Про пам'ять

[falkoner]

Я пью до дна за тех кто в море
За тех кого любит волна
За тех кому повезет

Нарешті добрався до фоток.
На минулих вихідних в акваторії Київського водосховища, на базі яхт-клубу " Юніор"  відбувся перший етап вітрильницької регати " На добрий спомин". Присвяченою пам'яті моряків, яких з нами вже немає.

98 щогл вийшли на старт першого етапу.

Але погода не радувала. Тобто радувала не спортсменів. Спека, повна відсутність вітру. Я чесно годинку позагоряв, чекаючи старт півтори години. А дочекався лише прапорця, про відміну змагань на сьогодні.

Натовп дружно двинув в клуб їсти плов, пити мед).

Але знов таки погода. Мене так пригрузило перепадами тиску ( я тільки на наступний день зрозумів, чому), що я ходив сонний цілий день і спатки взагалі пішов о 9 вечора. В самий розпал тусєва.
А народ готував яхти для недільних змагань. Дехто навіть ось так, капітально прибирав.

Головний моряк).

Ранок наступного дня принів ахуєніє. Враховуючи, що о 2 ночі погодка була просто чудо і я в шортах спокійно прогулювувався в туалет. То тяк змінилася погода за пару годин не піддається розумінню. Я вперше таке зустрічаю. Але все одно довелося прокидатися ( до того ж нас розбудили ті, в кого позривало якоря), і тулити в шлюз.

Маяк в аванпорту.

В ававнпорту ми вже поснідали , попили кави... і.. не влізли в першу партію тих хто шлюзувався.

Далі була Поштова площа, старт другого етапу в дощ, який закінчився з нашим фінішем ( таке западло завжди!). Осокорки,КМКЯК, Сушіння вітрих, мокрий одяг...

ЗІ. У Львів не їду не було квитків. Піду на третій етап . 85 миль. Добова регата.
ЗЗІ. Афігєнний спосіб чистити рани. Я ото був палець порізав, холев його , лілеяв, замотував. мазями мазав... а потім зірвав то все нахуй мотузкою. Вичистилося гарно. Вже майже заросло все..

А про пам'ять.. Ви не загинули. Ви просто ще в морі. І ми чекатимемо закінчення вашої вахти і вашого повернення. За тих хто в морі. Не цокаючись.