falkoner / Про Дрогобич. Частина перша. З висоти (Reply)

Втікаючи від метушні,
від монотонності щодення,
відчувши глибоко в душі,
що спокій - скарб твого будення.

Про Трускавець. Частина перша. За пивом
Про Трускавець. Частина друга. Гуляючи
Про Трускавець. Зелень і бетон
Про Трускавець. Частина четверта. Музей
Про Трускавець. Частина п'ята. Вечірня

Я ніколи не забуваю написати про про якусь поїздку. Правда часто це дуже розтягується в часі...

От і зараз продовжую писати про нашу з Оленкою подорож в Трускавець і Дрогобич, що відбулася ще влітку 2017...

Виселилися не без проблем з нашого хостелу/пансіонату ( довго і нудно шукали, кому ж таки віддати ключі) і поїхали до Дрогобича.
Менше години не найгіршими в Україні дорогами ( але і не найкращими) і ми виходимо ... біля кладовища. Завжди так робіть). Гуляйте з дівчатами по кладовищах).

Насправді часу в нас до потяга ввечері було більш ніж достатньо, тож вирішили вийти не в центрі міста. І не пожалкували. Хоч і кладовище, але місце дуже атмосферне.
Оригінальні пам'ятники і напівзапущеність ( саме напів, бо тут таки трохи прибирають і доглядають) створюють незрозумілий колорит.

Рушили далі по вулиці Трускавецькій ( дивно, що ми приїхали прямо на неї. правда?))).

Трошки далі за кладовищем зліва знаходиться Кафедральний собор Іова Почаївського маскальського патріархату ( дослівно скопіював з гугл мапи, чесно) . Заходити не стали, так фотканув. Напроти , через дорогу, стоїть монументальна в своїй совковості будівля якогось будинку культури в минулому.

Зараз же тут над дверима висить український прапор і знаходиться Будинок науково-технічної творчості учнівської молоді! Во!

Зафоткав далі таку от дивну церковку. Що воно таке не зміг зрозуміти не тоді і зараз от. В інтернетах не знайшов згадки про неї. на мапах не позначена. Але цікава будівля... Самобудова?)

Йдемо далі до центру міста. Періодично кріз стіни завішані рекламою пробивається історія...

А тут навпаки, на фасади пробивається сучасність. І це не може не радувати. Багатоквартирному монстру надають нового дихання.

Так як містечко не велике. зрозуміло, що тут переважеє таки приватний сектор. Дехто живе дуже навіть непогано).

Будинок пам'яті "Дім Бруно Шульца", місцевого уродженця, який вважається польським письменником зараз.
Ходили з Оленкою нещодавно на виставу за мотивами його творів ( з Кафкою б вони зрозуміли один одного), згадав ,власне, про Дрогобич, і про те, що треба про нього написати), так що спонсор цього посту - Бруно Шульц.

Будинок Департаменту міського будування. Біля себе , принаймні, вони нічогенько так набудували)).

Боларди от поряд симпатичненькі...

Попили кави в кав'ярні Jardin Espanol . Дуже годно, тому з чистою совістю рекламую. До того ж зараз вони організовують поїзки для діток з шкіл-інтернатів на свята. Підтримайте. Хороший заклад, хороша ініціатива.
Але так як їжу ( кава - це їжа. життєво необхідна!) я не фоткаю, тому вам фоточка з інтер'єру будинку, де знаходиться кав'ярня.

А потім ми подалися до серця будь-якого міста. До Ратуші.

В будівлі Ратуші ми знайшли.. туристичний центр. Для маленького українського містечка - це звучить дивно. Нажаль. Більше того, туристичний центр працював. Доволі привітна дівчинка взяла з нас по 30 гривень, закрила офіс і повела нас підніматися на Ратушу.

Порозказувала про місто трохи, про цікавинки які в ньому є. Всіх їх видно з Ратуші, але зараз не буду докладно, бо повз них ми проходили пізніше.

Люблю висоту. З неї зручно спостерігати за цими всіма людішками). А вони не бачать тебе). Жартую. Але цікавого багацько).

Ну і панорамка традиційна))

Ми ж спустилися і побрели... але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся).

Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:

www.airbnb.ru/c/shuras1

На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад

Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання

Ну і мені щось перепаде)).