Про Одесу. Осінню
Tuesday, 11 December 2018 20:46![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerШторм нас не зламає,
Здивує,
Штиль нас не вгамує,
Чарує.
Я бачу як вирує кров,
І ще дай мить собі повірим:
Ми у морі знов.
Здивує,
Штиль нас не вгамує,
Чарує.
Я бачу як вирує кров,
І ще дай мить собі повірим:
Ми у морі знов.
За минулий рік я багато разів побував в Одесі. Здебільшого по роботі, чи суміщуючи з роботою.
Розпочалося все в листопаді минулого року, коли я потрапив в листопадову одесу транзитом через Харків .
Зі Слобожанщини до морька доїхав прямим поздом в чистенькому, але капець якому совковому купе ( світильники тут на тумблерах. Тумблерах, Карл!). Відразу поїхав на об'єкт, а вже потім до морька.
Хоч погода і не радувала.
Транзитом через центр, правда. Завернув поїсти. Мені тоді дуже нахвалювали Молодість , тож вирішив туди зазирнути. Не сказати, щоб я був дуже вражений. Але смачно. Ціни середні, чи трошки вище середніх. Душевненько, хоча і не розумію концепцію ностальгії за дев'яностими.
Ви будете сміятися, але до того разу я ніразу не був на одеській Аркадії. А тут якраз дощик притих трохи, часу залишалося ще вагон ( до посадки у вагон на Київ) , тож вирішив таки добратися).
Сів на трамвайчик, доїхав до площі 10-го квітня ( день звільнення Одеси в 1944 році).
Над площою височіє традиційна радянська стела-фалос з зіркою нагорі.
Звідти пішечки рушив до самого знаменитого пляжу.
Листопад в Одесі такий листопад... ехь.. мрію жити біля моря. Теплого. Це важливо.
Клімат це , звичайно, добре, але з тими совковими будовами треба щось думати. Бо надто вже депресивно воно все виглядає. Чи то може похмура погода так на мене подіяла.
Сама Аркадійська алея також не дуже вразила...
Звичайний для наших місць базар. Тут тільки він трохи прилизаний і веде до морька. Ну і скульптурки трошки розбавляли унилість навколо.
Але то все відступає на другий план, коли виходиш до морька. Так, холодного, осіннього, непривітного, але все одно прекрасного.
Пам'ятаєте, минулого року, інтернетами бродило відео, де котяра в Одесі зловив на пляжі чайку?
От саме в той час я там і проходив).
Позалипавши споглядаючи хвилі пішов берегом.. просто так. Далі залипати споглядаючи хвилі.
Окрім морька побачив ще багато цікавого. Головне вміти роздивитися незвичайне і цікаве в сірості навколишнього.
Довго йшов берегом думи думаючи... а тут аж прокинувся. Купалися. Навіть згадувати про це зараз холодно.
Що найбільше мені подобається в Одесі, так це траса здоров'я, яка тягнеться вздовж берегової лінії. Околиці її не завжди адекватні правда, але зроблена вона круто. Люблю нею гуляти.
Котик от на ній, подарований Львовом місту.
Поворот до новобудов.
Я ж дійшов до сходів, які піднімалися до санаторію ім. Чкалова. Восени вони невимовно фотогенічні. Шкода, що добрів до них в сутінках, фотографії вийшли не надто якісні.
На території самого санаторію також є що пофоткати.
Ця от будівля - Дача Ашкенази, наприклад.
Поряд ще котик. "Левиця".
Далі остаточно стемніло і я поїхав в центр. Фоткати звичайно.
Яскрава Дерибасівська.
Пишний Оперний театр.
Одеська міська рада.
Стамбульський парк.
І Примоський бульвар. Місця давно знайомі, але не менш цікаві.
Дійшов до Потьомкінських сходів і пішов на Морвокзал.
От ні разу ще не проїхався цим фунікулером. Треба дуже. Чим не привід приїхати до Одеси ще раз?
Ще одним приводом може стати бажання сфоткати всі графіті з цієї серії. Бачив багато в різні свої приїзди, але інтернети кажуть, що далеко не всі.
Морвокзал вночі прекрасний. Людей немає. Кораблі в портах... портові крани... краса.
Сходами назад.
Пам'ятник Дюку. Сфоткав з пристойного ракурсу))
Нічна Одеса неймовірна. Особливо коли дощ і мало людей. Міста створюють люди. вони ж їх і псують...
Пам'ятник Катерині... от ніяк не можу визначитися зі своє позицією. чи мають такі пам'ятники стояти в українських містах.
Прогулявся через Міський Сад...
...до Пасажу
Далі трошки пофоткав Спасо-Преображенський собор в Одесі... І рушив на в сторону вокзалу. До того посилився дощ і я заколупався витирати об'єктив від крапель.
Але про Одесу в мене ще буде багато. Різного. І сонячного і позитивного. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Ви будете сміятися, але до того разу я ніразу не був на одеській Аркадії. А тут якраз дощик притих трохи, часу залишалося ще вагон ( до посадки у вагон на Київ) , тож вирішив таки добратися).
Сів на трамвайчик, доїхав до площі 10-го квітня ( день звільнення Одеси в 1944 році).
Над площою височіє традиційна радянська стела-фалос з зіркою нагорі.
Звідти пішечки рушив до самого знаменитого пляжу.
Листопад в Одесі такий листопад... ехь.. мрію жити біля моря. Теплого. Це важливо.
Клімат це , звичайно, добре, але з тими совковими будовами треба щось думати. Бо надто вже депресивно воно все виглядає. Чи то може похмура погода так на мене подіяла.
Сама Аркадійська алея також не дуже вразила...
Звичайний для наших місць базар. Тут тільки він трохи прилизаний і веде до морька. Ну і скульптурки трошки розбавляли унилість навколо.
Але то все відступає на другий план, коли виходиш до морька. Так, холодного, осіннього, непривітного, але все одно прекрасного.
Пам'ятаєте, минулого року, інтернетами бродило відео, де котяра в Одесі зловив на пляжі чайку?
От саме в той час я там і проходив).
Позалипавши споглядаючи хвилі пішов берегом.. просто так. Далі залипати споглядаючи хвилі.
Окрім морька побачив ще багато цікавого. Головне вміти роздивитися незвичайне і цікаве в сірості навколишнього.
Довго йшов берегом думи думаючи... а тут аж прокинувся. Купалися. Навіть згадувати про це зараз холодно.
Що найбільше мені подобається в Одесі, так це траса здоров'я, яка тягнеться вздовж берегової лінії. Околиці її не завжди адекватні правда, але зроблена вона круто. Люблю нею гуляти.
Котик от на ній, подарований Львовом місту.
Поворот до новобудов.
Я ж дійшов до сходів, які піднімалися до санаторію ім. Чкалова. Восени вони невимовно фотогенічні. Шкода, що добрів до них в сутінках, фотографії вийшли не надто якісні.
На території самого санаторію також є що пофоткати.
Ця от будівля - Дача Ашкенази, наприклад.
Поряд ще котик. "Левиця".
Далі остаточно стемніло і я поїхав в центр. Фоткати звичайно.
Яскрава Дерибасівська.
Пишний Оперний театр.
Одеська міська рада.
Стамбульський парк.
І Примоський бульвар. Місця давно знайомі, але не менш цікаві.
Дійшов до Потьомкінських сходів і пішов на Морвокзал.
От ні разу ще не проїхався цим фунікулером. Треба дуже. Чим не привід приїхати до Одеси ще раз?
Ще одним приводом може стати бажання сфоткати всі графіті з цієї серії. Бачив багато в різні свої приїзди, але інтернети кажуть, що далеко не всі.
Морвокзал вночі прекрасний. Людей немає. Кораблі в портах... портові крани... краса.
Сходами назад.
Пам'ятник Дюку. Сфоткав з пристойного ракурсу))
Нічна Одеса неймовірна. Особливо коли дощ і мало людей. Міста створюють люди. вони ж їх і псують...
Пам'ятник Катерині... от ніяк не можу визначитися зі своє позицією. чи мають такі пам'ятники стояти в українських містах.
Прогулявся через Міський Сад...
...до Пасажу
Далі трошки пофоткав Спасо-Преображенський собор в Одесі... І рушив на в сторону вокзалу. До того посилився дощ і я заколупався витирати об'єктив від крапель.
Але про Одесу в мене ще буде багато. Різного. І сонячного і позитивного. Буде цікаво. Не перемикайтеся.
Якщо ви збираєтеся кудись подорожувати, то можете трошки зекономити на житлі, забронювавши його через мої реферальні лінки:
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
www.airbnb.ru/c/shuras1
На airbnb треба зареєструватися
І зробитити перше бронювання від 75$, то 39$ отримаєте назад
Якщо ви юзаєте Booking.com, то зекономте собі 15 $ забронювавши щось через це ось посилання
Ну і мені щось перепаде)).
