(no subject)
Monday, 21 May 2012 16:53![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerИ треснул мир напополам, дымит разлом,
И льётся кровь, идёт война добра со злом.
И меркнет свет, в углах паук плетёт узор,
По тёмным улицам летит «ночной дозор».
И льётся кровь, идёт война добра со злом.
И меркнет свет, в углах паук плетёт узор,
По тёмным улицам летит «ночной дозор».
Я в певній мірі фанат світу Дозорів. Читав колись запоєм все. Дивився фільмів. Ще й досі сиджу на онлайн іграшці за мотивами. Дуже чекав п*ятої книги. Прочитав ось вчора.
Ця книга - одне суцільне розчарування. Здавалося б, все на місці - і улюблені герої, і світ, якому віриш, в якому живеш. Але все це виявляється всього лише маленькою ложкою меду в великий-превеликий бочці дьогтю. І доводиться виловлювати ці перлини ностальгії за таким рідним Варти з того потоку дешевої бульварщини, якою щедро обливає читача автор. Очевидно, що книга написана наспіх, на швидку руку, звідси численні ліричні відступи, побутові замальовки, замітки про людей і звичаї інших країн, що не мають ніякого відношення до основної сюжетної лінії - про англійців, росіян, про долі батьківщини. Подібний вінегрет перемежовується з рекламою торгових марок і вставками текстів різних музичних колективів (мало не повністю), що і складає левову частку від обсягу всієї книги.
Якщо говорити про сюжет, то в п'ятому Дозорі за традицією показана боротьба якихось сил, на цей раз протистояння ведеться між Іншими і Сумраком. Книга розділена на три самостійні частини, які мало пов'язані одна з іншою, і кожна з яких може бути прочитана як окрема повість. Основний конфлікт виведений настільки слабо і непереконливо, дії персонажів більше нагадують метання екзальтованих панночок з роману дев'ятнадцятого століття, ніж сучасних могутніх чарівників, тому єдина, цілісна картина твору ніяк не хоче не складиватся в моїй читацькій уяві. Я в пічальці.
Лук*яненко тож метається в своїй оцінці світу ( як не як сюжет відбувається в сучасності). В першій частині я матюкаю його за великоросійській шовінізм з усіма цими "хохлами" , " гастрабайтерами " і " на Україні", в середині дивуюся, що він висміює владу ( завжди Лука був провладним), далі він цю ж саму владу захищає, зі словами росіянчигам - що заслужили , то й маєте. Ну.. прочитав і прочитав. Сліду не залишено.
Ця книга - одне суцільне розчарування. Здавалося б, все на місці - і улюблені герої, і світ, якому віриш, в якому живеш. Але все це виявляється всього лише маленькою ложкою меду в великий-превеликий бочці дьогтю. І доводиться виловлювати ці перлини ностальгії за таким рідним Варти з того потоку дешевої бульварщини, якою щедро обливає читача автор. Очевидно, що книга написана наспіх, на швидку руку, звідси численні ліричні відступи, побутові замальовки, замітки про людей і звичаї інших країн, що не мають ніякого відношення до основної сюжетної лінії - про англійців, росіян, про долі батьківщини. Подібний вінегрет перемежовується з рекламою торгових марок і вставками текстів різних музичних колективів (мало не повністю), що і складає левову частку від обсягу всієї книги.
Якщо говорити про сюжет, то в п'ятому Дозорі за традицією показана боротьба якихось сил, на цей раз протистояння ведеться між Іншими і Сумраком. Книга розділена на три самостійні частини, які мало пов'язані одна з іншою, і кожна з яких може бути прочитана як окрема повість. Основний конфлікт виведений настільки слабо і непереконливо, дії персонажів більше нагадують метання екзальтованих панночок з роману дев'ятнадцятого століття, ніж сучасних могутніх чарівників, тому єдина, цілісна картина твору ніяк не хоче не складиватся в моїй читацькій уяві. Я в пічальці.
Лук*яненко тож метається в своїй оцінці світу ( як не як сюжет відбувається в сучасності). В першій частині я матюкаю його за великоросійській шовінізм з усіма цими "хохлами" , " гастрабайтерами " і " на Україні", в середині дивуюся, що він висміює владу ( завжди Лука був провладним), далі він цю ж саму владу захищає, зі словами росіянчигам - що заслужили , то й маєте. Ну.. прочитав і прочитав. Сліду не залишено.
