Про Таллінн19. Частина перша. Привіт, я повернувся
Sunday, 14 April 2019 20:03![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerТут на снігу з’являються сліди
колишніх свят, і голоси минулі
уґвинчуються в стіни, ніби кулі,
і кличуть нас до себе назавжди.
колишніх свят, і голоси минулі
уґвинчуються в стіни, ніби кулі,
і кличуть нас до себе назавжди.
"А поїхали в Таллінн"- запропонувала Оленка. А поїхали!
Пофіг, що вже немає днів відпустки, пофіг, що ми тільки повернемося з Барселони, пофіг що зима.
Адже це так просто зараз. Сісти на літак і помчати кудись до нових ( нє, ну в Таллінні я вже був, але все ж) вражень. Поїхали!
Купив квитки. Вийшло щось близько півтори тисячі туди/назад на двох. З візами зараз не заморочуюсь. Ну, якщо чесно я давно вже не заморочуюсь з ними, хоча вперше біометричний паспорт заюзав наприкінці січня тільки.
Так от, після роботки поїхав не додому а в аеропорт. І Вйо!
Аеропорт Таллінна визнано одним з найкращих в Єввропі в минулому році. Погоджуся. Затишно, мило, пустельно. Людей дуже мало ( як і рейсів на табло). Багато магазинів різних лаундж і дитячих зон.
Перед поїздкою ми придбали онлайн Tallinn Card . Думаю, хто бував за кордоном ( та і в нас такі штуки з'явилися вже) в курсі що то таке.
У випадку з талліннською картою взагалі дуже зручно на сайті є калькулятор, куди ви додаєте локації, що вас цікавлять і можете відразу вирахувати, чи вигідно вам буде її купувати.
Ми вирахували, що вигідно і купили собі на три дні.
Так як прилітали ми доволі пізно, то обміняти карту в аеропорту вже не виходило і в інформаційний центр в Старому місті ми не встигали. Але то не біда. Для користування картою достатньо лише роздрукувати листочок з QR кодом, або взагалы таскати його в мобыльному. Працюэ як в транспорты. так ы в музеях. Правда в Туристичний центр на наступний день ми таки зайшли. Взяти паперову мапу. Але про то пізніше. Поки ж ми сіли в трамвай №4 і помчали в сторону центру.
Вийшли біля стін Старого міста і замість того, щоб пересісти на інший трамвай ( №1). Вирішили прогулятися до хостелу ( жили ми в хостелі Fat Margaret's . Хороший і зручний. Раджу. В ньому навіть сауна є!). Поблукали звичайно ж, і мало не зламали ноги на чудових середньовічних вуличках Старого міста Таллінна. Якщо вам хтось казатиме, що в Києві погано чистять вулиці від снігу, а от в Європах.. сміливо суньте дулю рід носа... в порівнянні з Таллінном в Києві просто паркет взимку. Добралися таки. Заселилися. Сходили в маркет і завалилися відпочивати і планувати коварні плани на завтрашній день.
А плани у нас завжди прості) Пішли гуляти спочатку Старим містом. Зайшли зі сторони Великої Морської брами та вежі "Товста Маргарита". Логічно, бо жили ми поряд. Глянте на назву хостелу)).
Просто кадр. Просто Будинок. Якщо комусь цікаво, то в ньому знаходиться Естонський дитячий літературний центр.
Вже звідси видно шпись Старого Олафа ( Церква святого Олафа/Oleviste kogudus ) символа Таллінна.
Талліннський кінний млин - це одна з історичних будівель міста. Зараз в середині розміщено... нічний клуб. І ніхто не б'ється в істериці. Проте будівлю гарно відремонтували.
Гуляємо під кріпосною стіною. Талліннська оборонна стіна - одна з найкраще збережених у Європі.
Вхід у двір, де знаходиться Українська греко-католицька Церква Естонії Талліннська парохія.
В Старому місті доволі багато закинутих і занедбаних будівель. Звичайно ж багато чого ремонтується, багато чого відремонтовано, але все ж. От прямо в око кидаються ті обшарпані стіни... Хоча і вони мають свій шарм.
Але найголовніша цінність Таллінна - це двері ( моя думка). В Старому місті тут величезна їх кількість різних . Іноді здається , що місцеві жителі змагаються між собою тим, в кого двері виглядають прикольніше. Цю цінність чудово розуміють і у владі. Місцеві двері є на багатьох сувенірах, листівках.. можливо навіть тури спеціальні є)).Не знаю напевне. Я до чого, в постах будуть вони періодично з'являтися.
Вибралися на одну з центральних вулиць Pikk і хоча за ніч трохи підрозтав сніжок, але легше стало не набагато. Зазначу. що в Таллінні хідники ( не чистять ніфіга!) почипають не сіллю або піском як у нас. а дуже дрібними кімінцями. Воно може і екологічніше і економніше ( їх навесні збирати з вулиць легше і використовувати повторно), вони не забивають стоки, вони не псують взуття... і ніфігіща не допомогають. Хіба що на чистій бруківці і асфальті.. за три дні ми навчилися добре ходити по льоду посипаному цією дрібнотою.. але спочатку це було дуже важко і небезпечно. Кілька разів мало не впали.
Завернули в двір біля Музею дизайну. В музей ми зайдемо пізніше ще.. а поки просто завернули глянути на прикольні лавки ( вони , доречі, вночі світяться. Ну, принаймні, світилися тоді коли я тут був взимку 2017).
Трошки сучасного мистецтва в серці середньовічного міста. Тут можна. Музей дизайну ж.
Ще дверей вам.
Історичний провулок.. Ну, це я так його називаю. На плитах викарбувано знакові дати з історії Естонії. Від Льодовикового періоду до.. майбутнього. Прикольно, що там є наприклад 2119...)
Я більше не підписуватиму двері. Двері вони.. круті тут)
Церква Святого Духа і історичний годинник на її стіні.
Будівництво церкви ймовірно було розпочато у першій половині 13-го ст., а перша письмова згадка про неї — у 1319 році.Церква не розташована на схід, що може вказувати на існування забудови довкола неї на час будівництва та необхідності вписуватись у розташування вулиць. Спочатку церква, присвячена Святому Духу, була частиною більшого комплексу притулку для літніх та немічних і, крім головного входу з північної сторони, мала вхід з двору притулку, з півдня.
Церква Святого Духа була першою в Естонії, де почали проводитись служби естонською, і перші витримки Катехізису, надруковані естонською, були надруковані тут у 1535 році.
Годинник на стіні церкви - найстаріший в Таллні. Годинник у 1684 році (!!!) створив відомий талліннський живописець і різьбляр Крістіан Аккерман. Колись вони були з'єднані з церковним дзвоном, що був відлитий в 15 столітті і теж до цих пір зберігся.
Церква дуже цікава історично, докладніше розкажу про неї, коли показуватиму фотки з середини. І це буде не зараз)).
Ратушна площа.
Міська Ратуша. Іноді на верх навіть можна піднятися. Але точно не взимку. Взимку тут на жодну дзвіницю не можна піднятися((.
Транзитом через Туристичний центр добралися до Церкви і музею Святого Миколая або її ще називають Церква Нігулісте ( Niguliste kirik ja muuseum).
Вперше використали свою Tallinn Cart, щоб потрапити в середину. Квиток для дорослого коштує 8 Євро, з картою безкоштовно. Побачили тут вперше, а взагалі вразило по всім музеям - гардероби тут без гардеробників. Камери, мабуть є, але всюди це працює так. Ти прийшов. Сам повісив свій одяг, сам добрав. Не знаю. як часто той одяг крадуть, але така довіра до людей безцінна.
Але давайте про Нігулісте.
Це колишня лютеранська церква, в приміщенні якої нині розташовується музей-концертний зал. Цей храм, названий на честь покровителя всіх мореплавців — святого Миколая, був заснований німецькими купцями в XIII столітті. Музей Нігулісте є однією з чотирьох філій Естонського художнього музею.
Церква Святого Миколая — єдина з церков Нижнього міста, в якій в смутні дні Реформації католицької церкви змогли запобігти спустошенню протестантами внутрішнього оздоблення храму. Вночі 14 вересня 1524 р., коли агресивний натовп городян, розгромивши церкви Св. Олава, Пюхавайму і святої Катерини у Домініканському монастирі, підійшов до церкви Св. Миколая, однак місцевий переказ стверджує, що замки дверей були запаяні свинцем. Потім пристрасті вчухли, і храм став лютеранським, багате оздоблення було збережено. Однак у березні 1944 р., під час повітряного бомбардування Червоною Армією будівля була сильно пошкоджена. Багато творів середньовічного мистецтва були знищені, але найцінніші вдалося зберегти. Після ремонту будівлі та реставрації інтер'єру в колишній церкві Нігулісте відкрито філію Талліннського художнього музею та концертний зал.
Коли ми відвідували музей, тут проходила окрема виставка ювелірних виробів середньовіччя. Цей от, наприклад, паружка був зроблений в 15-ому столітті..
Нещодавно багато моїх знайомих каталося до Відня на виставку Брейгеля з його найвідомішою картиною "Тріумф смерті", Нігулісте також є чим похвалитися.
Тут знаходиться всесвітньо відома картина любекського живописця Берндта Нотці — «Танець смерті», частина якої знаходиться в каплиці Св. Антонія. На картині зображено ланцюжок людей різних станів, починаючи папою римським і закінчуючи немовлям, а також танцюють поруч з ними фігурки Смерті, що заманює людей до танцю. Спочатку художник написав дві однакові картини, одна з них загинула в Любеку за часів Другої світової війни, а в Таллінні змогли зберегти лише фрагмент цього твору.
Вражаюче полотно. Присіли, трошки позалипали розглядаючи його.
Коли виходили з церкви тітонька білетерша запросила нас на недільний органний концерт, пообіцяла нас пустити з картою навіть незважаючи на те, що ми її вже використали на вхід. Пообіцяли прийти і не дійшли. Навіть я шкодую тепер, хоча фанат органної музики в нас більше Оленка.
Поки ще було на вулиці світло вирішили прогулятися у верхнє місто, подивитися на Таллінн з оглядових майданчиків.
Спочатку забрели до оглядового майданчику біля музею Кін ін де Кьок( Kiek in de Kök Museum). Тут дуже атмосферно завдяки фігурам монахів. Огляд, правда такий собі. А в музей ми також потрапили, але про те колись потім.
Піднялися таки у Верхнє місто , Вишгород ( Toompea). Собор Олександра Невського. Кацапський патріархах. Але красива будівля. В середину також зайшли, фоткати там , звичайно ж, не можна.
Навпроти ( от так от буває ), прямо через дорогу знаходиться будівля Парламенту Естонії, що розташований в приміщенні замку Тоомпеа (Toompea).
Вежа Довгий Герман ( Pikk Hermann), саме над цією вежею кожного ранку піднімають головний прапор країни.
Заглиблююємося у вулички Вишгорода. Тут найбільший відсоток відремонтованих будинків. Сніг так само не прибрано).
Ще трошки замку. Не з парадної сторони.
Двері.. ворота.. неможливо втриматися.
Перший з чотирьох оглядових майданчиків у Верхньому місті. Біля канадійського посольства .. ну або біля Пістолетної вежі і однойменних сходів ( Pilstickeri torn ja trepp). Дивитися тут немаэ особливо чого. Але зайти заради загального розвитку можна.
Погодували тут мартинів соломкою. А потім один з них вихопив в Оленки цукерку). Порохобот)). Він її заковтнув дуже швидко((( Ми от тепер думаємо про нього періодично. як він пережив обгортку то? Шкода животинку.
Перебираємося до наступного оглядового майданчику.
Поки тільки стіна одного з найстаріших храмів Таллінна - Домського собору. Буде про нього докладніше. Дуже цікаву історію він має.
Це вже не Домський собор, сподіваюся ви зрозуміли.
Вид з Оглядового майданчика Паткулі. Звідси, мабуть, таки найкращий вид на старі шпилі середньовічного міста!
Знову передислоковуємося.
Оглядовий майданчик Кохтуотса (Kohtuotsa Viewing Platform).
Звідси гарно видно один з символів міста флюгер " Півник" ... Хмарочоси ж на горизонті трохи псують атмосферу...
Ну і як же без панорамки традиційної.
Ми ж рушили в музей...естонського вина. Несподівано, правда? Але про те наступного разу, буде цікаво. Не перемикайтеся!
Якщо ви збиоаєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Так от, після роботки поїхав не додому а в аеропорт. І Вйо!
Аеропорт Таллінна визнано одним з найкращих в Єввропі в минулому році. Погоджуся. Затишно, мило, пустельно. Людей дуже мало ( як і рейсів на табло). Багато магазинів різних лаундж і дитячих зон.
Перед поїздкою ми придбали онлайн Tallinn Card . Думаю, хто бував за кордоном ( та і в нас такі штуки з'явилися вже) в курсі що то таке.
У випадку з талліннською картою взагалі дуже зручно на сайті є калькулятор, куди ви додаєте локації, що вас цікавлять і можете відразу вирахувати, чи вигідно вам буде її купувати.
Ми вирахували, що вигідно і купили собі на три дні.
Так як прилітали ми доволі пізно, то обміняти карту в аеропорту вже не виходило і в інформаційний центр в Старому місті ми не встигали. Але то не біда. Для користування картою достатньо лише роздрукувати листочок з QR кодом, або взагалы таскати його в мобыльному. Працюэ як в транспорты. так ы в музеях. Правда в Туристичний центр на наступний день ми таки зайшли. Взяти паперову мапу. Але про то пізніше. Поки ж ми сіли в трамвай №4 і помчали в сторону центру.
Вийшли біля стін Старого міста і замість того, щоб пересісти на інший трамвай ( №1). Вирішили прогулятися до хостелу ( жили ми в хостелі Fat Margaret's . Хороший і зручний. Раджу. В ньому навіть сауна є!). Поблукали звичайно ж, і мало не зламали ноги на чудових середньовічних вуличках Старого міста Таллінна. Якщо вам хтось казатиме, що в Києві погано чистять вулиці від снігу, а от в Європах.. сміливо суньте дулю рід носа... в порівнянні з Таллінном в Києві просто паркет взимку. Добралися таки. Заселилися. Сходили в маркет і завалилися відпочивати і планувати коварні плани на завтрашній день.
А плани у нас завжди прості) Пішли гуляти спочатку Старим містом. Зайшли зі сторони Великої Морської брами та вежі "Товста Маргарита". Логічно, бо жили ми поряд. Глянте на назву хостелу)).
Просто кадр. Просто Будинок. Якщо комусь цікаво, то в ньому знаходиться Естонський дитячий літературний центр.
Вже звідси видно шпись Старого Олафа ( Церква святого Олафа/Oleviste kogudus ) символа Таллінна.
Талліннський кінний млин - це одна з історичних будівель міста. Зараз в середині розміщено... нічний клуб. І ніхто не б'ється в істериці. Проте будівлю гарно відремонтували.
Гуляємо під кріпосною стіною. Талліннська оборонна стіна - одна з найкраще збережених у Європі.
Вхід у двір, де знаходиться Українська греко-католицька Церква Естонії Талліннська парохія.
В Старому місті доволі багато закинутих і занедбаних будівель. Звичайно ж багато чого ремонтується, багато чого відремонтовано, але все ж. От прямо в око кидаються ті обшарпані стіни... Хоча і вони мають свій шарм.
Але найголовніша цінність Таллінна - це двері ( моя думка). В Старому місті тут величезна їх кількість різних . Іноді здається , що місцеві жителі змагаються між собою тим, в кого двері виглядають прикольніше. Цю цінність чудово розуміють і у владі. Місцеві двері є на багатьох сувенірах, листівках.. можливо навіть тури спеціальні є)).Не знаю напевне. Я до чого, в постах будуть вони періодично з'являтися.
Вибралися на одну з центральних вулиць Pikk і хоча за ніч трохи підрозтав сніжок, але легше стало не набагато. Зазначу. що в Таллінні хідники ( не чистять ніфіга!) почипають не сіллю або піском як у нас. а дуже дрібними кімінцями. Воно може і екологічніше і економніше ( їх навесні збирати з вулиць легше і використовувати повторно), вони не забивають стоки, вони не псують взуття... і ніфігіща не допомогають. Хіба що на чистій бруківці і асфальті.. за три дні ми навчилися добре ходити по льоду посипаному цією дрібнотою.. але спочатку це було дуже важко і небезпечно. Кілька разів мало не впали.
Завернули в двір біля Музею дизайну. В музей ми зайдемо пізніше ще.. а поки просто завернули глянути на прикольні лавки ( вони , доречі, вночі світяться. Ну, принаймні, світилися тоді коли я тут був взимку 2017).
Трошки сучасного мистецтва в серці середньовічного міста. Тут можна. Музей дизайну ж.
Ще дверей вам.
Історичний провулок.. Ну, це я так його називаю. На плитах викарбувано знакові дати з історії Естонії. Від Льодовикового періоду до.. майбутнього. Прикольно, що там є наприклад 2119...)
Я більше не підписуватиму двері. Двері вони.. круті тут)
Церква Святого Духа і історичний годинник на її стіні.
Будівництво церкви ймовірно було розпочато у першій половині 13-го ст., а перша письмова згадка про неї — у 1319 році.Церква не розташована на схід, що може вказувати на існування забудови довкола неї на час будівництва та необхідності вписуватись у розташування вулиць. Спочатку церква, присвячена Святому Духу, була частиною більшого комплексу притулку для літніх та немічних і, крім головного входу з північної сторони, мала вхід з двору притулку, з півдня.
Церква Святого Духа була першою в Естонії, де почали проводитись служби естонською, і перші витримки Катехізису, надруковані естонською, були надруковані тут у 1535 році.
Годинник на стіні церкви - найстаріший в Таллні. Годинник у 1684 році (!!!) створив відомий талліннський живописець і різьбляр Крістіан Аккерман. Колись вони були з'єднані з церковним дзвоном, що був відлитий в 15 столітті і теж до цих пір зберігся.
Церква дуже цікава історично, докладніше розкажу про неї, коли показуватиму фотки з середини. І це буде не зараз)).
Ратушна площа.
Міська Ратуша. Іноді на верх навіть можна піднятися. Але точно не взимку. Взимку тут на жодну дзвіницю не можна піднятися((.
Транзитом через Туристичний центр добралися до Церкви і музею Святого Миколая або її ще називають Церква Нігулісте ( Niguliste kirik ja muuseum).
Вперше використали свою Tallinn Cart, щоб потрапити в середину. Квиток для дорослого коштує 8 Євро, з картою безкоштовно. Побачили тут вперше, а взагалі вразило по всім музеям - гардероби тут без гардеробників. Камери, мабуть є, але всюди це працює так. Ти прийшов. Сам повісив свій одяг, сам добрав. Не знаю. як часто той одяг крадуть, але така довіра до людей безцінна.
Але давайте про Нігулісте.
Це колишня лютеранська церква, в приміщенні якої нині розташовується музей-концертний зал. Цей храм, названий на честь покровителя всіх мореплавців — святого Миколая, був заснований німецькими купцями в XIII столітті. Музей Нігулісте є однією з чотирьох філій Естонського художнього музею.
Церква Святого Миколая — єдина з церков Нижнього міста, в якій в смутні дні Реформації католицької церкви змогли запобігти спустошенню протестантами внутрішнього оздоблення храму. Вночі 14 вересня 1524 р., коли агресивний натовп городян, розгромивши церкви Св. Олава, Пюхавайму і святої Катерини у Домініканському монастирі, підійшов до церкви Св. Миколая, однак місцевий переказ стверджує, що замки дверей були запаяні свинцем. Потім пристрасті вчухли, і храм став лютеранським, багате оздоблення було збережено. Однак у березні 1944 р., під час повітряного бомбардування Червоною Армією будівля була сильно пошкоджена. Багато творів середньовічного мистецтва були знищені, але найцінніші вдалося зберегти. Після ремонту будівлі та реставрації інтер'єру в колишній церкві Нігулісте відкрито філію Талліннського художнього музею та концертний зал.
Коли ми відвідували музей, тут проходила окрема виставка ювелірних виробів середньовіччя. Цей от, наприклад, паружка був зроблений в 15-ому столітті..
Нещодавно багато моїх знайомих каталося до Відня на виставку Брейгеля з його найвідомішою картиною "Тріумф смерті", Нігулісте також є чим похвалитися.
Тут знаходиться всесвітньо відома картина любекського живописця Берндта Нотці — «Танець смерті», частина якої знаходиться в каплиці Св. Антонія. На картині зображено ланцюжок людей різних станів, починаючи папою римським і закінчуючи немовлям, а також танцюють поруч з ними фігурки Смерті, що заманює людей до танцю. Спочатку художник написав дві однакові картини, одна з них загинула в Любеку за часів Другої світової війни, а в Таллінні змогли зберегти лише фрагмент цього твору.
Вражаюче полотно. Присіли, трошки позалипали розглядаючи його.
Коли виходили з церкви тітонька білетерша запросила нас на недільний органний концерт, пообіцяла нас пустити з картою навіть незважаючи на те, що ми її вже використали на вхід. Пообіцяли прийти і не дійшли. Навіть я шкодую тепер, хоча фанат органної музики в нас більше Оленка.
Поки ще було на вулиці світло вирішили прогулятися у верхнє місто, подивитися на Таллінн з оглядових майданчиків.
Спочатку забрели до оглядового майданчику біля музею Кін ін де Кьок( Kiek in de Kök Museum). Тут дуже атмосферно завдяки фігурам монахів. Огляд, правда такий собі. А в музей ми також потрапили, але про те колись потім.
Піднялися таки у Верхнє місто , Вишгород ( Toompea). Собор Олександра Невського. Кацапський патріархах. Але красива будівля. В середину також зайшли, фоткати там , звичайно ж, не можна.
Навпроти ( от так от буває ), прямо через дорогу знаходиться будівля Парламенту Естонії, що розташований в приміщенні замку Тоомпеа (Toompea).
Вежа Довгий Герман ( Pikk Hermann), саме над цією вежею кожного ранку піднімають головний прапор країни.
Заглиблююємося у вулички Вишгорода. Тут найбільший відсоток відремонтованих будинків. Сніг так само не прибрано).
Ще трошки замку. Не з парадної сторони.
Двері.. ворота.. неможливо втриматися.
Перший з чотирьох оглядових майданчиків у Верхньому місті. Біля канадійського посольства .. ну або біля Пістолетної вежі і однойменних сходів ( Pilstickeri torn ja trepp). Дивитися тут немаэ особливо чого. Але зайти заради загального розвитку можна.
Погодували тут мартинів соломкою. А потім один з них вихопив в Оленки цукерку). Порохобот)). Він її заковтнув дуже швидко((( Ми от тепер думаємо про нього періодично. як він пережив обгортку то? Шкода животинку.
Перебираємося до наступного оглядового майданчику.
Поки тільки стіна одного з найстаріших храмів Таллінна - Домського собору. Буде про нього докладніше. Дуже цікаву історію він має.
Це вже не Домський собор, сподіваюся ви зрозуміли.
Вид з Оглядового майданчика Паткулі. Звідси, мабуть, таки найкращий вид на старі шпилі середньовічного міста!
Знову передислоковуємося.
Оглядовий майданчик Кохтуотса (Kohtuotsa Viewing Platform).
Звідси гарно видно один з символів міста флюгер " Півник" ... Хмарочоси ж на горизонті трохи псують атмосферу...
Ну і як же без панорамки традиційної.
Ми ж рушили в музей...естонського вина. Несподівано, правда? Але про те наступного разу, буде цікаво. Не перемикайтеся!
Якщо ви збиоаєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
