Про пічальку

[falkoner]

На світанку босий я іду
І додому стежки не знайду
Мене мій вітер в полі переймав
І на прощання ніжно обіймав

Пічалька. От і закінчився сезон вітрильних перегонів 2011 . Тепер треба дожити до травня. Вже важко чекати. Остання регата сезону в Києві традиційно проходить в місті Українка, традиційно на День міста Українка , і традиційно в Яхт-клубі " Південний НАУ".
Південна варта 2011.
Перегони явно вдалися. В перший день було все:
На старті дув дуже сильний ( як для нашої лодки ) вітер, рифів на нових вітрилах для перегонів ніфіга немає і фраза " ЧОТ Я ОЧКУЮ" була для нас дуже актуально. Першу милю дистанції було дуууже важно. Шкоти летіли з стопорів, тому доводилося тримати їх в руках, пастійні пориви, крен в 30 градусів все ніяк не давав можливості випити коньячку для сугріву).
Далі стало веселіше. Попутний південний теплий вітер, від поривів прикриває берег - ляпота. Ми розділися аж до футболок. Навіт штиль був моментами. А потім почалася дискотека. Якось зовсім несподівано потемніло, почало гриміти. І їбанула стіна дощу. Позитивне , скажу вам відчуття, коли навколо тебе у воду бьють блискавки, а ти сидиш весь такий мокрий до труселів.
Але ми фінішували. Фінішували так круто, що самі прозріли. 20 з 43 в загальній групі ( це дуже добре), що дійшли до фінішу. Тих,  хто не любить танцювати, виявилося немало). Ну а далі грітися, газ, квас, спальний мішок.
На другий день , головною боротьбою була боротьба з собою. Ми єдині , хто фінішував з нашої групи, і ми могли навіть не стартувати і так були переможцями. І дуже не хотілося стартувати. Так як з ночі падав дощ. Іншим то пів біди, вони в непромах. А я бідненький потерпав, до того ж дув вже холодний північний вітерець. Перемогли ми і на другий день, але радість якось дуже притупити холод і мокрий одяг. Такі от класні перегони . За два дні пережили все, що може бути у вітрильному спорті. Чекаємо травня і "Кубка Києва" , а поки пічалька((.

Фото Валі. З інших перегонів. Просто красиві.