Нет, я не плачу, и не рыдаю,
На все вопросы я открыто отвечаю,
Что наша жизнь - игра, и кто ж тому виной,
Что я увлёкся этою игрой.
На все вопросы я открыто отвечаю,
Что наша жизнь - игра, и кто ж тому виной,
Что я увлёкся этою игрой.
Кожного разу перечуєш цей геніальний твір і кожного разу відкриваєш для себе щось нове. І дивуєшся кожного разу. як таке все таки дозволили надрукувати в Радянському союзі. Дуже колка і жорстка сатира на тодішній спосіб життя. хоч і прихована за виявленням недоліків "неблагонадійних шарів суспільства". Цього разу знайшов авторську редакцію, з вирізаними свого часу частинами глав. Задоволення ще більше.
