Про Мцхету
Friday, 31 October 2014 15:45![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerНи о чем я не жалею,
ничего я не хочу -
в золотом Свети-Цховели
ставлю бедную свечу.
малым камушкам во Мцхета
воздаю хвалу и честь.
ничего я не хочу -
в золотом Свети-Цховели
ставлю бедную свечу.
малым камушкам во Мцхета
воздаю хвалу и честь.
Продовжуючи розповідь.
Отже після ранішньої прогулянки Тбілісі я зібрався в Мцхету, на свято Мцхетоба-Светицховлоба.
Добиратися до Мцхети, яка знаходиться в 20 км від Тбілісі дуже легко, не ведіться на послуги турагентсв і таксистів. Доїджаєте до станції метро Дідубе. Далі вихід вниз і направо. Знову посилаєте таксистів і за 1 ларі сідаєте в маршрутку до цього старовинного міста. Маршрутка довозить вас прямо до кафедрального соборі Светицховелі ( Дванадцяти апостолів Христових)... ви точно не промахнетеся і помітите його.
В мене вийшло трошки по іншому, через свято маршрутка доїджала тільки до в'їзду в місто, там треба пішки пройтися ще 1, 5 кілометра. Але то не напряжно. Там неймовірні пейзажі.
Пам'ятник комусь. Так і не знайшов в інеті кому))
Та і взагалі цікаво прогулятися вуличками маленького містечка грузинського.
Над містом височіє монастир Джварі. Туди ми ще доїдемо.
Як я вже казав, я їхав подивитися на свято. Відзначається воно в день українського свята Покрова. Свята в моєму розумінні я так і не побачив. Очікував на танці, народні гуляння. тощо. А побачив тільки величезні черги в храм і купи людей навкого. Зовсім не гуд для фотографування.
14 жовтня о Грузії відзначається християнське свято Мцхетоба - Светіцховлоба, присвячений диву Хітона Господнього і Стовпа Животворчого , що виливають благодатне міро. Існує Існує кілька варіантів переказів про набуття Хітона Господнього. За однією з версій, житель стародавнього грузинського міста Мцхета Еліоз викупив у єрусалимських воїнів Хітон, в якому був розіп'ятий Ісус Христос, за мішок золота і привіз святиню до себе на батьківщину. За іншою версією, Хітон Господній був вивезений до Іверії (Грузії) двома священиками - євреями Еліоз і Лонгінозом. В іншому переказ єдино: після прибуття в Іверію Еліоз передав Хітон своїй сестрі Сидонії, яка померла на тому ж місці, ледь взявши святиню в руки. Дівчину поховали разом з реліквією - ніхто не зміг раз'ять її рук і забрати Хітон. Через якийсь час на її могилі виріс кедр, що став згодом священним деревом для мешканців Мцхета, тому що мав він силою зцілення.
За легендою, в IV столітті н. е. . Ніна Каппадокийськая - майбутня хрестителька Грузії - вирішила відправитися в Іверію , щоб знайти місце поховання Хітона Господнього і вклонитися святині . Перед подорожжю Христос з'явився їй в баченні і благословив її на апостольський подвиг , а Богородиця подарувала їй хрест з виноградних лоз на знак праведності. Проповідь святої Ніни, вимовлена нею на грузинській землі , подіяла незвичайне дію на місцевих жителів і привела їх до християнської віри .
Через багато років , грузинський цар Міріан III вирішив спорудити храм на місці поховання Хітона Господнього . Переказ свідчить , що цар наказав прибрати священний кедр з могилки Сидоні. У цій частині перекази також існують різночитання: дерево, за однією з версій, палили, за іншою - рубали , але воно залишилося на місці , а за третьою - зрубали , але не змогли підняти. Тільки після молитви святої Ніни кедр вдалося спиляти ( підняти ) , а з залишився зрубу почала виділятися цілюща благодатне миро. Чудо Хітона Господнього і Стовпа Животворчого зображені в одній з найбільш шанованих грузинських ікон "Прославлення Грузинської церкви".
З деревини священного кедра були зроблені чотири хрести , які пізніше були встановлені на вершинах чотирьох гір по різних сторонах грузинської держави . Сам зруб або стовп був названий Светіцховелі - животворящий . Над ним була зведена перша грузинська церква, освячена на честь 12 -ти апостолів Христа. У XI ст. на місці церкви був побудований величний собор Светіцховелі , який переніс грунтовну реконструкцію в XV -XVII ст.
Треба відзначити , що Мцхетоба - Светіцховлоба святкується двічі у році: 14 жовтень випадає на свято Покрови Пресвятої Богородиці, другий свято - 13 липня - випадає на Собор славних і всехвальних 12- ти апостолів Христових. Після відновлення незалежності Грузії свято Мцхетоба - Светіцховлоба став державним, а 14 жовтня - неробочим днем для грузинів.
Грузини дуже релігійний народ. Всі , навіть молодь. Не дивуйтеся коли на вулиці, чи проїджаючи на машині і бачучи церкву чи монастир вони починають хреститися. На Мцхетобу грузинцький патріарх проводить в храмі Светіцховелі урочисте богослужіння. Всі намагаються побачити його створюючи величезний натовп, а потім ще треба поставити свічки. доторкнутися чи поцілувати всі ікони в храмі. Твориться жестяк коротше))).
Сам собор величезний... і прекрасний...
Кста про фотографування в церквах в Грузії. З цим проблем взагалі немає. Богослужителі тут дуже лояльні. В будь яку церкву заходь, молись . не молись. фотографуй. Відкрита така релігія. Хоча попи розсікають на мерсах.
Убранство церков доволі різне. Тобто є з голими стінами, я повністю розписані. Також є три рівнозначні хрести. Звичний нами, з опущеними трохи бічними планками ( нагадує стрілу)і вітіюватий хрест ( такий як на прапорі Грузії). Ніяких проблем через це грузини не відчувають)).
А це роздача продуктів для бідних на честь свята... жебраків в Грузії дуже багато. Але про те ще буде.
Вперше спробував варені каштани, справжню грузинську Чурчхелу). Але час піджимає, а Джварі манить.
Повертаємося до в'їзду в місто щоб зловити таксі.
Сторгувалися за 30 ларі до монастиря і назад. Водій виявився прикольним. Погано розумів російську, англійською зовсім не говорив. Коли ми спитали скільки часу він зможе нас почекати, то зупинявся і просив перехожих перекласти. 15 хвилин і ми на вершині гори.
В принципі сюди можна і пішки добратися. Але то кілометрів 8. І перебігати доведеться через восьмиполосне шосе. ну і зрозуміло. що вгору. Бо вид звідти відкривається такий.
Мцхета
Светіцховелі
Поліцейський відділок , на задньому плані частина будинку юстиції міста Мцхета.
Дорога на північ.
ГАЕС
Висохле озеро
Але повернемося до монастиря. Він має дуже цікаву історію.
Джварі (храм Хреста) - один з найдавніших християнських храмів Грузії. Розташований за 20 км від Тбілісі над містечком Мцхета. За переказами тут у IV ст. свята Ніно з тодішнім царем Грузії встановили перший хрест. Всесвітня спадщина.
У 545 на «хрестовій» горі вже стояв храм малого розміру; зараз він у руїнах. Більша церква у формі тетраконха (22 на 18,4 метрів) була споруджена в 590—604 рр. Можливо, її архітектором був Мікел Тхелі.
Споруджена на вершині скелястого масиву, церква служить його органічним завершенням і центром усього навколишнього ландшафту, єдність із ландшафтом підкреслена тим, що сам монастир співвідноситься з розміром скелі рівно 1 до 7. Форма храму є результатом тривалих пошуків грузинських зодчих, що відмовилися від форми базиліки, й шукали оптимальну форму центрального хрестового храму, з єдиним внутрішнім простором. Ці пошуки відбиті, наприклад, у храмі в Дзвелі-Гавазі в Кахетії, кафедральному соборі в Ніноцмінде.
Невеликий по розмірах храм у плані являє вписаний у квадрат хрест із напівкруглими абсидами на кінцях. Внутрішньо простір має домірність, ясність і чіткість. Завершений храм куполом на восьмигранному барабані.
Вигляд фасадів визначається гранованими абсидами із плоскими нішами. Східна й південна сторона храму прикрашені скульптурними рельєфами й орнаментами, на гранях вівтарної абсиди три рельєфи із зображеннями ктиторів. Орнамент добре підкреслює архітектурні форми храму.
Архітектурне рішення виділяється винятковою цілісністю, вписанностью в ландшафт. Купол на восьмигранному барабані послужив зразком для атенського Сіона
Тут , в принципі історія повторилася. Дуже багато людей, дуже багато машин. Все таки раджу приїджати сюди не на свята))
При поверненні назад вийшла забавна історія. Бачачи перед поїздкою в монастир натовпи на маршрутки нас відвідала здрава думка. що повернутися в Тбілісі можна і на таксі. Почали торгуватися. Водій згодився відвести до Дідубе за 45 ( при цьому спочатку назвавши ціну в 40 ларі). Ми наполягали на 40 ларі. В результаті повернулися в Мцхету за 30))). Проїхавши ту саму відстань. Водій впертий) і ми тож). Ми не образилися і водій тож)). Але два рази розповідав цю сльозну історію зустрічним знайомим). Не забувайте, в Грузії завжди треба торгуватися. Іноді навіть в магазинах). Купивши на ринку біля метро домашнього вина і хачапурі парочку поїхав в хостел знайомитися з сусідами). Сил на вечірнє фотографування вж ене було.
Re: на скіко днів?
2014-10-31 18:33 (UTC)