![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerМи грали примітивну музику
Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ
Годинник вперто роки рахував
І кожен так, як мів, так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді ©
Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ
Годинник вперто роки рахував
І кожен так, як мів, так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді ©
Терпіти не можу. коли люди показують фотографії, на яких вони ( як правило в одній і тій же позі , з одним і тим же виразом на писку) стоять на фоні, пам*ятника, церкви, лісу, поля, стіни, килиму... ну і так далі. Нахуїща своїм тілом портити іноді зовсім непогані місця. Найбільше вбиває фотографування на концерті в стаді, в театрі на фоні сидінь, в кафешці по типу " ми тут були"... омг...повісьте ці фотки на стіну і бийтесь об них головою... бо вони більш нікому не потрібні... вони несуть тільки вам ваші ж спогади... я ж сцуко трохи скрерозний.. тому панічно не люблю фоткатися.
І про музику.. місяць живе в голові ця пісня. Будемо сподіватися що текст ціпляє не по Фрейду. Бо тоді все в мене печально
