Очі, віки, двері, вікна, вікна...
Квіти, дерева, звірі йдуть без кінця
Тихими рисами твого лиця.
Бери собі мої
Списки, вежі, диски, межі, межі...
Квіти, дерева, звірі йдуть без кінця
Тихими рисами твого лиця.
Бери собі мої
Списки, вежі, диски, межі, межі...
Günaydın
Цієї весни карантин і локдаун переживаються якось важче ніж в минулому році.
Якесь повне моральне виснаження... Ще й це довбане тепло ніяк не розпочинається...Їде дах по трошки.

Цієї весни карантин і локдаун переживаються якось важче ніж в минулому році.
Якесь повне моральне виснаження... Ще й це довбане тепло ніяк не розпочинається...Їде дах по трошки.
