Про стереотипи
Tuesday, 25 May 2010 23:18Я маю рацію, ти маєш рацію, він має рацію, всі мають рацію -
Мобілізоване коло, замкнуте мобілізоване коло.
Є де сховатися? Ніде сховатися! Хочу сховатися, щоб не з’являтися
В межах мобільного кола, в межах мобільного кола. ©
Мобілізоване коло, замкнуте мобілізоване коло.
Є де сховатися? Ніде сховатися! Хочу сховатися, щоб не з’являтися
В межах мобільного кола, в межах мобільного кола. ©
Як же ми іноді помиляємося перебуваючи під впливом стереотипів. Будь якій людині треба все таки довести щось не своїм зовнішнім виглядом ,а словами і діями .
Історія номер раз. Іду до бувшого замовника.Ми їм зимою ставили лайтбокс. І ось сьогодні з лайбокса випало скло. Ну як вам пояснити. Випала така ось чотирьох метрова хуїта з висоти 5 метрів...
Їду і сподіваюся, щоб пиздюлєй давали не дуж сильно)). Замовники турки. темперамент... але де там.. чувак звати його Шереф, доречі, ( я його чось шерифом називав..він не ображався). Злазив зі мною на дах, уважно вислухав мої вибачення і обіцянки, що завтра все виправимо ... і.. запропонував кави))) І ше замовив 2 лайтбокси.. )) Мая була в шоці.. ментилітету мая не паймьоть , мабуть , ніколи. І ше )) Саме смішне)) Чувак сказав що моє призвіще в перекладі з тупецької означає товстий))) Хто знає мене особисто посміється зі мною.
Історія номер два. Пересідаю з маршрутки в маршрутку. Пересідаю на кінцевій. Чесно вистоюю чергу. Пропускаю дві машини. В третю заходжу. Забиваюсь в куточок. Дістаю книжку. І чую кіпіш . так як я цього сам не бачив історія приблизно така. Коли маршрутка вже заповнилась, і багато людей зайшло на стоячі місця. В салон заламується бабка , ну як бабка... тьотка така років пятидесяти. Підходить до дівчики якоїсь ( я її не бачив) і починає розказувати сльозну історію про те, що вона інвалід першої групи і що їй треба звільнити місце.Далі я так зрозумів дівчинка плюнула , забрала гроші і вибігла з маршрутки. Кондуктор зробив козі тьотці зауваження. Тип якого фіга образила дівчину. Що тут почалося.... Першу групу у нас так просто не дають ( тааак.. саме у нас), що дівчинка молода і їй корисно, що кондуктор зажала 2 гривні ( тьотка ж не платила). Останній аргумент вбив. Що дівчинці це все зарахується на суді божому ( цій корові вже мабуть зачлося судом божим). І так всю дорогу. Хоча з нею ніхто і не хотів говорити. так сама з собою... А в мене ще й плеєр сів... ай не-не-не... Кароч про що то я. А про те. Що підараси є у всіх націях і країнах. Ну за толерантність.
Історія номер два. Пересідаю з маршрутки в маршрутку. Пересідаю на кінцевій. Чесно вистоюю чергу. Пропускаю дві машини. В третю заходжу. Забиваюсь в куточок. Дістаю книжку. І чую кіпіш . так як я цього сам не бачив історія приблизно така. Коли маршрутка вже заповнилась, і багато людей зайшло на стоячі місця. В салон заламується бабка , ну як бабка... тьотка така років пятидесяти. Підходить до дівчики якоїсь ( я її не бачив) і починає розказувати сльозну історію про те, що вона інвалід першої групи і що їй треба звільнити місце.Далі я так зрозумів дівчинка плюнула , забрала гроші і вибігла з маршрутки. Кондуктор зробив