Про Кавказ19. Привіт, Вірменія!
Saturday, 24 August 2019 08:26![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerА где-то горы-горы, а за ними-ними Армения моя,
Знаю мама, мама, Армения ты ждёшь меня.
А где-то горы-горы, а за ними-ними Армения моя,
Знаю мама, Армения ты ждёшь меня.
Знаю мама, мама, Армения ты ждёшь меня.
А где-то горы-горы, а за ними-ними Армения моя,
Знаю мама, Армения ты ждёшь меня.
Відвідати Вірменію у нас з Оленкою було у планах ще восени 2017, коли ми каталися Кавказом . Але тоді не склалося якось, вирішили більше часу провести в Грузії...
Тож коли у МАУ ( так, я літаю МАУ і точно не вважаю її гіршою за більшість авіакомпаній) з'явилися шарові квитки до Єревану я звичайно ж їх купив). Щоб не було зовсім нудно, квитки назад ми купили з Тбілісі.
Обійшлося то 1400 грн туди/назад на одного... Ручної кладі ( старого зразка) нам повністю вистачило на майже тиждень подорожі.
Що ж, полетіли у кавказьку весну. Так як пишу пости я хаотично, то поясню, що все то відбувалося наприкінці квітня 2019 року.
Доречі, про МАУ. Наш рейс до Єревану скасували, про що мені сповістили десь, мабуть, за півроку ( я купував квитки за 10 місяків) і безкоштовно перенесли рейс на день раніше. Зміни були і зі зворотнім рейсом. Позвонили і повідомили, що рейс переноситься .. на 5 хвилин пізніше ( так, саме на 5 хвилин), а ви кажете у МАУ поганий сервіс)).
Тож враховуючи те, що вилітали ми на день раніше, пів дня ми виграли, але довелося їхати з наплічниками на роботу, а вже звідти в аеропорт. 2 години пролетіли ( вловлюєте каламбур?) непомітно і ось ми близько дванадцятої ночі успішно приземлилися ( доречі, обійшлося без оплесків) в Міжнародному аеропорту «Звартноц».
Аеропорт доволі сучасний, новий термінал відкрили в 2007 році, здивувало, що о 12 ночі була навіть черга на паспортний контроль. Система проходу до прикордонників тут прикольна. Стоїть одна загальна черга до турнікету на якому запалюється номер вільної кабінки і всі по одному чимчикують за штампом в паспорті. Свій штамп я отримав без проблем, бо їхав з новим, майже чистим, біометричним паспортом , Оленці ж влаштували більший допит, в її паспорті стояв штамп з Азербайджану.. але пропустили і от ми сунемо до зупинки громадського транспорту.
Вночі з аеропорту до міста можна добратися маршруткою ( номер я вже призабув) коштувало навесні це 350 драм ( приблизно 18 грн), ну або на таксі за 2500 драм ( приблизно 6 доларів). Аеропорт знаходиться в 10 кілометрах від міста. Здивувало. що окрім персоналу і таксистів в терміналі аеропорту о першій ночі на всю втрувало життя. Працювали відділення банків, ресторанчики, туристичний центр! Навіть дівчатка . які поздають рекламку і то були присутні! О першій ночі! Так що туристів тут чекають, так.
Ми прилетіли в Єреван 24 квітня, у Вірменії це день вшанування жертв геноциду вірмен турками (1915), тож маршрутки в місто ходили з перебоями. Хода там була...Дороги перекриті... Про це нам розказав привітний таксист, привітність якого , звичайно ж, була пов'язана з тим, щоб ми поїхали з ним... А ми.. не те, щоб було шкода тих шести доларів, проте намагаємося їздити звичайним громадським транспортом. Якби дякуючи за його наявність)). Певний процент щирості в таксиста таки був, ну і думаю йому було нудно, тож він розповів багато цікавого про Вірменію. Куди поїхати ( озеро Севан і Хор Вірап - то він нам нарадив, але про них пізніше розповім), що їсти ( кебаб з раків!) і взагалі дуже позитивно провели годину часу очікуючи на бусік. Вже готові були їхати з дядьком... але маршрутка ( "газельки" двотисячних в Україні пам'ятаєте? оце така от) таки приїхала і ми рушили шукати свій готель. Їхати хвилин сорок, але ми промахнулися з першого разу)). Добре що маршрутка по колу їздить)).
Жило ми забронювали в California Boutique Hotel , знаходиться він в 250 метрах від головної площі міста - площі Республіки, дуже смачні сніданки включені... але є пару проблем - наш номер виявився без вікна ( ну, тут самі не додивилися) і те. що той готель ми ледь знайшли вночі. Вхід до нього через будівлю бізнесцентру , ніяких вказівників немає ( ну, чи нам повилазило) і після довгих пошуків ми вже були на грані тгг, щоб щось забронювати. Ми тупо не могли знайти свій готель о другій ночі! Пощастило, що якийсь охоронець вийшов покурити ( курять тут всюди!) і показав дорогу.
Спати... на ранок чекало знайомство з новою країною і новим містом.
Розпочали своє знайомство зі столицею Вірменії з площі Республіки, що логічно. бо ми жили поруч. Йти до площі від готелю хвилин 5 і всі ці п'ять хвилин йти нам доводилося по смітнику . Я серйозно, вулиця (Buzand ) яка виходить до головної площі ( неймовірно шикарної площі!) просто потопає в бруді, розвалених будинках і просто гівні... Завжди заглядайте за фасад...
Але про площу ж таки. Площа Республіки в єревані просто неймовірно класна!
Будівництво площі було задумано головним архітектором міста Олександром Таманяном в 1924 і допрацьовувався до 1958 рр. ( Хоча Єреван дуже старовинне місто, давніх будівель тут майже не збереглося. Постійні війни і землетруси зробили свою справу). Спочатку, площу задумали як овальну, але згодом, через особливості прилеглої території, форму площі вирішили замінити на поєднання овалу з трапецією.
Форму площі утворюють 5 будівель: Музей історії Вірменії, Уряд Вірменії (на вежі будівлі знаходяться головний годинник країни з дзвонами),Центральна будівля пошти РВ,Готель «Mariott Armenia» ,Міністерства Закордонних Справ та Енергетики.
Всі будівлі, що розташовані на площі Республіки, зроблені з туфу, а їх нижня частина із базальту. Фасади будинків облицьовані фельзитовим туфом білого та рожевого кольорів. Перед будівлею Музею історії Вірменії стоять легендарні «співаючі» фонтани, що одночасно міняють свій колір ( Це "найстаріші". чи правильніше сказати "найперші" мультимедійні фонтани на теренах бувшого СРСР). Навпроти знаходиться бульвар, на якому розташувалися 2750 пулпулаків, що символізують 2750-річний вік Єревану в 1968.
На фото, власне, Музей історії Вірменії.
Поштамп
Взяли собі мороженка. Не зважаючи на ранок ( хоч і вихідний день). всі лавки на площі були зайняті. Знайшли собі місце під порталами Музею.
Будинок уряду Вірменії.
Фонтанчики. В місті їх багато і різних. Хоча щось не пам'ятаю, щоб ми з них куштували воду. Чомусь страшно було).
Ще кілька фотографій площі ( насправді їх дуже багато, але всі ж не викладеш) і ми рушили далі досліджувати Єреван.
Прийшли ще до одної архітектурної цікавинки міста - Північного проспекту - найбільш сучасної і "модно" вулиці міста. Тут багато магазинів і кафе, цікаве поєднання сучасної і класичної забудови. На вулиці багато місцевої молоді і туристів.
Цікава форма фонтану. До Вірменії таких ніде ще не зустрічав.
Майже симетричні будинки на перехресті. Новобудови , але вписуються доволі органічно.
Вулиця привела нас до площі Свободи, на якій розташовано Вірменський театр опери і балету. Монументальна будівля... вражає.
Пам'ятникАлександру Спендяряну .. хто такий не знаю, але форма носа видає в ньому стовідсоткового вірменина)).
Як не дивно, це також будівля театру. Як же багато залежить від точки зору. правда?
А це монумент Араму Хачатуряну - видатному вірменському композитору, навіть ті, хто далекий від балету ( і опери , звичайно ж) чули про його " Витязя в тигровій шкурі".
Завернули до Художного Вернісажу - місця, де збираються місцеві художники, щось типу Вернісажу львівського, або Андріїівського узвозу в Києві. В Єревані, правда, два вернісажі. Цей менш відомий і тут набагато менше туристів. Кароч точка збору канонічних художників у Єревані - пам'ятник Мартіросу Сарьяну)))
Звідси вже недалеко до однієї з найбільш відомих атракцій міста - Каскаду.
Дорогою до сходів Каскада можна побачити кілька скульптур одного з найдорожчих скульпторів у світі . Твори колумбійця Фернандо Ботеро подарував Єревану американець вірменського походження Джерард Гафесчян. Взагалі дорога сюди від Оперного це шикарна виставка сучасного мистецтва. Під відккритим небом. Безкоштовно.
Це моя улюблена))
Це Канякіна))
А ця найбільше сподобалася Оленці. Доречі, скульптура переїхала до Єревану з Копенгагену, де вона раніше стояли... чи лежала..
Котік цього разу в прольоті). Є няшки няшнічі за нього.
На Каскад поки вирішили не підійматися , я ж дивлюся на все через видошукач... сонце було не там де треба). Тож пофоткали просто знизу трошки і рушили далі.
Відвик я від попільничок в Україні на столах кафешок...
Хм... це при тому, що Вірменія доволі ортодоксальна . країна. як мені здалося.
Цікавий паркан навколо спортивного майданчику.
Якщо ти не йдеш до вірменського алфавіту, то вірменський алфавіт йде до тебе.
Як би ще поговорити один з одним, як не по телефону?))
А йшли ми.. йшли сюди до Матенадарану.
В Єревані в повну силу вступала весна, Каштанчик ось почав розпускатися.
Єреван називають «Рожевим містом». Всі будинки в центрі будувалися з білого, жовтого і рожевого туфу ( різновид каменю). Вдень місто цілком собі бежеве, місцями сіро-коричневе, але ввечері, при заході сонця,набуває той самий рожевий відтінок.
Інститут стародавніх рукописів імені Месропа Маштоца , також відомий як Матенадаран — найбільше у світі сховище давньовірменських рукописів і науково-дослідний інститут в Єревані. Створений в 1920 році на базі націоналізованої колекції рукописів Ечміадзинського кафедрального собору. Фонди на 1987 рік налічували понад 119 тис. одиниць зберігання.
У 1997 році колекція старовинних рукописів Матенадарану була включена ЮНЕСКО до Міжнародного реєстру «Пам'ять світу»
В Матенадарані ми провели вдвічі більше часу ніж планували ( по перше він величезний, по друге - цікавий). але все ж таки рушили далі. куди? Про це наступного разу. Буде цікаво. е перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
Тож враховуючи те, що вилітали ми на день раніше, пів дня ми виграли, але довелося їхати з наплічниками на роботу, а вже звідти в аеропорт. 2 години пролетіли ( вловлюєте каламбур?) непомітно і ось ми близько дванадцятої ночі успішно приземлилися ( доречі, обійшлося без оплесків) в Міжнародному аеропорту «Звартноц».
Аеропорт доволі сучасний, новий термінал відкрили в 2007 році, здивувало, що о 12 ночі була навіть черга на паспортний контроль. Система проходу до прикордонників тут прикольна. Стоїть одна загальна черга до турнікету на якому запалюється номер вільної кабінки і всі по одному чимчикують за штампом в паспорті. Свій штамп я отримав без проблем, бо їхав з новим, майже чистим, біометричним паспортом , Оленці ж влаштували більший допит, в її паспорті стояв штамп з Азербайджану.. але пропустили і от ми сунемо до зупинки громадського транспорту.
Вночі з аеропорту до міста можна добратися маршруткою ( номер я вже призабув) коштувало навесні це 350 драм ( приблизно 18 грн), ну або на таксі за 2500 драм ( приблизно 6 доларів). Аеропорт знаходиться в 10 кілометрах від міста. Здивувало. що окрім персоналу і таксистів в терміналі аеропорту о першій ночі на всю втрувало життя. Працювали відділення банків, ресторанчики, туристичний центр! Навіть дівчатка . які поздають рекламку і то були присутні! О першій ночі! Так що туристів тут чекають, так.
Ми прилетіли в Єреван 24 квітня, у Вірменії це день вшанування жертв геноциду вірмен турками (1915), тож маршрутки в місто ходили з перебоями. Хода там була...Дороги перекриті... Про це нам розказав привітний таксист, привітність якого , звичайно ж, була пов'язана з тим, щоб ми поїхали з ним... А ми.. не те, щоб було шкода тих шести доларів, проте намагаємося їздити звичайним громадським транспортом. Якби дякуючи за його наявність)). Певний процент щирості в таксиста таки був, ну і думаю йому було нудно, тож він розповів багато цікавого про Вірменію. Куди поїхати ( озеро Севан і Хор Вірап - то він нам нарадив, але про них пізніше розповім), що їсти ( кебаб з раків!) і взагалі дуже позитивно провели годину часу очікуючи на бусік. Вже готові були їхати з дядьком... але маршрутка ( "газельки" двотисячних в Україні пам'ятаєте? оце така от) таки приїхала і ми рушили шукати свій готель. Їхати хвилин сорок, але ми промахнулися з першого разу)). Добре що маршрутка по колу їздить)).
Жило ми забронювали в California Boutique Hotel , знаходиться він в 250 метрах від головної площі міста - площі Республіки, дуже смачні сніданки включені... але є пару проблем - наш номер виявився без вікна ( ну, тут самі не додивилися) і те. що той готель ми ледь знайшли вночі. Вхід до нього через будівлю бізнесцентру , ніяких вказівників немає ( ну, чи нам повилазило) і після довгих пошуків ми вже були на грані тгг, щоб щось забронювати. Ми тупо не могли знайти свій готель о другій ночі! Пощастило, що якийсь охоронець вийшов покурити ( курять тут всюди!) і показав дорогу.
Спати... на ранок чекало знайомство з новою країною і новим містом.
Розпочали своє знайомство зі столицею Вірменії з площі Республіки, що логічно. бо ми жили поруч. Йти до площі від готелю хвилин 5 і всі ці п'ять хвилин йти нам доводилося по смітнику . Я серйозно, вулиця (Buzand ) яка виходить до головної площі ( неймовірно шикарної площі!) просто потопає в бруді, розвалених будинках і просто гівні... Завжди заглядайте за фасад...
Але про площу ж таки. Площа Республіки в єревані просто неймовірно класна!
Будівництво площі було задумано головним архітектором міста Олександром Таманяном в 1924 і допрацьовувався до 1958 рр. ( Хоча Єреван дуже старовинне місто, давніх будівель тут майже не збереглося. Постійні війни і землетруси зробили свою справу). Спочатку, площу задумали як овальну, але згодом, через особливості прилеглої території, форму площі вирішили замінити на поєднання овалу з трапецією.
Форму площі утворюють 5 будівель: Музей історії Вірменії, Уряд Вірменії (на вежі будівлі знаходяться головний годинник країни з дзвонами),Центральна будівля пошти РВ,Готель «Mariott Armenia» ,Міністерства Закордонних Справ та Енергетики.
Всі будівлі, що розташовані на площі Республіки, зроблені з туфу, а їх нижня частина із базальту. Фасади будинків облицьовані фельзитовим туфом білого та рожевого кольорів. Перед будівлею Музею історії Вірменії стоять легендарні «співаючі» фонтани, що одночасно міняють свій колір ( Це "найстаріші". чи правильніше сказати "найперші" мультимедійні фонтани на теренах бувшого СРСР). Навпроти знаходиться бульвар, на якому розташувалися 2750 пулпулаків, що символізують 2750-річний вік Єревану в 1968.
На фото, власне, Музей історії Вірменії.
Поштамп
Взяли собі мороженка. Не зважаючи на ранок ( хоч і вихідний день). всі лавки на площі були зайняті. Знайшли собі місце під порталами Музею.
Будинок уряду Вірменії.
Фонтанчики. В місті їх багато і різних. Хоча щось не пам'ятаю, щоб ми з них куштували воду. Чомусь страшно було).
Ще кілька фотографій площі ( насправді їх дуже багато, але всі ж не викладеш) і ми рушили далі досліджувати Єреван.
Прийшли ще до одної архітектурної цікавинки міста - Північного проспекту - найбільш сучасної і "модно" вулиці міста. Тут багато магазинів і кафе, цікаве поєднання сучасної і класичної забудови. На вулиці багато місцевої молоді і туристів.
Цікава форма фонтану. До Вірменії таких ніде ще не зустрічав.
Майже симетричні будинки на перехресті. Новобудови , але вписуються доволі органічно.
Вулиця привела нас до площі Свободи, на якій розташовано Вірменський театр опери і балету. Монументальна будівля... вражає.
Пам'ятникАлександру Спендяряну .. хто такий не знаю, але форма носа видає в ньому стовідсоткового вірменина)).
Як не дивно, це також будівля театру. Як же багато залежить від точки зору. правда?
А це монумент Араму Хачатуряну - видатному вірменському композитору, навіть ті, хто далекий від балету ( і опери , звичайно ж) чули про його " Витязя в тигровій шкурі".
Завернули до Художного Вернісажу - місця, де збираються місцеві художники, щось типу Вернісажу львівського, або Андріїівського узвозу в Києві. В Єревані, правда, два вернісажі. Цей менш відомий і тут набагато менше туристів. Кароч точка збору канонічних художників у Єревані - пам'ятник Мартіросу Сарьяну)))
Звідси вже недалеко до однієї з найбільш відомих атракцій міста - Каскаду.
Дорогою до сходів Каскада можна побачити кілька скульптур одного з найдорожчих скульпторів у світі . Твори колумбійця Фернандо Ботеро подарував Єревану американець вірменського походження Джерард Гафесчян. Взагалі дорога сюди від Оперного це шикарна виставка сучасного мистецтва. Під відккритим небом. Безкоштовно.
Це моя улюблена))
Це Канякіна))
А ця найбільше сподобалася Оленці. Доречі, скульптура переїхала до Єревану з Копенгагену, де вона раніше стояли... чи лежала..
Котік цього разу в прольоті). Є няшки няшнічі за нього.
На Каскад поки вирішили не підійматися , я ж дивлюся на все через видошукач... сонце було не там де треба). Тож пофоткали просто знизу трошки і рушили далі.
Відвик я від попільничок в Україні на столах кафешок...
Хм... це при тому, що Вірменія доволі ортодоксальна . країна. як мені здалося.
Цікавий паркан навколо спортивного майданчику.
Якщо ти не йдеш до вірменського алфавіту, то вірменський алфавіт йде до тебе.
Як би ще поговорити один з одним, як не по телефону?))
А йшли ми.. йшли сюди до Матенадарану.
В Єревані в повну силу вступала весна, Каштанчик ось почав розпускатися.
Єреван називають «Рожевим містом». Всі будинки в центрі будувалися з білого, жовтого і рожевого туфу ( різновид каменю). Вдень місто цілком собі бежеве, місцями сіро-коричневе, але ввечері, при заході сонця,набуває той самий рожевий відтінок.
А тут ми вперше побачили Арарат. Велична гора ( насправді дві гори) є домінантою навіть тут в Єревані, за 40 кілометрів.
Ми потім бачили її багато разів, з різних точок, і ближче і далі, були майже біля підніжжя... але те враження, перше... забути важко.
Інститут стародавніх рукописів імені Месропа Маштоца , також відомий як Матенадаран — найбільше у світі сховище давньовірменських рукописів і науково-дослідний інститут в Єревані. Створений в 1920 році на базі націоналізованої колекції рукописів Ечміадзинського кафедрального собору. Фонди на 1987 рік налічували понад 119 тис. одиниць зберігання.
У 1997 році колекція старовинних рукописів Матенадарану була включена ЮНЕСКО до Міжнародного реєстру «Пам'ять світу»
Вхід до музею коштує 1000 драм... а дозвіл на фотографування всередині... 2500 0_о... дивно така градація. Дозвіл на фотографуння не брав ( але один кадро нелегально зробив) і вам, власне , не раджу.
Ні, музей дуже цікавий, справді унікалі експонати можна побачити. Ми ледь відірвалися від споглядання стародавніх книг, папірусів і різних кам'яних табличок з текстами.
Сподобався мініфільм в якому показано процес реставрації книг.
Вразило відношення вірмен до своєї мови, своєї писемності. Для них це національна гордість. маркер самоіндетифікації, це їхня суть.
Сумно проводити паралелі з Україною.. дуже сумно...
В Матенадарані ми провели вдвічі більше часу ніж планували ( по перше він величезний, по друге - цікавий). але все ж таки рушили далі. куди? Про це наступного разу. Буде цікаво. е перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
