Про Миколаїв. Частина третя. День вітру
Sunday, 24 March 2019 17:54![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerЯ наповнюсь як вітрило вітром
Новим змістом і новим буттям
Я знову стану людиною на Землі
Із повним вітрилом любові та снаги!
Новим змістом і новим буттям
Я знову стану людиною на Землі
Із повним вітрилом любові та снаги!
Про Миколаїв. Частина перша. Зоопарк
Про Миколаїв. Частина друга. Місто-контраст
Прокинулись раненько, попили чайку з хазяями, поговорили трошки про те куди піти, куди податися. Розпитали , де можна поїсти в місті. Поїхали в центр).
Їхали, їхали і приїхали до несподівано прекрасного і неочікуваного.
Як же сильно недооцінений туристичний потенціал багатьох міст України. От дійсно - багато вирішує реклама і піар. Знаються на них явно краще міста Західної України. Сподіваюся все зміниться з часом.
Так ось приїхали ми до Костелу святого Йосипа - прекрасної споруди в еклетичному стилі.
Зведена в 1895 році за проектом одеського архітектора Владислава Домбровського будівля була споруджена з червоної цегли в плані хреста, розміром 45х28 метрів. Фасад був прикрашений кам'яними архітектурними деталями.
Як і всі культові споруди на теренах СРСР костел пережив багато. В приміщенні його побуали і краєїнавчий музей і профтехучилище. Довгий час тут було розміщено Будинок культури.
Трошки про місцеву архітектуру. Як писав в минулому пості - величезний контраст.
Багато отакого.
Тут малярам взагалі медаль треба видати - "Вирвиоко І-го ступеню"
Деяким будинкам щастить і їх реставрують...
Часто доволі успішно.
Частина вулиці ось дуже схожа на якесь європейське місто.
Тут будинку дуже пощастило тим, що тут знаходиться якесь з управлінь МВС. Товариші в формі якось підозріло довго роздивлялися нас і те. як я фоткаю. 1.3.1.2.
Шикарно! І я без сарказму кажу.
Ідеш такий весь по відносно європейському місту х європейською ( хач часто і занедбаною) архітектурою. А тут бац - азія).
Просто трансформаторна будка. В мене таку навіть колись купили на Шатері. От ще фоточка в кращій якості тепер)).
З усіми цими переживання зголодніли. За порадою завернули в кабак "Каліфорнійська республіка". Тоді він, правда, називався здається " Каліфорнія"... але не суть. Смачно, прикольний інтер'єр. не надто дешево як для Миколаєва. Раджу.
По дорозі ще пофоткав цікавого.
Пообідавши пішли долучатися до історії. Сходили до Старої синагоги. Під час совка будівлю перетворили на спортивний зал, створивши на стінах доволі некепські такі мозаїки). Зараз Будівля закинута. але видно щось буде ремонтуватися. Тим більше поряд, буквально в сусіднії будинказ знаходиться Миколаївська єврейська релігійна община.
От і не вір тепер в прокляття числа 13!
Так я до чого.. поїли, можна і по пивку. Надибали чудову пивнуху Draft & Craft. Миколаїв вулиця Московська, 11/1. Звичайна пивнуха - скажете ви. А от і ні. Хазяї реально фанати своєї справи, крім того, що в магазині величезний вибір хорошого крафтового пива з усієї України, так ще дядько патріот Миколаївського пивзаводу). Пили з Оленкою пиво і роздивлялися альбом з етикетками від місцевого пива з року так ... 85-го...Випили по бокальчику темного... з собою взяли по літрику. Також раджу.
Погуляли далі.
А погугляли ми в знаменитий Миколаєвський Яхт - клуб.
Фонтанчик ось тут симпатичний «Турецький фонтан», який було збудовано 1849 року. «Турецький», або, як його ще називають, «Султанський фонтан» – штучне джерело води, збудоване ще під час заснування Миколаєва поряд з палацом Григорія Потьомкіна. Вода до фонтану підводилася від Спаського джерела по трубі.
Пити місцеві фоду не радять. Ручки/ніжки помити - це так.
На бонах під знаками " Риболовля заборонена" купа рибалок. Під знаками " Купатися заборонено" діти радісно стрибають у воду).
Дивилися ми на це все сидячи на березі з ногами у водичці... гарний літній день).
Крім, власне, яхт-клубу ( Дитяча школа олімпійського резерву, доречі) на території знаходиться ресторан, кілька забавних скульптур.
Багато яхт ми не побачили. Якраз відбувалися змагання і всі були на воді десь далеко.
Елінги
Знаменитий яхт - клуб тим, що він один з найдавніших на території України і найстаріший, який залишився на тому місці. де був створений.
Ініціатором створення яхт-клубу був капітан 1-го рангу Євген Голиков. Перше установче зібрання відбулося 12 серпня 1887 року в Морському зборах, в «молдаванському домі» на набережній Інгулу. Членами клубу виявили бажання стати понад 50 осіб.
17 травня 1904 відбувся урочистий прийом нового приміщення яхт-клубу. Прекрасна будівля.. яка зараз переживає не найкращі свої часи. Нажаль.
Погода почала псуватися, сунули темні хмари, але ми таки вирішили їхати на пляж. Даремно чоль везли з собою плавки/купальники?!
Прогулялися до тролейбусика, бо зібралися поїхати в район Намив, де як нам сказали знаходиться найкращі міські пляжі.
Готель "Турист". Совок. але з досить цікавою архітектурою.
Спорт комплекс "Надія" . Саме тут грає найвідоміша і найпопулярніша місцева команда БК " Миколаїв". Баскетбол - найпопулярніший спорт в місті.
Але не так склалося як гадалося. До води ми підійшли тільки щоб побачити, як зникають останні промені теплого літнього сонця. Бо почався вітер...
Ні... навіть не так... ВІТЕР.. такий, що аж вуха завертало. Про те, щоб купатися не могло бути і мови .
Дивлячись на хвила так і відразу не скажеш, що це ріка. Півженний Буг - могутня стихія.
Люди з пляжів ( доволі чистих) потрошки розбрелися. Ми ж трошки покаталися на качелях ( допиваючи пиво і спостерігаючи за хвилями) і посунули назад в центр.
Йдучи до маршрутки надибали залишки дивної скульптури)). Оригінально.
Їхали в центр, думали повечеряти. Але тут за вікном промайнула шикарна штука. Не могли не глянути.
Вийшли повернулися назад щоб подивится на миколаївську Вежу Шухова.
Вежа Шухова — сітчаста вежова гіперболоїдна конструкція системи інженера Володимира Шухова; її утворено пересічними прямолінійними стрижнями, що містяться вздовж поверхні однопорожнинного гіперболоїда.
Винахід датовано січнем 1896 року. Першу таку вежу Володимир Шухов збудував для Всеросійської промислової виставки в Нижньому Новгороді. Пізніше за системою Шухова було побудовано більш як 200 сталевих споруд: водонатискні вежі, морські маяки, радіовежі, опори ліній електропередач, башти на кораблях військового флоту, пожежні та сигнальні вежі.
Десятки два було збудовано і на території сучасної України.. Трохи їх ще залишилося. шукайте.. вони шикарні. Куди там Ейфелю з його кострубатою залізякою
А далі пішли їсти.. Посунули в піцерію " Жар Птиця", яку примітили ще в день.. встигли туди якраз перед початком зливи! Кабак - такоє, тож не буду радити.
А більше і не розкажу нічого, бо далі був лише дощ. Стрибання по калюжам на центральній вулиці міста - Соборній, очікування маршрутки на зупинці без даху... кароч мокрі але з либами на обличчях ми таки добралися до хосту. На ранок ми збиралися далі - в Херсон.
Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Ну і ще пару забавних фоток Миколаєва вам).
Їхали, їхали і приїхали до несподівано прекрасного і неочікуваного.
Як же сильно недооцінений туристичний потенціал багатьох міст України. От дійсно - багато вирішує реклама і піар. Знаються на них явно краще міста Західної України. Сподіваюся все зміниться з часом.
Так ось приїхали ми до Костелу святого Йосипа - прекрасної споруди в еклетичному стилі.
Зведена в 1895 році за проектом одеського архітектора Владислава Домбровського будівля була споруджена з червоної цегли в плані хреста, розміром 45х28 метрів. Фасад був прикрашений кам'яними архітектурними деталями.
Як і всі культові споруди на теренах СРСР костел пережив багато. В приміщенні його побуали і краєїнавчий музей і профтехучилище. Довгий час тут було розміщено Будинок культури.
Трошки про місцеву архітектуру. Як писав в минулому пості - величезний контраст.
Багато отакого.
Тут малярам взагалі медаль треба видати - "Вирвиоко І-го ступеню"
Деяким будинкам щастить і їх реставрують...
Часто доволі успішно.
Частина вулиці ось дуже схожа на якесь європейське місто.
Тут будинку дуже пощастило тим, що тут знаходиться якесь з управлінь МВС. Товариші в формі якось підозріло довго роздивлялися нас і те. як я фоткаю. 1.3.1.2.
Шикарно! І я без сарказму кажу.
Ідеш такий весь по відносно європейському місту х європейською ( хач часто і занедбаною) архітектурою. А тут бац - азія).
Просто трансформаторна будка. В мене таку навіть колись купили на Шатері. От ще фоточка в кращій якості тепер)).
З усіми цими переживання зголодніли. За порадою завернули в кабак "Каліфорнійська республіка". Тоді він, правда, називався здається " Каліфорнія"... але не суть. Смачно, прикольний інтер'єр. не надто дешево як для Миколаєва. Раджу.
По дорозі ще пофоткав цікавого.
Пообідавши пішли долучатися до історії. Сходили до Старої синагоги. Під час совка будівлю перетворили на спортивний зал, створивши на стінах доволі некепські такі мозаїки). Зараз Будівля закинута. але видно щось буде ремонтуватися. Тим більше поряд, буквально в сусіднії будинказ знаходиться Миколаївська єврейська релігійна община.
От і не вір тепер в прокляття числа 13!
Так я до чого.. поїли, можна і по пивку. Надибали чудову пивнуху Draft & Craft. Миколаїв вулиця Московська, 11/1. Звичайна пивнуха - скажете ви. А от і ні. Хазяї реально фанати своєї справи, крім того, що в магазині величезний вибір хорошого крафтового пива з усієї України, так ще дядько патріот Миколаївського пивзаводу). Пили з Оленкою пиво і роздивлялися альбом з етикетками від місцевого пива з року так ... 85-го...Випили по бокальчику темного... з собою взяли по літрику. Також раджу.
Погуляли далі.
А погугляли ми в знаменитий Миколаєвський Яхт - клуб.
Фонтанчик ось тут симпатичний «Турецький фонтан», який було збудовано 1849 року. «Турецький», або, як його ще називають, «Султанський фонтан» – штучне джерело води, збудоване ще під час заснування Миколаєва поряд з палацом Григорія Потьомкіна. Вода до фонтану підводилася від Спаського джерела по трубі.
Пити місцеві фоду не радять. Ручки/ніжки помити - це так.
На бонах під знаками " Риболовля заборонена" купа рибалок. Під знаками " Купатися заборонено" діти радісно стрибають у воду).
Дивилися ми на це все сидячи на березі з ногами у водичці... гарний літній день).
Крім, власне, яхт-клубу ( Дитяча школа олімпійського резерву, доречі) на території знаходиться ресторан, кілька забавних скульптур.
Багато яхт ми не побачили. Якраз відбувалися змагання і всі були на воді десь далеко.
Елінги
Знаменитий яхт - клуб тим, що він один з найдавніших на території України і найстаріший, який залишився на тому місці. де був створений.
Ініціатором створення яхт-клубу був капітан 1-го рангу Євген Голиков. Перше установче зібрання відбулося 12 серпня 1887 року в Морському зборах, в «молдаванському домі» на набережній Інгулу. Членами клубу виявили бажання стати понад 50 осіб.
17 травня 1904 відбувся урочистий прийом нового приміщення яхт-клубу. Прекрасна будівля.. яка зараз переживає не найкращі свої часи. Нажаль.
Погода почала псуватися, сунули темні хмари, але ми таки вирішили їхати на пляж. Даремно чоль везли з собою плавки/купальники?!
Прогулялися до тролейбусика, бо зібралися поїхати в район Намив, де як нам сказали знаходиться найкращі міські пляжі.
Готель "Турист". Совок. але з досить цікавою архітектурою.
Спорт комплекс "Надія" . Саме тут грає найвідоміша і найпопулярніша місцева команда БК " Миколаїв". Баскетбол - найпопулярніший спорт в місті.
Але не так склалося як гадалося. До води ми підійшли тільки щоб побачити, як зникають останні промені теплого літнього сонця. Бо почався вітер...
Ні... навіть не так... ВІТЕР.. такий, що аж вуха завертало. Про те, щоб купатися не могло бути і мови .
Дивлячись на хвила так і відразу не скажеш, що це ріка. Півженний Буг - могутня стихія.
Люди з пляжів ( доволі чистих) потрошки розбрелися. Ми ж трошки покаталися на качелях ( допиваючи пиво і спостерігаючи за хвилями) і посунули назад в центр.
Йдучи до маршрутки надибали залишки дивної скульптури)). Оригінально.
Їхали в центр, думали повечеряти. Але тут за вікном промайнула шикарна штука. Не могли не глянути.
Вийшли повернулися назад щоб подивится на миколаївську Вежу Шухова.
Вежа Шухова — сітчаста вежова гіперболоїдна конструкція системи інженера Володимира Шухова; її утворено пересічними прямолінійними стрижнями, що містяться вздовж поверхні однопорожнинного гіперболоїда.
Винахід датовано січнем 1896 року. Першу таку вежу Володимир Шухов збудував для Всеросійської промислової виставки в Нижньому Новгороді. Пізніше за системою Шухова було побудовано більш як 200 сталевих споруд: водонатискні вежі, морські маяки, радіовежі, опори ліній електропередач, башти на кораблях військового флоту, пожежні та сигнальні вежі.
Десятки два було збудовано і на території сучасної України.. Трохи їх ще залишилося. шукайте.. вони шикарні. Куди там Ейфелю з його кострубатою залізякою
А далі пішли їсти.. Посунули в піцерію " Жар Птиця", яку примітили ще в день.. встигли туди якраз перед початком зливи! Кабак - такоє, тож не буду радити.
А більше і не розкажу нічого, бо далі був лише дощ. Стрибання по калюжам на центральній вулиці міста - Соборній, очікування маршрутки на зупинці без даху... кароч мокрі але з либами на обличчях ми таки добралися до хосту. На ранок ми збиралися далі - в Херсон.
Але про то наступного разу. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Ну і ще пару забавних фоток Миколаєва вам).
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
no subject
2019-03-26 22:36 (UTC)no subject
2019-03-27 04:10 (UTC)