запитують: «Скажіть, скільки сосен ви бачите?» Три, чотири... насправді їх шість, але майже з усіх ракурсів здається, що їх менше. Зараз це подається як геніальна задумка планувальника парку, але я думаю — що просто так вийшло)).
Але це не відміняє неймовірної краси місця.
Прямуємо до красивого озера з штучним гротом на березі.
Кажуть, саме тут знімали пару сцен з фільму "Діти капітана Гранта"... я вже майже не пам'ятаю його, тож повірю на слово.
Неймовірне місце неймовірної краси. Природній пам'ятник засновнику. Сподіваюся назавжди.
Вирушили до зоопарку.
Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи.
Розпочинаємо з розарію.
Технічні приміщення зоопарку.
Пам'ятник засновнику цього всього.
Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович — народився в родині дворянина у 1863 році. У віці 17 років в нагороду за добре здані іспити в гімназії отримав від батька 8 десятин землі на свій перший вольєр, де тримав кілька степових тварин.
У 1882 році поступив в Дерптський університет, протягом курсу навчання об'їхав усі найбільші ботанічні сади і зоопарки світу. Закінчивши університет в 1889 році, створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. В 1898 році закладає нові заповідні ділянки площею 500 і 120 десятин.
У 1898 році створює зоопарк і ботанічний сад (з 1898 року — заказник (природничий музей). Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц — Фейн витрачав на заповідник; провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.
В 1899 році привозить з Монголії коней Пржевальського. На межі століть в Асканії-Новій утримують 58 видів ссавців, 344 види птахів, в сумі — майже 2000 різних тварин.
В квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповіднику привозять зубрів.
В грудні 1905 року селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в Хорлах, Преображенці, Максимовці, Дофіно, Дарівці ( провів сотонинські електрики і телеграфи, розумієш!!); херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від зруйнування.
На початку 1917 року Фрідріх залишає Асканію і переїжджає до Москви, а ще через рік — в Німеччину, важко переживаючи розлуку зі своїм заповідником.
Ф. Фальц-Фейн був членом Французького та інших товариств природодослідників.
Помер Фрідріх Фальц-Фейн 2 серпня 1920 року та похований у Берліні.
Місцевий вуличний арт).
Розпочинаємо з птахів. Сам зоопарк не те щоб мав якесь особливе різноманіття мешканців. Нічого такого, де б ви не могли побачити деінде. Але вол'єри величезні, умови для тваринок створені максимально комфортні.
Павичі ходять вільно. Кури, що з них візьмеш)))
Чорний лебідь. В існуванння якого ще два століття тому в Європі не вірили.
Кам'яні баби. Ніби підкреслюють те, що тут раніше був дикий степ.
Єнотовидний собака.
Олені Давида отримали величезний вольєр з власним басейном. Влітку на півдні України буває дуже спекотно.
Де ще можна ламу погодувати з рук?
Віслючок. Видно що не не вона)).
Страуси в степу почувають себе майже як вдома.
Відпочивають рібяткі.
Красується
Антилопу Гну краще не чипати, може нагнути у відповідь)).
Рогатий.
Більшість тварин в саме цій частині зоопарку на карантині, або лікуються, або перебувають на обсервації якійсь. Основна маса звірючок перебувають у величезних степових загонах. Майже на волі бігають.
Зебра як завжди жопою до фотографа)).
"Як там як?" — запитаєте ви. " Як як" — відповім я).
Верблюди з модними стрижками).
Головний хижак зоопарку). Крадеться.
Знову страуси.
Малюк)
Зоопарк не сильно вразив, те, що я бачив в інших зоопарках :
Вроцлавський зоопарк
Я розумію, що туризм став... але для оптимістів все ж поширю).
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрібно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде)
Хостел можу порадити з чистою совістю.
Прогулялися пішечки ранковим безлюдним ( так і до карантину бувало!) містом до центру.
А йшли ми до вулиці Суворова, звідки мала початися наша чергова екскурсія поїздка. Якщо хтось читав минулий пост, то ми збиралися в Херсон з київською турфірмою, але там не назбиралася група і тур відмінили. Але ми вирішили не змінювати плани і поїхали на південь самостійно. Екскурсії ж забронювали в місцевого туроператора ХерсON . Не те, щоб нам аж таки були потрібні послуги екскурсовода, але місцеве сполучення залишає бажати кращого, та і дороги місцеві не викликають бажання їздити по ним на власному авто ( якби воно було).
Погрузилися в комфортабельний мікроавтобус і помчали. Екскурсоводом в нас був той самий позитивний Олександр, він спробував нас порозважати трохи, але потім все зрозумів і дав доспати).
Їхати приблизно 2 години ( 145 км), дороги — страшненькі, краєвиди мальовничі. І от ми на місці, в Асканії-Новій — одному з семи чудес України.
Історія формування заповідності в Асканії-Новій почалася в другій половині XIX сторіччя, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн (1863-1920 рр.), нащадок німецьких колоністів, що освоювали південноукраїнські степи, і які володіли цією територією, почав створювати перші вольєри для птахів і звірів. Дитяче захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірний до кінця своїх днів. Вже до початку 80-х років XIX сторіччя звістка про незвичайний зоопарк з напіввільним утриманням тварин в безводих степах Таврійської губернії Росії рознеслася по Європі. Він дивував не тільки своїми масштабами, але і тим, що тут з’явилися незвичайні для європейських зоопарків сайгаки і кінь Пржевальського, у великій степовій вольєрі почали гніздувати страуси, паслися антилопи, зебри і інші екзотичні види копитних.
Зараз це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин. У 1984 році рада ЮНЕСКО внесла Асканію до списку еталонних територій планети.
За часів засновника площа зоопарку складала близько 100 га, то зараз тварини в напіввольному режимі живуть на площі 2330 га, дендрологічний парк з 28 гектарів розрісся до 167 га, а площа заповідного степу збільшилася з 500 га до 11054 гектарів. Сучасна його площа складає 33,3 тисячі гектарів, включає заповідний степ (ядро), буферну зону і зону типового землекористування.
Створивши зоопарк, Фрідріх Фальц-Фейн з 1887 по 1892 рік закладає дендрологічний парк на штучному зрошуванні, а в 1898 році заповідує ділянку типчаково-ковилового степу на вічні часи.
Очікуючи своєї черги на своєрідне "сафарі" (нічого твариновбивчого, спокійно) ми вирушили спочатку оглянути місцевий дендропарк. Вхід сюди вільний.
Оцініть масштаб і розмах, що засновані на титанічній праці і любові до природи. Всі це створено штучно, в голому і сухому степу. Всі ці величезні дерева живляться тільки завдяки складній системі штучного орошення, що була створена ще в 19 столітті!
Механізми зрошувальної системи приховані у водонапірній башті, стилізованої під старовинний замок.
Пам'ятник черговій совєцкій фантазії про 15 підлітків-парашутистів, замордованих німцями під час WWII. Зазначу, що жодного імені цих "героїв" не відомо... може тому, що їх просто було лінь вигадувати?
Ті самі рівчаки орошувальної системи.
У дендрологічному парку розміщується 1030 деревних рослин і більше 680 видів трав'янистих. Це найбільший дендрологічний парк степової зони України, що з 1983 року має статус загальнодержавного.
Площа дендрологічного парку в Аксанії становить 167 га. Більшість цієї території — закрита. Сюди відвідувачі можуть потрапити лише у супроводі екскурсоводів ( ми потрапимо, так що читайте до кінця).
Підводячи групу до цього місця, екскурсоводи завжди запитують: «Скажіть, скільки сосен ви бачите?» Три, чотири... насправді їх шість, але майже з усіх ракурсів здається, що їх менше. Зараз це подається як геніальна задумка планувальника парку, але я думаю — що просто так вийшло)).
Але це не відміняє неймовірної краси місця.
Прямуємо до красивого озера з штучним гротом на березі.
Кажуть, саме тут знімали пару сцен з фільму "Діти капітана Гранта"... я вже майже не пам'ятаю його, тож повірю на слово.
Неймовірне місце неймовірної краси. Природній пам'ятник засновнику. Сподіваюся назавжди.
Вирушили до зоопарку.
Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи.
Розпочинаємо з розарію.
Технічні приміщення зоопарку.
Пам'ятник засновнику цього всього.
Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович — народився в родині дворянина у 1863 році. У віці 17 років в нагороду за добре здані іспити в гімназії отримав від батька 8 десятин землі на свій перший вольєр, де тримав кілька степових тварин.
У 1882 році поступив в Дерптський університет, протягом курсу навчання об'їхав усі найбільші ботанічні сади і зоопарки світу. Закінчивши університет в 1889 році, створив першу частинку майбутнього заповідника в урочищі Кролі. В 1898 році закладає нові заповідні ділянки площею 500 і 120 десятин.
У 1898 році створює зоопарк і ботанічний сад (з 1898 року — заказник (природничий музей). Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц — Фейн витрачав на заповідник; провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.
В 1899 році привозить з Монголії коней Пржевальського. На межі століть в Асканії-Новій утримують 58 видів ссавців, 344 види птахів, в сумі — майже 2000 різних тварин.
В квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповіднику привозять зубрів.
В грудні 1905 року селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в Хорлах, Преображенці, Максимовці, Дофіно, Дарівці ( провів сотонинські електрики і телеграфи, розумієш!!); херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від зруйнування.
На початку 1917 року Фрідріх залишає Асканію і переїжджає до Москви, а ще через рік — в Німеччину, важко переживаючи розлуку зі своїм заповідником.
Ф. Фальц-Фейн був членом Французького та інших товариств природодослідників.
Помер Фрідріх Фальц-Фейн 2 серпня 1920 року та похований у Берліні.
Місцевий вуличний арт).
Розпочинаємо з птахів. Сам зоопарк не те щоб мав якесь особливе різноманіття мешканців. Нічого такого, де б ви не могли побачити деінде. Але вол'єри величезні, умови для тваринок створені максимально комфортні.
Павичі ходять вільно. Кури, що з них візьмеш)))
Чорний лебідь. В існуванння якого ще два століття тому в Європі не вірили.
Кам'яні баби. Ніби підкреслюють те, що тут раніше був дикий степ.
Єнотовидний собака.
Олені Давида отримали величезний вольєр з власним басейном. Влітку на півдні України буває дуже спекотно.
Де ще можна ламу погодувати з рук?
Віслючок. Видно що не не вона)).
Страуси в степу почувають себе майже як вдома.
Відпочивають рібяткі.
Красується
Антилопу Гну краще не чипати, може нагнути у відповідь)).
Рогатий.
Більшість тварин в саме цій частині зоопарку на карантині, або лікуються, або перебувають на обсервації якійсь. Основна маса звірючок перебувають у величезних степових загонах. Майже на волі бігають.
Зебра як завжди жопою до фотографа)).
"Як там як?" — запитаєте ви. " Як як" — відповім я).
Верблюди з модними стрижками).
Головний хижак зоопарку). Крадеться.
Знову страуси.
Малюк)
Зоопарк не сильно вразив, те, що я бачив в інших зоопарках :
Вроцлавський зоопарк
Київський зоопарк
Миколаївський зоопарк
Харківський зоопарк
Тбіліський зоопарк
Варшавський зоопарк
Найвеселіший зоопарк))
Миколаївський зоопарк
Харківський зоопарк
Тбіліський зоопарк
Варшавський зоопарк
Найвеселіший зоопарк))
Зоопарк Праги
Перша зупинка. Потусячили з групою зебр і поні). Годувати зебру з рук - відчуття не передати.
Поруч постерігало за нами маленьке зебреня)). Мілота.
Поні наглі. Їду вимагають! Можуть і куснюти за сухарик).
Малий підходити поки боїться, ну і не факт, що взагалі може). Бо я не помітив взагалі, щоб він з місця рушав.
Дивна тваринка Сайгак ( Saiga tatarica) - в них свій окремий загон, але нам пощастило. Ці якраз відпочивали неподалік від паркану.
У минулому сайгак заселяв степи України на захід до самих Карпат (степ Пантелиха). Вид зник на теренах України (на всій ділянці на схід від Дону) у XIX столітті внаслідок прямого переслідування людиною, чому сприяло поширення вогнепальної зброї. Останню тварину було забито у 1898 р. біля с. Преображенка за 43 км від Асканії-Нова.
Тепер в Асканії відновлюють популяцію. Символічно.
Рушили далі. Програми як такої в такому виїзді немає — кого пощастило зустріти , того і будуть туристи розглядати).
Трошки буйволів різних. Ховалися від спеки під навісом.
Пощастило побачити сім'ю коней Пржевальського, поруляцію яких успішно відновлюють в Асканії-Нова.
Власне саме завдяки створеній свого часу в Асканії-Новій популяції кінь Пржевальського вцілів як вид, позаяк у природі він зник у 60-х роках XX століття.
Нині ще одна популяція цих тварин успішно відновлюється в Чорнобильській зоні.
Так от в цієї сімейки тільки-тільки з'явилося лоша. І вони нікого не підпускали близько. А так кажуть — доволі дружні тварини.
Ну, а Гну — це друг сім'ї)). Сосід)).
Тут також зебри щавколо бродять). Позують, але не наближаються.
Через нинішню територію заповідника споконвіку проходить Азово-Чорноморський міграційний коридор, яким щорічно переміщається більше 250 видів птахів поодинці, десятками або величезними скупченнями в 40, 150 і навіть до 500 тисяч особин. Наявність постійного водоймища в центрі заповідної ділянки — Великого Чапельського поду, що привертає величезні скупчення мігруючих водоплавних птахів, стало підставою для включення цієї території в Список водно-болотяних угідь міжнародного значення. Асканія-Нова — один з основних в Північному Причорномор’ї пунктів весняно-осінніх скупчень сірого журавля — до 44 тисяч особин, зимівель дрохви — до 2500 особин, білолобого гусака, крижня і багатьох інших видів.
З ссавців в степу постійно мешкають борсук, лисиця, вовк, заєць-русак, безліч представників ряду гризунів. Плазуни мають в своєму складі ряд раритетних видів: полоз сарматський, степова гадюка, медянка. В цілому, тваринний світ заповідної території налічує 69 видів, занесених в Червону книгу України, 295 що охороняються Бернською конвенцією, 104 Боннською конвенцією, 12 занесених в Європейський червоний список.
Поїхали)).
Далі екскурсія продовжилася в закритій частині Дендропарку Асканії.
Різноманіття хвойних.
Піднялися на справжній степовий курган. Отам за дорогою - заповідний степ. Його зберігають таким, яким він був десятки тисяч років тому. Це справжня перлина заповідника.
Трави...
На вершині кургана встановлено ще одну кам'яну бабу. Дуже фотогінічна)).
Пора а зворотню дорогу. Незважаючи на велику кількість вражень всі швидко поснули.
Прокинулися вже майже під Херсоном. Після завершення екскурсії, ми з Оленкою ще трохи побродили містом, сходили до набережної. пошукали де б повечеряти ( це не просто, зазвичай).
Але довго не тусячили, бо на наступний день нас чекала нова поїздка. Ціого разу в пустелю... Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Але сподобалось відношення до тварин. Вони чисті, виглядають ситими і доглянутими.
Настав час, чого ми чекали найбільше - виїзд в закриту частину зоопарку. Сафарі, майже ( коштує, доречі 150 грн з людини).
Погрузилися в комфортабельні джипи, в кожну машинку до нас підсів співробітник заповідника , яким мав нам розповідати багато цікавого ( і розповідали ж!). Рушили!
Настав час, чого ми чекали найбільше - виїзд в закриту частину зоопарку. Сафарі, майже ( коштує, доречі 150 грн з людини).
Погрузилися в комфортабельні джипи, в кожну машинку до нас підсів співробітник заповідника , яким мав нам розповідати багато цікавого ( і розповідали ж!). Рушили!
Перша зупинка. Потусячили з групою зебр і поні). Годувати зебру з рук - відчуття не передати.
Поруч постерігало за нами маленьке зебреня)). Мілота.
Поні наглі. Їду вимагають! Можуть і куснюти за сухарик).
Малий підходити поки боїться, ну і не факт, що взагалі може). Бо я не помітив взагалі, щоб він з місця рушав.
Дивна тваринка Сайгак ( Saiga tatarica) - в них свій окремий загон, але нам пощастило. Ці якраз відпочивали неподалік від паркану.
У минулому сайгак заселяв степи України на захід до самих Карпат (степ Пантелиха). Вид зник на теренах України (на всій ділянці на схід від Дону) у XIX столітті внаслідок прямого переслідування людиною, чому сприяло поширення вогнепальної зброї. Останню тварину було забито у 1898 р. біля с. Преображенка за 43 км від Асканії-Нова.
Тепер в Асканії відновлюють популяцію. Символічно.
Рушили далі. Програми як такої в такому виїзді немає — кого пощастило зустріти , того і будуть туристи розглядати).
Трошки буйволів різних. Ховалися від спеки під навісом.
Пощастило побачити сім'ю коней Пржевальського, поруляцію яких успішно відновлюють в Асканії-Нова.
Власне саме завдяки створеній свого часу в Асканії-Новій популяції кінь Пржевальського вцілів як вид, позаяк у природі він зник у 60-х роках XX століття.
Нині ще одна популяція цих тварин успішно відновлюється в Чорнобильській зоні.
Так от в цієї сімейки тільки-тільки з'явилося лоша. І вони нікого не підпускали близько. А так кажуть — доволі дружні тварини.
Ну, а Гну — це друг сім'ї)). Сосід)).
Тут також зебри щавколо бродять). Позують, але не наближаються.
Через нинішню територію заповідника споконвіку проходить Азово-Чорноморський міграційний коридор, яким щорічно переміщається більше 250 видів птахів поодинці, десятками або величезними скупченнями в 40, 150 і навіть до 500 тисяч особин. Наявність постійного водоймища в центрі заповідної ділянки — Великого Чапельського поду, що привертає величезні скупчення мігруючих водоплавних птахів, стало підставою для включення цієї території в Список водно-болотяних угідь міжнародного значення. Асканія-Нова — один з основних в Північному Причорномор’ї пунктів весняно-осінніх скупчень сірого журавля — до 44 тисяч особин, зимівель дрохви — до 2500 особин, білолобого гусака, крижня і багатьох інших видів.
З ссавців в степу постійно мешкають борсук, лисиця, вовк, заєць-русак, безліч представників ряду гризунів. Плазуни мають в своєму складі ряд раритетних видів: полоз сарматський, степова гадюка, медянка. В цілому, тваринний світ заповідної території налічує 69 видів, занесених в Червону книгу України, 295 що охороняються Бернською конвенцією, 104 Боннською конвенцією, 12 занесених в Європейський червоний список.
Поїхали)).
Далі екскурсія продовжилася в закритій частині Дендропарку Асканії.
Різноманіття хвойних.
Піднялися на справжній степовий курган. Отам за дорогою - заповідний степ. Його зберігають таким, яким він був десятки тисяч років тому. Це справжня перлина заповідника.
Трави...
На вершині кургана встановлено ще одну кам'яну бабу. Дуже фотогінічна)).
Пора а зворотню дорогу. Незважаючи на велику кількість вражень всі швидко поснули.
Прокинулися вже майже під Херсоном. Після завершення екскурсії, ми з Оленкою ще трохи побродили містом, сходили до набережної. пошукали де б повечеряти ( це не просто, зазвичай).
Але довго не тусячили, бо на наступний день нас чекала нова поїздка. Ціого разу в пустелю... Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Я розумію, що туризм став... але для оптимістів все ж поширю).
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрібно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде)
