Про родзинки

Ілюзією прожитих віків,
Поетами написаних історій
В маленькім місті крізь полон дощів
Навік зустрілись дві крилаті долі.

Дуже люблю, коли місто має якусь свою родзинку.
По дорозі з Праги день провів в Ужгороді. Про саме місто ще розповім, а сьогодні хочу показати трошки маленьких скульптурок, які розкидані всім центром.
Пошук їх може стати непоганим туристичним маршрутом у вигляді квесту. Вичитав що зараз їх в Ужгороді 26-28. Я ж знайшов тільки 13.



( Read more... )

Про Афіни. Частина одинадцята. Пагорб Муз

Где же ты делась,
Когда ты мне так нужна?
Что же мне делать?
В кого ты опять влюблена?
Муза, ты слышишь, вернись,
Я все тебе прощу.
Я выучу пару новых аккордов.

Поснідавши в хостелі ми вже разом вирушили в місто.
Хто такі "ми" і чому " разом" ви можете дізнатися прочитавши минулі пости про Афіни.

( Read more... )

Про Афіни. Частина перша. Перельоти
Про Афіни. Частина друга. Перші враження.

Про Афіни. Частина третя. Нічна
Про Афіни. Частина четверта. Акрополь.
Про Афіни. Частина п'ята. Граффіті
Про Афіни. Частина шоста. Почестний караул
Про Афіни. Частина сьома. Спорт
Про Афіни. Частина восьма. В Пірей
Про Афіни. Частина дев'ята. Трошки про Пірей
Про Афіни. Частина десята. Ранесенько

Про музикантів

Вот твой дом, но в двери уже
Новый замок.
Здесь ждали тебя так долго,
Но ты вернуться не мог.

Buongiorno
До вуличних музикантів в мене ставлення особливе.
Вони єдині, кому я подаю на вулиці. По перше вони зароблять. а не просять. По друге даються взнаки старі спогади, коли я років 15тому трохи пожив на Майдані з ними.
Ніколи не можу пройти повз, якщо грають ЧАЙФ - "С войны". Але це зовсім інша історія...