Про дибілів
Thursday, 18 October 2012 09:33![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Мы выбрали чужие имена, забыли только души поменять,
Подальше убежали от себя и пробуем себя догнать.
Мы верили чужим словам, пытались сами делать чудеса,
А получались только дети да война - смеются и рыдают небеса...
Подальше убежали от себя и пробуем себя догнать.
Мы верили чужим словам, пытались сами делать чудеса,
А получались только дети да война - смеются и рыдают небеса...

Постійно говорять , що в нас немає культури водіння. Та в нас , блять, взагалі ніякої культури немає. Спостерігав вчора типову ситуацію. Розривається сирена, несеться швидка -і не одна блядіна з автомобілістів не поступається лівою полосою ,яка по ідеї і є екстреною. Потік машиня зупиняється на світлофорі, швидка ( все ще з включеною сиреною) вилітає на зустрічну і... зупиняється.. бо дорогу переходить потік довбойобів з клітчатими турецькими сумками, вдягнутих в чорні дуті куртки, очі не піднімаються від асфальту. Бігти, бігти додому, щоб недай боже не спізнитися на дві хвилини , де вони ввімкнуть зобоящик і нитимуть , що жити в країні погано. Що країна хуйова.
Стояв я на переході , дивився на все це і вперше в житті мені захотілося звалити звідси ...далеко і назавжди..