На хуторі, як у в’язниці, тихо:
Навколо ліс – береза та сосна...
Книжок немає зовсім, – це вже лихо;
А друге й більше – дощова весна.
Навколо ліс – береза та сосна...
Книжок немає зовсім, – це вже лихо;
А друге й більше – дощова весна.
Набридла ця пародія на зиму? Хочеться вже тепла, сонечка і яскравих кольорів? Я знаю як цьому зарадити!

В Національному ботанічному саду (той який імені Гришка) зараз сезон цвітіння азалій.
Дізнався я про це від Оленки, вона ж виступила ініціатором прогулянки.. а я що? Я пофоткати красу завжди радий).
Краса почалася вже біля метро Дружби Народів.
Позитивно ж!

А взагалі люблю цей шлях — від метро до Ботанічки... затишно тут.

Вхід до Ботанічного саду для дорослих зараз коштує 50 гривень. Можна. як варіант, придбати абонемент на місяць за 500 грн... Не так вже й дорого виходить :).
Квиток , той який паперовий, ви можете отримати тільки за готівку, розплатитися можна і картою, але тільки з Pay Pass. Термінал стоїть прямо на вході. В тітоньки в будочці термінал також є в наявності, але вона їм не дуже хоче користуватися, судячи з усього...
Дивно.
Пройшли на територію.. а там вже все готується до весни...

Думали що ми одні такі розумні. Вирішили відразу піти до оранжереї. Ну ранок, мало бути мало людей. По дорозі побачили трохи цікавого і фотогінічного.
В саду зараз перед початком сезону йде велике прибирання... Обрізають дерева, косять траву... щоб особливо прибирали сміммя — не помітив. Може пізніше почнуть... Якщо чесно , то зараз в Ботанічному саду дивитися особливо немає на що, хіба просто гуляти... Навколо сіро, голо... Все завмерло в передчутті весни.


Народу в оранжереї виявилося багацько... Пару великих екскурсій одночасно проводилося. Вирішили почекати, поки натовпи трохи розповзуться і перед походу до азалій завернули в два інших павільйони.
Вхід до оранжереї коштує 20 гривень. Зауважте, що при вході сюди не діють пільги. ( Вхід до Ботанічного саду для пенсіонерів, наприклад, безкоштовний, а сюди - на загальних підставах).
Здаю лайфхак. До 15 березня оранжерея працює без вихідних. На сайті цієї інформації немає (там написано, що понеділок — вихідний), тож якщо хочете погуляти по цьому квітковому раю з мінімумом людей навколо, то краще за все робити то завтра).
Трошки тропіків. Стриліція.

Пам'ятай про своє коріння!

Щось дрібне, пахуче і невідоме.

А от, наприклад, фейхуйова квітка, тобто цвіт фейхуа.. бачили колись?

Трішки кактусів).


І от, нарешті, добралися до головної справи нашої суботи. Павільйон з азаліями.
Оленка от знає, що для мене всі рослини діляться на два типи.. на рододендрони і гібіскуси ))) Нічого іншого я не визнаю. Тепер от знаю ще про азалії... і камелії. Вони тут також цвіли. Фоток зробив я багатенько... але змусив себе вибрати десять( але все одно вибрав 12, менше - ніяк), бо так пост можна було роздути до неймовірних розмірів.
Отож просто спостерігайте красу... І біжіть дивитися то вживу.






Окрім азалій і камелій у павільйоні росте ще купа рослин. Не всі вони яскраві і помітні, але зараз, наприклад, тут цвіте багато рододендронів ( по суті азалії і рододендрони - це оден і те ж.. просто ростуть в різних частинах світу), а це симпатичні квіточки рідкісного агафетуса...




Деякі рослини мають поетичні назви, деякі не дуже.. як ото " Гібрид №40", але майже всі вони виведені тут, селекціонерами Ботанічного саду.
Квіти майже не пахнуть. Зроблено то навмисне, бо якби вони пахли як в природі. то можна було б очманіти трохи.


Після азалій завітали ще до Орхідеріума...в порівнянні з повереднім павільйоном тут зараз трохи безбарвно...


ПІшли трошки прогулятися садом під відкритим небом. Це крокус вже на вулиці виліз! Весна скоро!

Ну і "сережки" також натякають.

Дзвіниця/бібліотека (!!!) Троїцького Іонинського монастиря. Мордорський патріархат. Не ходіть туди.

Прогулялися буковим карпатським лісом трохи. Зараз зону активно чистять.. побачимо як воно буде.

Ходили трошки колами. День хороший. погода радувала... чому б не прогулятися?


Крутому Ботанічному саду - круті годівнички!

Годівнички? Ви сказали годівнички?!))


Забрели в зону з тематичними садами ( індонезійський,корейський, японський, індійський).
Я от не знаю, хто такий Борис Олійник, але від скромності він явно не помре. Красавчик. Поставив себе в ряд з Ісусом Христом, Матір'ю Терезою і іншими Нельсонами манделами))).

Ботанічна прекрасна.. але треба повертатися сюди пізніше.. коли зазеленіє трохи.

Рушили додому... Київ — таки дуже контрастне місто.


Оленка випадково згадала, що десь тут має знаходитися нова фігурка проекту "Шукай". Знайшли. От такий от він київський Ланцюговий міст .

Щоб побачити щось цікаве, не обов'язково їхати далеко ( хоча я зовсім не проти))). Пізнавайте свої місто, свою країну. Бо нам також є що показати.