falkoner / Про Трускавець. Частина друга. Гуляючи

У твоїм обіймах, місто,
Нам так затишно і чисто.
Нудним дітям, добрим і лихим.
Пригорни нас всіх до себе,
Захисти під своїм небом,
Все прости, зігрій теплом своїм.

Про Трускавець. Частина перша. За пивом

Отож ми вирішили таки поїсти і почалися муки вибору. Тут дорого, тут не прикольно, тут не цікава кухня...
Проте в цьому і позитивчик можна знайти :). Подивилися трошки місто.

Трускавець - просто неймовірний мікс в архітектурному плані. Це і старовинні вілли в різному ступені розваленості і реконструкції. це і новоділи "під старину", це і совкова монументальна забудова. Але чисто і затишно. По власним відчуттям суджу.

Новітній готельний комплекс. Чувачки на лавці ~~бухають~~ п'ють , звичайно ж, Нафтусю.

Совковий радянський санаторій. Доречі, працюючий. Хоч і дерева на фасаді ростуть.

З громадського транспорту тут лише маршрутки помітив... ну і ось...

Місцеве СОХО))

На вулицях багацько забавних пам'ятничків і інсталяцій. Цей ось біля магазину сирів.

А це от біля магазинчику авторських сувенірів.

А це біля якоїсь кафешки.

Деякі будинки просто казкові.

Якщо зазирнути за парадні фасади , то також можна знайти цікавенько. Тут також чисто. Це показник.

А від цього я просто пісяв окропом. У великих містах такого вже не зустрінеш.

Римокатолицька парафія.

І Шевченко такий молодий.

На задньому плані видніється місцева ратуша. Здається, ми до неї так і не потрапили чомусь.

Сидить і дивиться на неймовірну будівлю. Зараз у цій старовинній віллі, що має назву "Гопняна" розташовано музей Михайла Біласа. Музей також чудовий, але про нього іншим разом.

Музеї музеями, а джмелі - то цікавіше)

До традиційного вже знака для фотографування в Трускавці підійшли з урахуванням місцевого колориту. Вийшло гарно.

Але їсточки все ж хотілося, тому пішли далі. Ще вілли.

Літо...

Просто захотілося сфоткати.

Знову вийшли до центрального бульвару.

Надувна гірка для дітей. Хоча, якби я був дитиною, то це обличчя б мені потім в кошмарах снилося.

А от і їжа). Поїли в найвідомішій ( я не жартую, про неї найбільше в інтернеті) харчевні Трускавця). Справді смачно.

Завернули на сувенірний риночок за магнітами.

Традиційний сувенір з Трускавця. Куманець – це такий глечик з якого люди п’ють Нафтусю. Запобігає руйнуванню зубної емалі від мінеральної води. Ще його називають "поїльник" (як для худоби).

А ми попрямували до Курортного парку "Вероніка Самбірська".

Звичайно ж при моїй любові ходити колами не могли оминути центральний бювет ( сьогодні прочитав, що тепер там платний вхід. Одноразовий квиток - 3, 5 грн. Не даремно я звертав в минулому пості увагу на свіжепобудовані турнікети).

Парк шикарний. Але про це іншим разом. Не перемикайтеся, буде цікаво.