![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Спить натомлене мiсто
мирним, лагiдним сном,
Ген вогнi, як намисто,
розцвiли над Днiпром
мирним, лагiдним сном,
Ген вогнi, як намисто,
розцвiли над Днiпром
Такі нині часи настали, що як бачиш блакитне небо, то треба йти гуляти, бо коли таке трапиться наступного разу — невідомо. В грудні на вихідних таке було аж один раз. Гуляли передноворічним Києвом.

Почали як завжди... а от де надумали вийти з метро, звідти і почали. Якось все важче придумувати куди піти гуляти. Покладаємося на спонтанність.

КІнець грудня - час передноворічних казок.

Не завжди т казки веселі.

А ще казки бувають історичними і розказують їх цілим народам. Таким казкам вірять найбільше. Але про що це я... дивіться яке небо.

Така от зима. Дуже схожа на пізню осінь. На скільки б я не любив зиму і сніг, його, тобто снігу, дуже хочеться.

Квіти ось також зимові дуже.



Забагато блакитного в кадрі, вам не здається?

Музична пауза.

Яка ж в людей коротка пам'ять то... шкода.

А оцей от кінь ( кінь зліва на фото) мій найулюбленіший в Києві. Які очі, яка експресія)) Цікаво, чого він злякався?

Завернули до Совіївської площі, поглядіти на ту ялинку без капелюху то. Подивилося. Від кількості натовпів швиденько втекли. Хай живе пандемія! Гуляйте тільки своїми містами! Ніяких подорожей! Блять.

Ще раз про небо. Я часто тут до нього повертатимусь, не зважайте.

Шукали святковий настрій... не сказав би, що знайшли.


Доречі, судячи з оформлення ялинки, ота зірка зверху, як п'ята нога корові. З капелюхом було б краще.

Ну-с... хто вгадає де такі шикарні двері в Києві?

Блакитне пасує до блакитного).

Хотіли в Андріївську зайти, подивитися, що ж вони там на реставрували то за 10 років. Але подивилися, що часу залишилося 20 хвилин, а черга в касу нічогенька така. І це при тому, що квиток коштує 70 гривень. Тішить, що народ ходить.


Тематичненько і дуже позитивно.

І знову про небо, цього разу до неба додався ще і й місяць.

ЗАстали трохи ілюмінації святкової. Новорічного настрою так і не знайшли.

Може тут його викинули? Не знаєте?


КІнець грудня - час передноворічних казок.

Не завжди т казки веселі.

А ще казки бувають історичними і розказують їх цілим народам. Таким казкам вірять найбільше. Але про що це я... дивіться яке небо.

Така от зима. Дуже схожа на пізню осінь. На скільки б я не любив зиму і сніг, його, тобто снігу, дуже хочеться.

Квіти ось також зимові дуже.



Забагато блакитного в кадрі, вам не здається?

Музична пауза.

Яка ж в людей коротка пам'ять то... шкода.

А оцей от кінь ( кінь зліва на фото) мій найулюбленіший в Києві. Які очі, яка експресія)) Цікаво, чого він злякався?

Завернули до Совіївської площі, поглядіти на ту ялинку без капелюху то. Подивилося. Від кількості натовпів швиденько втекли. Хай живе пандемія! Гуляйте тільки своїми містами! Ніяких подорожей! Блять.

Ще раз про небо. Я часто тут до нього повертатимусь, не зважайте.

Шукали святковий настрій... не сказав би, що знайшли.


Доречі, судячи з оформлення ялинки, ота зірка зверху, як п'ята нога корові. З капелюхом було б краще.

Ну-с... хто вгадає де такі шикарні двері в Києві?

Блакитне пасує до блакитного).

Хотіли в Андріївську зайти, подивитися, що ж вони там на реставрували то за 10 років. Але подивилися, що часу залишилося 20 хвилин, а черга в касу нічогенька така. І це при тому, що квиток коштує 70 гривень. Тішить, що народ ходить.


Тематичненько і дуже позитивно.

І знову про небо, цього разу до неба додався ще і й місяць.

ЗАстали трохи ілюмінації святкової. Новорічного настрою так і не знайшли.

Може тут його викинули? Не знаєте?
