Про книги

[falkoner]

"Одні назвуть "Ключ" детективом.
Другі — твором еротичним.
Треті — містичним, окультним або й ритуальним.
Усіх, хто шукатиме у ньому тільки перше,
друге або третє, я прошу його не читати".

Незважаючи на не дуже доброзичливі рецензії - прочитав. І сподобалося! Чудова книга.

Шкляр створив твір трансформер, твір - в якому містика переплітається з детективом, еротика з гумором. Читається на одному диханні, і дуже-дуже цікаво, що ж там на наступній сторінці.
Головний герой Андрій Крайній ( хто стрибав з парашутом - оцінить прізвіще)  -  трохи філолог, трохи журналіст, поліглот, що окрім загальнопоширених мов володіє і грабарем (давньовірменською мертвою мовою), з вірою в числа й значення імен, але в той же час він – безпартійний, не є членом жодної організації. Хоча крізь роман червоною ниткою тягнеться соціальна і політична критика. Сарказм випливає із вчинків головного героя, а все ж... він переконує себе, що "повстане із попелу і поведе світ за собою". Цинікам і пофігстам - читати обов*язковою))