Про Вільнюс. Частина восьма. Прощання
Wednesday, 2 May 2018 23:07![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerДесь там, де живе світло дискотек,
Може, бібліотек, може, вільних ідей!
Десь там, де живе світло дискотек,
Може, бібліотек, божевільних ідей,
Може, все не так.
Може, бібліотек, може, вільних ідей!
Десь там, де живе світло дискотек,
Може, бібліотек, божевільних ідей,
Може, все не так.
Про Франфуркт-на-Майні. Частина перша. Нічна
Про Вільнюс. Частина перша. Ужупіс
Про Будапешт
Про Сараєво. Частина перша. Туман
Про Вільнюс. Частина друга. Нічна
Про Бєлград. Частина перша. Знайомство з містом
Про Вільнюс. Частина третя. Вуличне мистецтво
Про Сараєво. Частина друга. На межі двох культур
Про Мостар
Про Бєлград. Частина друга. Фортеця
Про Франфуркт-на-Майні. Частина друга. Галопом по Європі
Про Вільнюс. Частина четверта. Хто рано встає...
Про Дубровнік і Котор
Про Вільнюс. Частина п'ята. Варта і висота
Про Сараєво. Частина третя. Контрасти
Про Вільнюс. Частина шоста. Під і над хмарами
Про Сараєво. Частина четверта. Нічна
Про Вільнюс. Частина сьома. Тракай
Про Сараєво. Частина п'ята. Ритуальна
Про Бєлград. Частина третя. Сумбурна
Про Вільнюс. Частина сьома. Нетуристична
Про Сараєво. Частина шоста. Крайня
Про Бєлград. Частина четверта. Нічна
Півтора роки я пишу про ту подорож восени 16-го... Сьогодні ось закінчую.
Ну тіпа "Урааа!"))))
В цей день в нас обох з Веліною були вильоти. Вона летіла назад в Київ, я ж рушав далі на Балкани через Франкфурт.
Але Вільнюс прекрасний, і не хотілося втрачати жодної хвилини тут.
Рано виселившись з хостелу пішли бродити містом, що прокидалося.
Кінець жовтня був аномально холодний, близько нуля. Але це мало і позитивну сторону. На вулицях було дуже мало людей.
Навіть Каняка був в гордій самотності.
Але це чудово, бродити пустими вулицями чудового міста.
Завернули на територію Університету.
Студенська капличка зовсісім не по студенськи " скромна".
Знайли захованого тут ангелика. Смішний такий.
І знову Архікатедра)). Плитка, на якій треба загадувати бажання. Будете там - не втратьте можливості).
А далі повз Василіанські ворота...
... крізь ворота Аушрос...
На вокзал. Де місцевий "шатл" ( 0,70 євро) відвіз нас в аеропорт.
Посадивши Веліну на літак і трошки підофігівши від того, що я лечу не напряму в Франкфурт, а в Ханн ( про це я писав в першому пості з серії) я вирішив повернутися в місто. бо мав ще кілька годин часу до свого рейсу. Не вбивати ж х в аеропорту.
Сівши на автобус ( 1 євро) поїхав на набережну ріки Няріс.
Захотілося нарешті нормально побродити по району з хмарочосами, а то все Старе місто і Старе місто.
А Старе місто тут виступає у вигляді видів. Доволі незлих).
Але якщо партія сказала "хмарочоси". значить треба таки на них звернути увагу. Добре, коли ти сам собі правляча партія)). Люблю індастріал.
Але вільнюс прекрасний. Заходиш такий за хмарочос, а там...буквально в 30 метрах!
Палац Радушкевіча, якщо правильно прочитав (Raduškevičius Palace)
Палац у неоготичному стилі на правому березі ріки Няріс неподалік від Зеленого моста. Збудований на терасі на початку вулиці Калварі, Kalvarijų g. 1 / Žvejų g. 2
Зараз тут знаходиться Союз архітекторів Литви.
Власне вид від палацу на Зелений міст і Костел Святих Якова і Пилипа (St. Apostles Philip and Jacob Church). Міст не простий - має (ну, чи мав в 2016) яйця!
Тут же поряд щось ультрасучасне.
Прогулявся трохи набережною.
Найбільш туристична вуличка міста Пілес ( Pilies ) або по нашинськи "Замкова", з купою прихованих артефактів на ній.
Костел свв Франциска і Бернарда і трошки церкви св Анни.
Музей церковного надбання (!!!!)
А далі бродив просто вуличками насолоджуючись...
,
Бродіння завело в мене такі місця, про існування яких я і не здогадувався. І знову сюди я ні не вийду, мабуть))
А далі схема стандартна. Чемодан - Вокзал - Аеропорт... Коло замкнулося.
На цьому я нарешті закінчу розповідь про свій "Тріп16", але в мене ще купи нерозібраних фоток з різних міст і країн.. не перемикайтеся, буде цікаво :).
ПС. Звільнив на компі ось 50 гіг місця... писати пости корисно!)
Але Вільнюс прекрасний, і не хотілося втрачати жодної хвилини тут.
Рано виселившись з хостелу пішли бродити містом, що прокидалося.
Кінець жовтня був аномально холодний, близько нуля. Але це мало і позитивну сторону. На вулицях було дуже мало людей.
Навіть Каняка був в гордій самотності.
Але це чудово, бродити пустими вулицями чудового міста.
Завернули на територію Університету.
Студенська капличка зовсісім не по студенськи " скромна".
Знайли захованого тут ангелика. Смішний такий.
І знову Архікатедра)). Плитка, на якій треба загадувати бажання. Будете там - не втратьте можливості).
А далі повз Василіанські ворота...
... крізь ворота Аушрос...
На вокзал. Де місцевий "шатл" ( 0,70 євро) відвіз нас в аеропорт.
Посадивши Веліну на літак і трошки підофігівши від того, що я лечу не напряму в Франкфурт, а в Ханн ( про це я писав в першому пості з серії) я вирішив повернутися в місто. бо мав ще кілька годин часу до свого рейсу. Не вбивати ж х в аеропорту.
Сівши на автобус ( 1 євро) поїхав на набережну ріки Няріс.
Захотілося нарешті нормально побродити по району з хмарочосами, а то все Старе місто і Старе місто.
А Старе місто тут виступає у вигляді видів. Доволі незлих).
Але якщо партія сказала "хмарочоси". значить треба таки на них звернути увагу. Добре, коли ти сам собі правляча партія)). Люблю індастріал.
Але вільнюс прекрасний. Заходиш такий за хмарочос, а там...буквально в 30 метрах!
Палац Радушкевіча, якщо правильно прочитав (Raduškevičius Palace)
Палац у неоготичному стилі на правому березі ріки Няріс неподалік від Зеленого моста. Збудований на терасі на початку вулиці Калварі, Kalvarijų g. 1 / Žvejų g. 2
Зараз тут знаходиться Союз архітекторів Литви.
Власне вид від палацу на Зелений міст і Костел Святих Якова і Пилипа (St. Apostles Philip and Jacob Church). Міст не простий - має (ну, чи мав в 2016) яйця!
Тут же поряд щось ультрасучасне.
Прогулявся трохи набережною.
Найбільш туристична вуличка міста Пілес ( Pilies ) або по нашинськи "Замкова", з купою прихованих артефактів на ній.
Костел свв Франциска і Бернарда і трошки церкви св Анни.
Музей церковного надбання (!!!!)
А далі бродив просто вуличками насолоджуючись...
,Бродіння завело в мене такі місця, про існування яких я і не здогадувався. І знову сюди я ні не вийду, мабуть))
А далі схема стандартна. Чемодан - Вокзал - Аеропорт... Коло замкнулося.
На цьому я нарешті закінчу розповідь про свій "Тріп16", але в мене ще купи нерозібраних фоток з різних міст і країн.. не перемикайтеся, буде цікаво :).
ПС. Звільнив на компі ось 50 гіг місця... писати пости корисно!)
no subject
2018-05-03 09:40 (UTC)А чому ті не зробив Вільнюс 1.2.3.4...7 і чому Вільнюса дві сьомих частини?
no subject
2018-05-03 09:44 (UTC)no subject
2018-05-03 10:30 (UTC)