Про Таллін19. Частина шоста. Контрасти
Saturday, 27 June 2020 14:54![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerВибирай, кому творити завтра,
Сьогодні так хтось інший,
А далі маєш бути ти!
Сьогодні так хтось інший,
А далі маєш бути ти!
Про Таллін19. Частина перша. Привіт, я повернувся
Про Таллін19. Частина друга. Багато дивних штук
Про Таллін19. Частина третя. Подих моря
Про Таллін19. Частина четверта. Уроки історії
Про Таллін19. Частина п'ята. Короткими перебіжками
З цими коронавірусами вдома сидиться конкретно так, тож залишається тільки згадувати старі подорожі. Ну і фотки по трошки розгрібати.
Сьогодні завершу розповідь про нашу з Оленкою поїздку в лютому 2019 року до столиці Естонії. До Талліна.
Отже, нагадаю тим, хто забув про що йшлося в минулому пості ( тобто всім).
В нас в наявності є : останній день в місті, погана погода, діюча Tallinn Card в наявності, ну і бажання побачити щось цікаве).
Вийшовши з музею КДБ ми покинули Старе місто Талліна, сіли на трамвайчик і помчали в східному напрямку, спочатку ми вирішили глянути парк Кадріорг (Kadriorg Park) і однойменний палац.
Лебедине озеро і Лебединий же павільйон (Luigetiigi paviljon), на початку парку. Звичайно ж, це якщо рахувати з тієї сторони звідки ми зайшли.
На алеї поряд залишки від конкурсу снігових скульптур. Такі забавні.
Не їсти жовтий сніг!
Власне, Кадріорг - бароковий палацово-парковий ансамбль. Зараз в приміщенні палацу розміщено художній музей ( Kadrioru kunstimuuseum)
Повна назва - Екатеріненталь (Катерінталь нім. мовою — «долина Катерини») отримав на честь дружини Петра I — Катерини I. Палац був однією з численних літніх резиденцій Петра І.
Симпатичне і дуже фотогінічне місце. Можливо потраплю сюди колись влітку, чи хоча б хорошу погоду.
Бачите яка красива дорога? Бачите як почищена? Думаєте так в Талліні всюди? А от "фіг".
Центр міста чиститься дуже погано, на дорогах купа снігу, на тротуарах лід... Ця дорога така красива, бо вона веде до президенського палацу, віт там трохи далі за Кадріоргом.
Ми, правда, з Оленкою не пішли, але я там був колись.
Райончик навколо парку один з найдорожчих в місті. Прості люди тут не селяться. Добре, що ті які селяться, надають перевагу традиційним естонським дерев'яним будинкам. Вони класні).
Далі ми вирушили до віддаленого району Талліна під назвою Піріта (Pirita), і першою нашою зупинкою там став Монастир Бригіток (Pirita kloostri varemed)... тобто те, що залишилося від колись величезного монастиря (добратися сюди можна з центру міста автобусами 1А, 8, 34А , 38).
Побудовано монастир було в 1436 році на кошти місцевих купців.
Зруйновано його було в 1577 році. У період Лівонської війни, в Реваль (Reval. А ви знали, що так колись називався Таллін?) увійшли російські війська на чолі з Іваном Грозним. Монастир був практично повністю зруйнований. У 18 столітті Орден святої Бригіти був визнаний суто жіночим. У цей час, на прилеглому до монастиря цвинтарі, ховали селян з місцевих околиць. Монастирський цвинтар можна відвідати і в наші дні. Але ми не змогли. Було зачинено. В період з листопада по квітень монастир працює до 16:00. Вхід на територію 3 євро.
Сучасний монастир святої Бригіти в Талліні - це своєрідний музей під відкритим небом. Тут же в літню пору проходять різні концерти. Традиційним стало проведення щороку влітку на території монастиря фестивалю класичної музики під назвою Birgitta. Учасники фестивалю представляють багато країн світу.
Пофоткав трошки через паркан. Шкода, що не потрапили в середину. Атмосферне місце.
Поки чекали на автобус збігав сфоткав з мосту річку , що дала назву району ( Pirita). От переваги того. що точно знаэш, коли прийде автобус).
Через дорогу, якраз де річка впадає в Таллінську затоку знаходиться Олімпійський яхт-клуб. Саме тут проходили змагання з вітрильного спорту під час Олімпіади 1980 року.
Сфоткати не встиг... бо ж знаєш коли приїде автобус...
А їхали ми далі отовалювати свою туристичну Tallin Cart.
На черзі були відвідини Таллінського ботанічного саду (Tallinna Botaanikaaed). Знаходиться він тут же, в Піріті і добратися сюди можна на втобусах № 34А і 38.
Вхід на територію самого саду був вільним ( бо зима ж. що там дивитися), а от вхід в оранжерею оплачувався. Зазвичай дорослий квиток коштує близько 5 ойро , але ви вже знаєте що я скажу... що з Tallin Cart був безкоштовний вхід. Отак от виходить рекламувати, але в Талліні реально одна з найвигідніших туристичних карт бачених мною.
А тим часом ми потрапили в літо.... Сенсу особливого розказувати не бачу ( тим більше, що я не ботанік), тож просто покажу красиві ( я сподіваюся) фотки. Ну і ще прорекламую вам один з моїх улюблених каналів на ютубі.
Знайомтеся - Довколаботаніка . Цікаво,пізнавально, українською. Шкода, що на таких каналах там мало підписників.
Талліннський ботанічний сад був заснований як інститут Академії наук Естонської РСР 1 грудня 1961 року. Гербарій і бібліотека ТБС були засновані в 1962 році, до дослідження навколишнього середовища розпочали в 1965 році.
У 1995 році була проведена муніципалізація ботанічки, з 2005 року ботанічний сад знаходиться на балансі Департаменту навколишнього середовища.
Площа Таллінського ботанічного саду приблизно 22,5 га, експозиції відкритого грунту включають близько 6500 найменувань рослин, а оранжереї з корисною площею близько 2000 м2 - 2000 найменувань рослин.
Потрапивши з морозу в тропіки запотів об'єктив. Крутий ефект вийшов).
Бачили колись таку штуку?
А от,якраз, про Пальці Будди , на каналі, шо я радив.
Молодо зелено...
Ну що за оранжерея і без кактусів?))
Зовсім забув сказати, що Ботанічний сад Талліна знаходиться поряд з Талінською телевежою (Tallinna Teletorn). До не, власне, ми і їхали весь цей час.
Покинули ботанічку, пройшлимя метрів 300... і ...
Потрапили прям у "Війну світів". Вежа в тумані виглядала вражаюче.
Ми розуміли, що підніматися на оглядовий майданчик в такий туман особливого сенсу не було, але вибору, за браком часу, в нас не залишалося. Ну і ще жадністьзіграла свою роль. На той час вхідний квиток до вежі коштував 19 євро ( зараз , як не дивно подешевшало до 15 ойро)
Талліннська телевежа досягає у висоту 314 метрів. Є найвищою в північних країнах. Видимість до берега Фінляндії.Телевежа була побудована до літньої Олімпіади 1980 року.
Вежа була спроектована архітекторами Девідом Базіладзе та Юрієм Сінісом. Наріжний камінь було закладено 30 вересня 1975 року, і будівля була відкрита 11 липня 1980 (хоча перша передача відбулася в 1979 році).
Телевежа є одним із символів Таллінна. Вона є найвищою телевежею Балтійського регіону і довгий час була третьою у світі за висотою. Башта передає сигнали на канали ЕТВ (Естонське телебачення), TV3 і Kanal 2 (Канал 2) Телевежа служить для трансляції естонських телеканалів і радіостанцій, а також використовується як щогла мобільного зв'язку.
26 травня 2008 року була виставлена на продаж за 70 млн крон (4,5 млн євро).
4 квітня 2012 року - Талліннська телевежа після реконструкції знову відкрилася для відвідувачів.
Реконструкція вдалася. Виглядає значно симпатичніше своєї сестри з Риги .
Швидкісний ліфт підіймає нас на висоту 174 метри.
Тут зараз зроблено шикарний хаб. Багато стендів про історію Естонії і Талліна. Багато інтерактивних прибамбахів).
Залипли ми на довго. Окремо доставляло, що ми були чи не єдиними відвідувачами на поверсі.
А ще сподобалися такі от віконці. Скло якесь спеціальне. Молочне в звичному стані, але якщо натиснути на кнопку, то перед тобою постає 170 метрів пустоти.. моторошно.
Але найбільше доставило не це. Тут є вихід на вулицю. От прям без скла! Стоїх хоч і за сіткою, але можна відчути погоду на висоті 174 метри. Фоткати можна нормально ( ну, не в цей день), без відблисків скла.... Шик.
А доплативши 30 євро... можна походити по краю. От там, де показує фото знизу. Зі страховкою, звичайно.. але без перил і парканів.... ааа. я б походив...
Залипли ми на довго. Передивилися всі відосікі, перечитали всі стенди, переміряли всі окуляри віртуальної реальності.
Запам'яталося чомусь. Естонці дуже пишаються своїми... болотами).
А тепер трошки про відповідальний бізнес. Коли ми виходили, то інформаційній стійці нам повідомили, що наші квитки сюди дійсні ще... 2 місяці. Ну, сьогодні ж туман, ви нічого не побачили, то можете прийти повторно протягом двох місяців і абсолютно безкоштовно таки насолодитися пейзажами... С- сервіс.
Ну а далі була дорога назад до центру, покупка сувенірів і дорога до Талліннського аеропорту імені Леннарта Мері (Lennart Meri Tallinna lennujaam, Леннарт Мері - естонський письменник і один з лідерів руху Незалежності Естонії)... нас чекав Київ. Тоді ми не сумнівалися. що скоро знову кудись политимо.
Не те що зараз....Ехь.
А поки я закінчую історію про Таллін, ви не перемикайтеся, адже буде ще багато цікавого.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
В нас в наявності є : останній день в місті, погана погода, діюча Tallinn Card в наявності, ну і бажання побачити щось цікаве).
Вийшовши з музею КДБ ми покинули Старе місто Талліна, сіли на трамвайчик і помчали в східному напрямку, спочатку ми вирішили глянути парк Кадріорг (Kadriorg Park) і однойменний палац.
Лебедине озеро і Лебединий же павільйон (Luigetiigi paviljon), на початку парку. Звичайно ж, це якщо рахувати з тієї сторони звідки ми зайшли.
На алеї поряд залишки від конкурсу снігових скульптур. Такі забавні.
Не їсти жовтий сніг!
Власне, Кадріорг - бароковий палацово-парковий ансамбль. Зараз в приміщенні палацу розміщено художній музей ( Kadrioru kunstimuuseum)
Повна назва - Екатеріненталь (Катерінталь нім. мовою — «долина Катерини») отримав на честь дружини Петра I — Катерини I. Палац був однією з численних літніх резиденцій Петра І.
Симпатичне і дуже фотогінічне місце. Можливо потраплю сюди колись влітку, чи хоча б хорошу погоду.
Бачите яка красива дорога? Бачите як почищена? Думаєте так в Талліні всюди? А от "фіг".
Центр міста чиститься дуже погано, на дорогах купа снігу, на тротуарах лід... Ця дорога така красива, бо вона веде до президенського палацу, віт там трохи далі за Кадріоргом.
Ми, правда, з Оленкою не пішли, але я там був колись.
Райончик навколо парку один з найдорожчих в місті. Прості люди тут не селяться. Добре, що ті які селяться, надають перевагу традиційним естонським дерев'яним будинкам. Вони класні).
Далі ми вирушили до віддаленого району Талліна під назвою Піріта (Pirita), і першою нашою зупинкою там став Монастир Бригіток (Pirita kloostri varemed)... тобто те, що залишилося від колись величезного монастиря (добратися сюди можна з центру міста автобусами 1А, 8, 34А , 38).
Побудовано монастир було в 1436 році на кошти місцевих купців.
Зруйновано його було в 1577 році. У період Лівонської війни, в Реваль (Reval. А ви знали, що так колись називався Таллін?) увійшли російські війська на чолі з Іваном Грозним. Монастир був практично повністю зруйнований. У 18 столітті Орден святої Бригіти був визнаний суто жіночим. У цей час, на прилеглому до монастиря цвинтарі, ховали селян з місцевих околиць. Монастирський цвинтар можна відвідати і в наші дні. Але ми не змогли. Було зачинено. В період з листопада по квітень монастир працює до 16:00. Вхід на територію 3 євро.
Сучасний монастир святої Бригіти в Талліні - це своєрідний музей під відкритим небом. Тут же в літню пору проходять різні концерти. Традиційним стало проведення щороку влітку на території монастиря фестивалю класичної музики під назвою Birgitta. Учасники фестивалю представляють багато країн світу.
Пофоткав трошки через паркан. Шкода, що не потрапили в середину. Атмосферне місце.
Поки чекали на автобус збігав сфоткав з мосту річку , що дала назву району ( Pirita). От переваги того. що точно знаэш, коли прийде автобус).
Через дорогу, якраз де річка впадає в Таллінську затоку знаходиться Олімпійський яхт-клуб. Саме тут проходили змагання з вітрильного спорту під час Олімпіади 1980 року.
Сфоткати не встиг... бо ж знаєш коли приїде автобус...
А їхали ми далі отовалювати свою туристичну Tallin Cart.
На черзі були відвідини Таллінського ботанічного саду (Tallinna Botaanikaaed). Знаходиться він тут же, в Піріті і добратися сюди можна на втобусах № 34А і 38.
Вхід на територію самого саду був вільним ( бо зима ж. що там дивитися), а от вхід в оранжерею оплачувався. Зазвичай дорослий квиток коштує близько 5 ойро , але ви вже знаєте що я скажу... що з Tallin Cart був безкоштовний вхід. Отак от виходить рекламувати, але в Талліні реально одна з найвигідніших туристичних карт бачених мною.
А тим часом ми потрапили в літо.... Сенсу особливого розказувати не бачу ( тим більше, що я не ботанік), тож просто покажу красиві ( я сподіваюся) фотки. Ну і ще прорекламую вам один з моїх улюблених каналів на ютубі.
Знайомтеся - Довколаботаніка . Цікаво,пізнавально, українською. Шкода, що на таких каналах там мало підписників.
Талліннський ботанічний сад був заснований як інститут Академії наук Естонської РСР 1 грудня 1961 року. Гербарій і бібліотека ТБС були засновані в 1962 році, до дослідження навколишнього середовища розпочали в 1965 році.
У 1995 році була проведена муніципалізація ботанічки, з 2005 року ботанічний сад знаходиться на балансі Департаменту навколишнього середовища.
Площа Таллінського ботанічного саду приблизно 22,5 га, експозиції відкритого грунту включають близько 6500 найменувань рослин, а оранжереї з корисною площею близько 2000 м2 - 2000 найменувань рослин.
Потрапивши з морозу в тропіки запотів об'єктив. Крутий ефект вийшов).
Бачили колись таку штуку?
А от,якраз, про Пальці Будди , на каналі, шо я радив.
Молодо зелено...
Ну що за оранжерея і без кактусів?))
Зовсім забув сказати, що Ботанічний сад Талліна знаходиться поряд з Талінською телевежою (Tallinna Teletorn). До не, власне, ми і їхали весь цей час.
Покинули ботанічку, пройшлимя метрів 300... і ...
Потрапили прям у "Війну світів". Вежа в тумані виглядала вражаюче.
Ми розуміли, що підніматися на оглядовий майданчик в такий туман особливого сенсу не було, але вибору, за браком часу, в нас не залишалося. Ну і ще жадністьзіграла свою роль. На той час вхідний квиток до вежі коштував 19 євро ( зараз , як не дивно подешевшало до 15 ойро)
Талліннська телевежа досягає у висоту 314 метрів. Є найвищою в північних країнах. Видимість до берега Фінляндії.Телевежа була побудована до літньої Олімпіади 1980 року.
Вежа була спроектована архітекторами Девідом Базіладзе та Юрієм Сінісом. Наріжний камінь було закладено 30 вересня 1975 року, і будівля була відкрита 11 липня 1980 (хоча перша передача відбулася в 1979 році).
Телевежа є одним із символів Таллінна. Вона є найвищою телевежею Балтійського регіону і довгий час була третьою у світі за висотою. Башта передає сигнали на канали ЕТВ (Естонське телебачення), TV3 і Kanal 2 (Канал 2) Телевежа служить для трансляції естонських телеканалів і радіостанцій, а також використовується як щогла мобільного зв'язку.
26 травня 2008 року була виставлена на продаж за 70 млн крон (4,5 млн євро).
4 квітня 2012 року - Талліннська телевежа після реконструкції знову відкрилася для відвідувачів.
Реконструкція вдалася. Виглядає значно симпатичніше своєї сестри з Риги .
Швидкісний ліфт підіймає нас на висоту 174 метри.
Тут зараз зроблено шикарний хаб. Багато стендів про історію Естонії і Талліна. Багато інтерактивних прибамбахів).
Залипли ми на довго. Окремо доставляло, що ми були чи не єдиними відвідувачами на поверсі.
А ще сподобалися такі от віконці. Скло якесь спеціальне. Молочне в звичному стані, але якщо натиснути на кнопку, то перед тобою постає 170 метрів пустоти.. моторошно.
Але найбільше доставило не це. Тут є вихід на вулицю. От прям без скла! Стоїх хоч і за сіткою, але можна відчути погоду на висоті 174 метри. Фоткати можна нормально ( ну, не в цей день), без відблисків скла.... Шик.
А доплативши 30 євро... можна походити по краю. От там, де показує фото знизу. Зі страховкою, звичайно.. але без перил і парканів.... ааа. я б походив...
Залипли ми на довго. Передивилися всі відосікі, перечитали всі стенди, переміряли всі окуляри віртуальної реальності.
Запам'яталося чомусь. Естонці дуже пишаються своїми... болотами).
А тепер трошки про відповідальний бізнес. Коли ми виходили, то інформаційній стійці нам повідомили, що наші квитки сюди дійсні ще... 2 місяці. Ну, сьогодні ж туман, ви нічого не побачили, то можете прийти повторно протягом двох місяців і абсолютно безкоштовно таки насолодитися пейзажами... С- сервіс.
Ну а далі була дорога назад до центру, покупка сувенірів і дорога до Талліннського аеропорту імені Леннарта Мері (Lennart Meri Tallinna lennujaam, Леннарт Мері - естонський письменник і один з лідерів руху Незалежності Естонії)... нас чекав Київ. Тоді ми не сумнівалися. що скоро знову кудись политимо.
Не те що зараз....Ехь.
А поки я закінчую історію про Таллін, ви не перемикайтеся, адже буде ще багато цікавого.
Booking тимчасово завершив свою реферальну програму, тож знижку ( суттєву, до 39 $) ви можете отримати тільки за одним з моїх реферальних лінків. Потрідно зареєструватися на AirBnb через посилання www.airbnb.ru/c/shuras1 - і отримати плюшки. Ну і мені трохи перепаде).
no subject
2020-06-27 18:57 (UTC)