Про суботу
Sunday, 17 April 2016 11:36Як поясни відшукати безмежні світи
Як поясни залишити на стелі сліди
Як поясни зупинившись у пошуку йти
Як поясни досягнути німої мети
Так було раніше, потім настала тиша,
Термін придатності вже вийшов,
І ше не затягнувся мій шов,
Пишем, щоб було смішно,
Пишем абишо, усе залишив,
Дякуйте всім тим, хто ярлики вішав.
Про мовчання
Thursday, 7 May 2015 11:22Обійми, коли забракне слів, коли навколо сніг,
І ти ніяк не відчуєш весни,
Обійми, коли не бачиш снів, моє тепло візьми,
Бо ми ще зустрінемось – світ тісний.
Про кілометри
Monday, 13 April 2015 17:07Лучше йогурта по утрам
Только водка и гренадин.
Обещай себе жить без драм -
И живи один.
Розносив сьогодні нові боти. Пройшов пару десятків кілометрів.
Так добре. Сонце, музика і шлях.. Бо дороги я навмисне старався оминати.Відсутність людей.
Трохи фоткав.
( Read more... )Так добре. Сонце, музика і шлях.. Бо дороги я навмисне старався оминати.Відсутність людей.
Трохи фоткав.
Я не можу більше мовчати,
Я не можу більше кричати,
Між нами звукова стіна.
Ти німа, ти німа, ти німа.

Ніколи не зізнавайся. Ніколи не видавай. Вони говоритимуть тобі зізнайся, і тобі за то нічого не буде. Зізнайся, і ми забудемо про те. Ми залишимо ручку і папір на столі і вийдемо, а ти просто напиши . Не вір їм. Не дай себе спокусити. Вони скажуть ми вийдемо і якщо те що нам потрібно з'явиться в кімнаті ми забудемо про тебе. Ми ніколи не будемо до того повертатися. Ніколи не говори з ними.
Вони говоритимуть : шкода, але доведеться покарати всіх. Не піднімай очей.Не видавай себе.
Якщо ти скажеш: так, це я . І навіть якщо вони дотримають слово і тобі нічого за то не буде, наступного разу вони першими прийдуть до тебе. Мовчи. Завжди мовчи.
Вони говоритимуть : шкода, але доведеться покарати всіх. Не піднімай очей.Не видавай себе.
Якщо ти скажеш: так, це я . І навіть якщо вони дотримають слово і тобі нічого за то не буде, наступного разу вони першими прийдуть до тебе. Мовчи. Завжди мовчи.
В моем доме не видно стен,
В моем небе не видно луны.
Я слеп, но я вижу тебя,
Я глух, но я слышу тебя.©
В моем небе не видно луны.
Я слеп, но я вижу тебя,
Я глух, но я слышу тебя.©
Знаєте.. є пісні, які перевертають тебе.. пісні з якими асоціюється саме той, той самий ,.... момент твого життя.
Бумбокс - Меломаня. П*ятеро нас в маленькій тачці на трасі... Пятеро придурків. В Славуті їдуть в Камянець. Тісно, спекотно, але класно. Меджибож, Хотин, запах на вулицях( той хто знає - зрозуміє), сирок з пліснявою... крок в безодню..
Чиж - Эрогенная Зона. Майдан. Пиво, гітари, цигарки...куча езнайомих людей.. так вже не перший день. І ніч також. Поруч руде сонце. Сонце, про яке я найбільш жалкую.
ТНМК - Мушу йти. Закінчення найкрощих років життя. На сцені три дибіла. Найбільш високий дибіл забуває слова. На шиї червоно-жовті краватки. Найбільш бажані на той
Руки вверх - Алешка. Літо. Очаків. Ніч. Тепле море. Перше кохання... поруч.. тут... на відстані протягнутої руки. І вона кличе за собою. Але в тебе запалення легенів. І ти не пірнаєш за нею.
Бумбокс - Happy End. Оболонська набережна. Дакота. Мозок розплавлений "Мартіні" і гарною музикою. Нам весело і класно. Поки що.. то тільки початок.
Чайф - С войны. Лук*янівська. Десять хвилин назад пішло останнє метро. А ми сидимо на асфальті і на останні гроші замовляємо пісні гітаристу. І пофіг що буде потім. А потім буде екзамен з філософії.
Агата Кристи - Как на войне. Контрактова. Хімічна бормотуха ще дозволяє нам вести нормальну розмову. Стось стримує себе. Хтось терпить чуже стримування. То останній вечір. Завтра вже немає.
Цой/Земфіра - Кукушка. То перший рік " самостійного" вільного і трешового життя. Попереду 5 років які ти оціниш потім. А зараз ти відчуваєш гордість, що ти причетний до чогось.... що хоч щось в тебе вийшло добре.Ти впевнений .. ще ... що все будезаєбісь класно.

Згадаю свою мелодію
Бумбокс - Меломаня. П*ятеро нас в маленькій тачці на трасі... Пятеро придурків. В Славуті їдуть в Камянець. Тісно, спекотно, але класно. Меджибож, Хотин, запах на вулицях( той хто знає - зрозуміє), сирок з пліснявою... крок в безодню..
Чиж - Эрогенная Зона. Майдан. Пиво, гітари, цигарки...куча езнайомих людей.. так вже не перший день. І ніч також. Поруч руде сонце. Сонце, про яке я найбільш жалкую.
ТНМК - Мушу йти. Закінчення найкрощих років життя. На сцені три дибіла. Найбільш високий дибіл забуває слова. На шиї червоно-жовті краватки. Найбільш бажані на той
Руки вверх - Алешка. Літо. Очаків. Ніч. Тепле море. Перше кохання... поруч.. тут... на відстані протягнутої руки. І вона кличе за собою. Але в тебе запалення легенів. І ти не пірнаєш за нею.
Бумбокс - Happy End. Оболонська набережна. Дакота. Мозок розплавлений "Мартіні" і гарною музикою. Нам весело і класно. Поки що.. то тільки початок.
Чайф - С войны. Лук*янівська. Десять хвилин назад пішло останнє метро. А ми сидимо на асфальті і на останні гроші замовляємо пісні гітаристу. І пофіг що буде потім. А потім буде екзамен з філософії.
Агата Кристи - Как на войне. Контрактова. Хімічна бормотуха ще дозволяє нам вести нормальну розмову. Стось стримує себе. Хтось терпить чуже стримування. То останній вечір. Завтра вже немає.
Цой/Земфіра - Кукушка. То перший рік " самостійного" вільного і трешового життя. Попереду 5 років які ти оціниш потім. А зараз ти відчуваєш гордість, що ти причетний до чогось.... що хоч щось в тебе вийшло добре.Ти впевнений .. ще ... що все буде
Згадаю свою мелодію