![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerШукай свою дорогу!
Долай свою тривогу!
Шукай свою дорогу!
Та іди вперед!
Долай свою тривогу!
Шукай свою дорогу!
Та іди вперед!
Сьогодні в честь відкриття нової фігурки проекту Шукай вирішили прогулятися з Оленкою центром і подивитися, що ж вони такого порозміщали з минулого року. Тоді ми знайшли і сфоткали всі вісім відкритих на той час фігурок. Але за рік з'явилося ще багато цікавого.
Сьогодні о 19:00 в парку Шевченка, на честь дня шахіста мало відбутися відкриття нової міні-скульптурки присвяченої власне київським любителям шахів). Ми встигли до відкриття).
По дорозі в парк Шевченка завернули і сфоткали туфельку Сержа Лефаря.
А і сам герой свята. Чи герої. Чи героїня. "Скульптура" - це ж слово жіночого роду.
Шукать так шукать. Потулили на рОгниденську до грамофончика. Доповідаю - грамофончик на місці, музика лунає.
Київський екіпаж в Пасажі я вже бачив...
А от Пектораль ( не зовсім, правда, зрозуміло, чому ж вона київська) сфотографував вперше.
Тішився , коли побачив полячок, які з захватом роздивлялися фігурку екіпажу.
Пішли далі. До Котлети по Київські не ходив, надто вже багато людей в ресторанчику було. Але повз підпільний вуличний арт пройти важко... Тобто пройти таки повз дуже легко. а от помітити його важче. Тим цікавіше.
На Майдані все як завжди. Тільки от барабанщик вже не один. Як тут не провести аналогій з Жаданом з собаками і їх піснею "Тьолка барабанщика" ?))
Але повернемося до міні-скульптурок. Київського слоника я бачив ще біля арки, але тобі був без камери.. а потім його вкрали... Новий ось ховається в Глобусі. Тепер він за барикадами ховається... останніми.
Наступні фігурки з нашого списку були трохи далі розташовані. Але ми пішли). По дорозі побачили ще багато цікавого.
Київська кава - ця фігурка мені подобається найбільше. Така малесенька, така ажурна...
Далі ми рушили до Ярославого валу... тут по дорозі багато, дуже багато вуличного мистецтва... трошки покажу.
Київські мурали вже давно стали візитною картою Києва, але вперше побачив, як гід розказує про малюнок туристам).
Неймовірно шикарний в своїй техніці виконання пам'ятник Пантелеймону Кулішу.
Цей кінь переїхав же, правда? Він же біля балерини був?
На Стрілецькій купа цікавого. Головне вміти помічати.
У "Сестер Фельдман" доволі спеціфічні графіті, здаються примітивними, але вони дуже органічно вписані в оточуючий екстер'єр.
Ще трошки підпільного арту. Іноді моторошного.
Не здивуюся, якщо череп пташки справжній.
А руця ось навпаки - несе позитив.
Але повернемося до теми посту.
Неподалік від булинку СІкорського розташовано фігурку його першого галікоптера.
Якщо трохи далі прогулятися по Ярославому валу, можна побачити міні-скульптурки присвячені Золотив воротам і Київському комп'ютеру...
День вже добігав кінця, а ще залишилися небаченими ( і незафотканими відповідно) дві фігурки від проекту #шукай - Самфон і Кожум'яка, але вони розташовані на Подолі і туди я доберуся наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
По дорозі в парк Шевченка завернули і сфоткали туфельку Сержа Лефаря.
А і сам герой свята. Чи герої. Чи героїня. "Скульптура" - це ж слово жіночого роду.
Шукать так шукать. Потулили на рОгниденську до грамофончика. Доповідаю - грамофончик на місці, музика лунає.
Київський екіпаж в Пасажі я вже бачив...
А от Пектораль ( не зовсім, правда, зрозуміло, чому ж вона київська) сфотографував вперше.
Тішився , коли побачив полячок, які з захватом роздивлялися фігурку екіпажу.
Пішли далі. До Котлети по Київські не ходив, надто вже багато людей в ресторанчику було. Але повз підпільний вуличний арт пройти важко... Тобто пройти таки повз дуже легко. а от помітити його важче. Тим цікавіше.
На Майдані все як завжди. Тільки от барабанщик вже не один. Як тут не провести аналогій з Жаданом з собаками і їх піснею "Тьолка барабанщика" ?))
Але повернемося до міні-скульптурок. Київського слоника я бачив ще біля арки, але тобі був без камери.. а потім його вкрали... Новий ось ховається в Глобусі. Тепер він за барикадами ховається... останніми.
Наступні фігурки з нашого списку були трохи далі розташовані. Але ми пішли). По дорозі побачили ще багато цікавого.
Київська кава - ця фігурка мені подобається найбільше. Така малесенька, така ажурна...
Далі ми рушили до Ярославого валу... тут по дорозі багато, дуже багато вуличного мистецтва... трошки покажу.
Київські мурали вже давно стали візитною картою Києва, але вперше побачив, як гід розказує про малюнок туристам).
Неймовірно шикарний в своїй техніці виконання пам'ятник Пантелеймону Кулішу.
Цей кінь переїхав же, правда? Він же біля балерини був?
На Стрілецькій купа цікавого. Головне вміти помічати.
У "Сестер Фельдман" доволі спеціфічні графіті, здаються примітивними, але вони дуже органічно вписані в оточуючий екстер'єр.
Ще трошки підпільного арту. Іноді моторошного.
Не здивуюся, якщо череп пташки справжній.
А руця ось навпаки - несе позитив.
Але повернемося до теми посту.
Неподалік від булинку СІкорського розташовано фігурку його першого галікоптера.
Якщо трохи далі прогулятися по Ярославому валу, можна побачити міні-скульптурки присвячені Золотив воротам і Київському комп'ютеру...
День вже добігав кінця, а ще залишилися небаченими ( і незафотканими відповідно) дві фігурки від проекту #шукай - Самфон і Кожум'яка, але вони розташовані на Подолі і туди я доберуся наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
