Про Тернопіль

[falkoner]

Come on, Вася
Старайся не трусити попіл
Добий бродяга п’ятку і поїдем
В файне місто Тернопіль

У 1540 р. польський король Сигізмунд І дав грамоту краківському магнатові Яну Тарновському на побудову фортеці в одній із місцин Теребовлянського повіту. У 1548 р. місто отримує магдебурзьке право. Цього7nbsp;ж року в долині річки Серет була насипана дамба вздовж Львівського тракту і зведена гребля-міст, у результаті чого річка розлилася і утворився великий став шириною до 2 км.



Існують різноманітні версії походження назви міста.

Перше тлумачення має краще наукове підґрунтя. Заснування міст в Речі Посполитій відбувалося на основі королівських привілеїв. Досить часто засновник давав місту своє ім'я. Тернопіль був заснований магнатом та відомим діячем Речі Посполитої Яном Амором Тарновським, відповідно назва міста походить від прізвища магнатів Тарновських і грецького скороченого закінчення -поль від поліс «місто»[6]. В свою чергу, прізвище роду виводять з назви міста їхнього роду — Тарнова Також на честь Тарновських названі засновані ними міста Тарнобжег і Тарногруд. Варто звернути увагу, що навіть герб Тернополя є варіантом шляхетського гербу Леліва, який використовувався Я. А. Тарновським. 9 серпня 1944 року спеціальним указом Президії Верховної Ради СРСР назва міста було «уточнена» з Тарнопіль (Tarnopol) на Тернопіль. Також було перейменовано область з Тарнопільської на Тернопільську.

Інше тлумачення назви є більш народним. Нібито місцевість, де було засноване місто, називалася 'Тарнополлям'. Ця назва походить від польського слова tarnina «тер(е)н». В українській транскрипції з'являється варіант Тернополля — «Тернове поле», з якого і виводять сучасну назву міста. Тернополлям місцевість називали за те, що вона довгий час була поросла терном[9]. Але тут потрібно згадати ситуацію у Польщі, де назву міста Тарнобжег намагалися пояснити тим, що нібито там на берегах Вісли ріс терен. Можливо, що поширення цієї версії відбувалося для дебуржуїзації походження назви міста.Проте вона не прижилася, оскільки заснування міста Тарновськими було надто очевидним. Зокрема, Тарновські поховані у заснованому ними Домініканському монастирі, а герб міста теж відповідає їхньому родинному. Щодо радянської ситуації, то 1982 року в рамках радянської геральдичної кампанії було створено герб Тернополя. Замість родинного гербу Тарновських — герб з наголошенням на «терновому походженні» — срібна п'ятипелюсткова квітка терену з насінником у вигляді червоної зірки.


Стандартний пам'ятник стандартному Шевченку).

Вуличкі вузькі, місця для пам'ятницік небагато , тож по місту багато барельєфів.




Тернопільська міська рада



Одна з найвідоміших пам'яток Тернополя - Архікатедральний Собор.



Побудований у 1749–1779 роки. Це одна з найкрасивіших подібних споруд в Україні, виконана в стилі бароко. Напевне побачите високі вежі з характерними барочними дахами, які підіймаються над рештою будівель. Цікаво, що в СРСР будівлю Домініканського костелу використовували як картинну галерею.





Напроти нього знаходиться пам'ятник Данилі Галицькому.



По місту дуже багато маленьких прикольних нових пам'ятничків). Цей ось сантехніку)


Ще один дуже відомий храм Тернополя - Церква Різдва Христова. Знаходиться вона в самому центрі, обов'язково загляньте всередину подивитися на знамениту ікону Тернопільської Божої Матері. Також примітно, що храм без куполів.





Одна з пішоходних вуличок в центрі



Пам'ятник Івану Франку



Будинки з новим ремонтом, але все витриманно в стилі.



Ще одина вулична скульптура


Ровесником міста є старий замок, пам’ятка архітектури XVI ст. Замок височіє над ставом. Від міста він був відгороджений глибоким сухим ровом і обнесений земляним валом із дерев’яним частоколом. По кутах височіли муровані вежі з бійницями. До замку можна було дістатися через підйомний міст та кам’яну браму. Центральна триповерхова будівля об’єднувала два бокових крила, на поверх нижчих. Оскільки палац побудований на схилі пагорба, східний фасад на поверх нижчий від західного, що над ставом. У 1675 р. турки, відступаючи з Тернополя, спалили замок, а оборонні вежі підірвали. Лише в кінці XVII ст. замок було відбудовано. У 1809-1815 рр. Тернопіль перебував під владою Росії. В цей період у замку влаштовувалися великосвітські бали. Значних руйнувань замок зазнав у період другої світової війни, адже Тернопіль увійшов у десятку найбільш зруйнованих міст на території колишнього Радянського Союзу (85% міста було зруйновано). Замкову браму розібрали уже в післявоєнні роки. Замок відбудували у 1951 р. і на сьогодні він діє як Палац спорту.

А з виду - як звичайний будинок в стилі російського класицизму)



Ну куди ж без цього))





В центрі Тернополя водойма була завжди , але то був звичайний став.
Під час Другої світової війни Тернопільський став було занедбано. У п'ятдесятих роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, водойму почали відновлювати. Тоді було збудовано нову греблю — і рівень води став вищим, ніж раніше. Нове водосховище зайняло значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали його Комсомольським озером. Між водоймою та центром міста заклали парк імені Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега. Поблизу нього неподалік від краю було споруджено острів "Кохання".

У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудувано центральну пристань та створено стоянку для катерів, теплоходів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до пристані, розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок» (не використовується), з тераси якого відкривався вид на центральну частину міста, а біля нього створили новий пляж «Ближній»; неподалік села Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У сімдесятих роках двадцятого століття стоянку човнів перенесли на протилежний берег міста, де був створений Морський клуб (школа).

На фото "Острів закоханих"

Причал.


Канал в сторону міста





Альтанка на Острові закоханих.





А це дитячий майданчик на набережній) Сурово.





Здвиженська (Надставна) церква, як зрозуміло з назви знаходиться вона над Тернопільським озером.








В самому центрі міста знаходиться природна оаза - гідропарк "Топільче"



Гідропарк «Топільче» офіційно відкрили у 1985 році. Це наймолодший і один з найкрасивіших парків Тернополя.

Коли на початку 60-х років минулого століття почали зводити перші квартали житлового масиву «Дружба», які оточують сучасний парк, на місці теперішніх зелених насаджень та озер був пустир — болото і торфорозробки. Туди зливали пульпу, яку викачував земснаряд із дна Комсомольського озера — так тоді називався Тернопільський став. А коли до новобудов переїхали новосели, то через пустир проклали широку дорогу, що згодом стала головною алеєю гідропарку. Щоправда в ті часи навколо цієї дороги не було дерев, і через це її сильно обдувало. Мешканці нового масиву не дуже любили нею ходити, особливо взимку.

У першій половині 70-х років на місці осушеного болота інтенсивно велись роботи по створенню гідропарку площею 98 гектарів. У цей час озеленюються і схили ріки Серет вздовж вулиць Миру і Дружби.

У 1983 році відкрили першу чергу гідропарку, який назвали «Піонерським». У 1985-87 роках був реконструйований. За досить коротких термін на площі у 66 гектарів посадили дерева, проклали нові алеї, викопали яри для річок та ставків. Уздовж центральної алеї збудували фонтани, які віддалено нагадують водограї, що на бульварі Шевченка. На острівцях одного з озер створили козацьке містечко. Недалеко від нього — комплекс на космічну тематику. Майбутніх пілотів вабив авіасалон просто неба, де стояли справжні літаки та гелікоптери (пізніше все це майно прийшло в негідність і було списане на брухт). Поруч — зони атракціонів, активних ігор, культурно-видовищних заходів. У спортивній зоні є аквадром, картингдром, тенісні корти.



Зона тихого відпочинку об’єднує Поляну казок, комплекс зоокутка, в якому можна побачити фазанів, качок, лебедів, павичів, кіз, осла, поні, коней, лань. У 2007 році придбані страуси. А також є мальовничі острівці, канали і водойми з декоративними плаваючими птахами.

Відвідувачі просто зачаровуються мальовничими пагорбами та ставками. Тут кожна річка, кожен потічок цікаві — штучні пороги, дамби з водоспадами. А «джерелом» усієї гідросистеми парку є комплекс із водяними млинами. Вода до них подається з Тернопільського ставу, причому не насосами, а природнім способом — власне через те, що гідропарк знаходиться нижче рівня озера.

Зі здобуттям Україною незалежності гідропарку дали назву древнього поселення, що передувало появі Тернополя — «Топільче».

В парку «Топільче» є гідрологічна пам’ятка природи «Тернопільські джерела» (0,10 га, рішення облради від 13.03.1994р.). Творці гідропарку врахували рельєф місцевості. Дерев’яні скульптури, вежі, хатки, фортеці, видові майданчики, плетені з гілля тини, виконані в єдиному стилі, залишають неповторне враження.

За останні роки в парку здійснено ряд робіт, які покращили його функціонування. Висаджено багато дерев і кущів, реконструйовано водообмін та водопостачання парку, побудовано склад сухих кормів, допоміжні приміщення, водяні декоративні млини, три футбольні поля із штучними газонами, побудований громадський туалет, відбулась реконструкція фортечного містечка на островах активних ігор, оновлено доріжки та алеї, встановлено міст-альтанку на острів «Слов'янське капище». Ці роботи проводились у 2000-2001 роках. У 2007 році проведено реконструкцію огорожі зоокутка, побудовано приміщення для павичів, приміщення для птиць і екіпажу, вольєр для страусів, та інші.





Милують око зелені насадження парку, в якому нараховується біля 60-ти видів дерев та кущів.

Парк «Топільче» межує з автостоянкою Шовкун («Автолюбитель»), торговим комплексом «Орнава», видавництвом «Збруч» та продовольчим ринком. На території парку розміщено кафе «Водограй», музичне училище, клуб зимового плавання «Нептун».

Гідропарк «Топільче» — наймолодший парк міста і улюблене місце відпочинку дітей та молоді. Адже виник він, як в казці, на місці колишнього болота, та й сам схожий на казку: з чарівними озерцями, водяним млином, дитячими атракціонами, галявиною казок, зоокутком, козацькою фортецею.

Де ще посеред міста можна зустріти оленя?))



Випатково натрапив на місцеву пивоварню " Ковчег". Звичайно ж спробував пиво "Слава Україні!"





Тернопільське граффіті


Побачивши купол дуже довго намагався знайти цю церкву.Виявилося. що вона ще будується.
Церква Святих Володимира і Ольги


Йдеш так по вулиці і несподівано.


Повертаємося в центр до театру.
Пам'ятник Соломії Крушельницькій.



А ось і сам Тернопільський академічний обласний український драматичний театр
імені Т. Г. Шевченка!



Вулиця Руська, здається.


Зупинка громадського транспорту. Бачив тут тільки тролейбуси і маршрутки. Проїзд в тролейбусі коштує 1,5 грн.. в маршрутках - по різному. Вразило. що рух громадського транспорту можна відслідкувати онлайн.



Є тут і свої фонтани. Правда розклад їх роботи залишився мені не зрозумілий.



Замордований голубами-бандерівцями пам'ятник Пушкіну.


Такий ось будиночок))



Ще вулична скульптурка. За Ющенка, мабуть, ставили))



Найвідоміший кабак Тернополя. Ресторан -музей "Старий млин".



Поряд відкрили ще один концептуальний заклад.



Пам'ятник Степані Бандері. На задньому плані видно розіп'ятих москалів.



Якась випадково надибана церква.


Костел Божого милосердя і Божої Матері Неустанної Помочі



Костьол Матері Божої Неустанної Помочі. Монахи (Редемптористи) само собою бандерівці.



Загалом місто дуже сподобалося. Вразило чистотою. Компактне, охайне - з задоволенням залишився б тут жити. Але час додому... ну. я полетів.

Comments

[falkoner]

а.. зрозумів