Про Ахалцихе

[falkoner]

Ты моя крепость, я камень в кирпичной стене.
У меня на боку написано гнусное слово.
Но это относится только ко мне.
Ты же надежна вполне и к новому штурму готова.

Маленька розповідь про те, як треба заманювати туристів


Суперський працівник туристичного центру в Боржомі запропонував мені екскурсію у Алалцихе і Вардзію. 30 ларі, на комфортабельному мікроавтобусі ( читай маршрутці), з розповідями гіда.. все таке. Але людей не назбиралася потрібна кількість , тож на другий свій день перебування у місті я вирушив на екскурсію самотужки.

Маршрутка від Боржомі до Ахалцихе коштує 4 ларі, ходять кожні півгодини починаючи з воської ранку. 60 кілометрів і ось я на автобусному вокзалі столиці Самцхе-Джавахеті.









Місто Ахалцихе, (стара назва Ломсія), є адміністративний центром регіону Самцхе-Джавахеті і Ахалцихський району. Місто розташоване в улоговині Ахалцихе, на берегах річки Поцхові, на висоті 1000 м. Над рів. моря. В історичних джерелах Ахалцихе згадується з XII століття зі старою назвою Ломсія. У XIII-XVII століттях місто-фортеця належала атабагу Джакели і вважалася їх родовим володінням.

У 1578 г місто було взято османськими загарбниками, а з 1628 став центром Ахалцихського пашалика. Нове будівництво Ахалцихе почалося 1829 коли місто увійшло до складу Російської Імперії. У старій частині міста збереглися фортеця, палац і мечеть. У Ахалцихе перебувати родова фортеця Джакели (XIII-XIV ст.), Церква св. Марини. монастирський комплекс Сапар, що знаходиться в поблизу міста. У місті Ахалцихе так є кафедра Ахалцихської Єпархії.








Станом на 2002 рік населення міста становить 46 134 осіб. Етнічний склад населення: грузини (трохи більше половини), вірмени (третина) та інші. Залізнична станція, вузол шосейних шляхів.

Підприємства промисловості будівельних матеріалів (гіпсовий, цегельний заводи), лісопильний завод, мебльова фабрика, м'ясокомбінат, виноробний та крохмальний заводи.

В районі видобувається буре вугілля, діатоміт та агат.




Самим містом я гуляв не дуже багато, місто як місто. Тільки грузинське. Відразу вирушив до перлини міста. Фортеці Рабат.







У 2011 р урядом Грузії і адміністрацією міста Ахалцихе було прийнято рішення про повну реконструкцію фортеці Ахалцихський Рабат. У травні того ж року почалися будівельні роботи, яка було розгорнуто на території площею 7 га. В рамках проекту заплановано було повернути фортеці первісний вигляд. Крім відновлених старих будівель, в Рабат додатково були побудовані і сучасні об'єкти.
Рабат це один велике місто в місті. У комплексі крім історичних фортець, веж, церков, келій і мечеті існують і сучасні установи різного типу, такі як туристично-інформаційний центр, ресторан, кафе, магазин сувенірів і одягу, музей, будинок одруження.







Вхід у фортецю коштує 5 ларі. Квиток включає в себе і відвідування археологічного музею на території фортеці. Сходіть обов'язково. Музей крутий. А фортеця взагалі - то щось неймовірне. Мішанина стилів. країн і епох. Одне з найбільших моїх вражень у Грузії.











Історія заснування фортеці сягає своїм корінням в 1578 рік, коли місто Ломсія було узяте османськими військами, і з 1628 став центром Ахалцихського пашалика.

Знаменитий російський військовий історик Василь Олександрович Потто, в IV томі своєї книги «Кавказька війна», присвяченої російсько-турецькій війні 1828-1829 рр. так описує Ахалцихську фортецю:

«Власне, Ахалцихська фортеця складалася з двох відділень: крута гола скеля, обнесена кам'яною стіною, складала цитадель, а трохи нижче примикала до неї так звана Верхня фортеця, збудована на високому береговому кручі і обнесена подвійним рядом стін, фланкували вежами. Сорок знарядь обороняли ці стіни, злежалі століттями в таку щільну масу, проти якої безсиле було дію польової артилерії. У фортеці містилися всі казенні будівлі, будинок паші і головна Ахалцихської мечеті, при якій була одна з найбагатших бібліотек мусульманського Сходу. Потрібно сказати також, що у фортеці мали право жити тільки магометани і що тому вона була цілком гарантована від зради далекого їй населення. »











Не дивлячись на вихідний день тут було багато екскурсій зі школярами. Дуже вічливими, до речі. Зі мною постійно здоровалися. Не індетифікуючи то російською. то англійською))















В Рабаті постійно проводяться якісь масові заходи, знімаються фільми. Коли я виходив звідти, там натягували якийсь бабут, лабала дуже голосна музика. Якісь пацанчики бандитського вигляду в абібасах тусили. Так і не зрозумів. що то мало бути. До наступного дня). Мені розказали що то був відкритий чемпіонат Грузії з MMА.











Я то займався пошуком попутчиків до Вардзії. Таксі туди коштує 50 ларі з Ахалцихе. Дороговато на одного)
Не знайшов.



























Пару годин бродіння фортецею пролетіли непомітно. Монументальна споруда!