Все хорошо кроме диареии:
Слишком много киви и сельдерея.
До вечера релакс, мне нужны силы,
Трудно быть самым умным и красивым.
Ты был в Керчи,
Не был - так молчи.
Слишком много киви и сельдерея.
До вечера релакс, мне нужны силы,
Трудно быть самым умным и красивым.
Ты был в Керчи,
Не был - так молчи.
З часом було якось зовсім не айс. Але в Керчі , крім авто і ж/д вокзалу я таки встиг дещо глянути. Ну що сказати про місто. Якесь двояке віддчуття. З однієї сторони доволі акуратне місто, зелене, там є море(!!!!!), але совком смердить страшно... але по порядку розповім.
Місто портове. І порти працюють. Не знаю на скільки завантажені потужності, але проїджаючи повз порти спостерігав доволі жваву діяльність.
Це прапор Керчі. Місцеві ( чи влада, хз) дуже патріотичні в цьому плані. Прапори ( зазвичай три, України, Криму і Керчі) всюди. Я правда по спальним районам не дуже бродив, але в центрі всюди. А ще тут дрочать на статус "місто-герой". Написи " Керч - місто герой!" - всюди, на зупинках, стіна, в унітазах тільки не бачив.
Ще один символ Керчі. Але грифонів набагато менше ніж написів про геройство.))
Керч стоїть на місці бувшого грецького міста Пантікапей. При бажанні тут можна легко розкрути свій Херсонес, але нікому то не треба (с).
А це от просто така панорамка. Вид на центральний парк і набережну.
Доречі про набережну. Дуже сподобалась. Чиста. Немає торгашів. Буже багато квітів.
З архітектурою ніочінь.От побачив тільки дві будівлі, які захотілося сфотками. В основному совок, совок, совок. Таке враження , що вся керч живе в двоповерхових будинках Сталінках. Як ото в Києві на вул Кіото стояли... Хоча повторюсь, не впевнений, що бачив все.Типовий керченський дворик.
Коли я фотографував цей пам'ятник підійшла якась бабуся і попросила не фоткати цей сором міста. А кому пам'ятник то, питаю. Гаррі Поттеру засміялася вона... потім каже школяру з мітлою.. сором...
Ну як же без яхт то.. мі-мі-мі..(йопт)
А тепер про совок. ЦЕ ось перша фотографія зроблена мною в Керчі. Доставляє. По місту взагалі дофігіща табличок з на писами типу " в 1922 році на цьому місці вистурав великий ревоцюціонер Рабінович Мойша Абрамович"...
А Керчзеленбуд тим часом( чи як там) їздить на такому. Але революція в її сердцях.Коли вона проїджала поряд я відійшов подалі, боявся розвалиться. Взагалі в місті дуже багато закинутих будинків, об'єктів, заводів різних я так облизувався. Але час...
Далі спека стала неможливою і пересуватися вулицею можна було тільки такими ось імпровізованими тунелями. І я попересувався до зипинки.













