Про Таллін. Частина одинадцята. Вікові стіни

[falkoner]

Метри моди метри квадратні
Перетворили в подіуми моди хатньої,
І тепер тендітні холодні дочки
Кожен день міняють свої тапочки,
Бо вони чули, їм казала совість
Про таємну стін напівпрозорість.
Десь вони читали, хтось там натякнув,
Що "стіна лиш грається в стіну".

Про Таллін. Частина перша. До моря
Про Таллін. Частина друга. Морько
Про Таллін. Частина третя. Морський музей
Про Таллін. Частина четверта. Нічна
Про Таллін. Частина п'ята. Зіткнення поколінь
Про Таллін. Частина шоста. Незрозуміла
Про Таллін. Частина сьома. Хуртовина
Про Таллін. Частина восьма. Зимно
Про Таллін. Частина дев'ята. Центр
Про Таллін. Частина десята. Дахи

Треба дописувати про Таллін дворічної давнини... бо є нові квитки в Таллін))

Продовжу свою розповідь з того ж місця , звідки і закінчив минулий пост).
Та всі пости там або починаються, або закінчуються. Площа свободи. А саме парк над нею, парк імені 25 серпня.
Тут така красива альтаночка стоїть.



Повернувся до Собору Олександра Невського, самозанної РПЦ.



Від собору до Kiek in de Kök Museum пролягаю чудова гірка). Народ веселиться, катається.





Далі якось випадково потрапив до Саду датського короля ( Капли датского короля. пейте, кавалеры ©) .
Чудове місце. З моторошними статуями монахів і чудовим містом на місто.
Ну і куди ж без знаменитих талінських дверей!



А історія з монахами ( насправді їх три.
На початку ХХ століття в цьому будинку жила дівчина. Одного разу до неї посватався молодий моряк. Справа йшла до весілля, яке мала відбутися незабаром, після того, як моряк повернеться після чергового плавання на торговому судні. Але при виході судна з Балтики в Атлантику судно потрапило в жорстокий шторм і затонуло. Про це писали всі газети. Наречена моряка п'ять років не вірила в те, що її суджений загинув. Але на шостий рік поступилася наполегливим залицянням іншого моряка (слабка вона була на морячків), який весь цей час домагається руки дівчини. І ось настав день весілля, молоді прийшли з церкви і сіли за стіл. І в цю мить розчинилися двері і до кімнати зайшов ... зниклий моряк ( місцева версія Санта Барбари, йопте!). Побачивши на чолі весільного столу свою колишню наречену і свого колишнього друга, він вихопив ніж і вбив обох. Як потім з'ясувалося в ході довгого судового розгляду, він виявився єдиним, хто врятувався з екіпажу його судна після шторму. Підібрали його моряки з американського судна, він довго не міг говорити і не пам'ятав нічого про себе. Потім він опинився в Америці, і, коли пам'ять і мова повернулися, відразу ж відправився додому, в Естонію. Де і трапилася ця драма ... Суд засудив моряка до кількох років каторги, після якої він постригся в ченці. І раз на рік, в день весілля своєї колишньої нареченої і день вбивства, він повинен був на місці злочину замолювати свій смертний гріх. Будинок цей відтоді стали називати будинком чорного ченця, і мало хто з городян насмілювався селитися там.





Моторошне місце... коли потрапляєш сюди не знаюси про монахів... трошки стрьоменько стає, як помічаєш їх.



Крутими сходами спустився в історичний центр.





На площі біля Ратуші городяни весело і задорно палили відьму. Якась місцева традиція, яка пішла з часів середньовіччя. Після чергової чуми почалася).



Прогулявся трошки знову центром ( спробував цибулячого варення! ) ...







Знову ж таки випадково потрапив до вежі Хеллеманнa та галереї міської стіни. По суті це відкрита для огляду частина міської середньовічної стіни. Види звідси хороші. Ціна підозріло мала. 3 євро. Знаходиться за адресою Müürivahe 48... Вхід знаходиться між ятками сувенірного ринку, що тулиться до оборонної конструкції.









Забавно так гуляти поряд з димарями)







 

Ну і панорамка традиційна ( клікається)



От вам фоточка для розуміння де це. Вхід там он знизу з вулиці.






Погуляв, пофоткав. Рушив далі).



Так як центром міста ( доволі невеличким за розміром) я прогулювався вже десяток разів, почав бродити вуличками навколо старого міста.. шукаючи прикольні кадри.

Таллінські вікна не поступаються в самобутності таллінським дверям).



Доречі про прибирання вулиць... яке в Європах хороше а у нас погане... ага..




Бачите, як будинки утворюють оборонну стіну собою?)



Січень місяць. Мінус 10 ( потепліло трошки). Політ нормальний).






Перетворена на арт-простір фабрика.



Дівоча вежа. З такого ще ракурсу вам її)



Блакитненького трошки).



А от і котик! Чи не єдиний, якого я тут зустрів).



Шпилі Церкви Преображення Господнього









Брама Віру (Viru Väravad), я про неї вже розказував в минулих постах.



Зустрів дивний "живий пам'ятник".. Ще дивнішим він виглядаю, якщо враховувати мороз).



Починало вечоріти.. побіг знову любуватися Заходом сонця з оглядових майданчиків ...













Повертаючись до хостелу ( після того, як накупив трошки Портерів.. лосятини купив спробувати) зустрів два прикольних пам'ятника.

Дядько здався мені схожим на Леніна.. і я прифігів трошки...



А це меморіал депортованим...Біля Музею окупації... Дуже сильно і дуже символічно.



На наступний, останній день мого перебування в Талліні я рушив в місцевий зоопарк. Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.

Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:


www.airbnb.ru/c/shuras1

На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад

Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання

Ну і мені щось перепаде)).