Про літній Тернопіль. Частина третя. З вітерцем

[falkoner]

Не море, звісно, але хвилька набігає
Маля — Нептунчик десь і тут гуляє
Не море, лиш тернопільський наш став
Вирує хвилями, що їх тепер застав
Вода і вітер… Ця розбурхана стихія…
Ти любиш затишок, тому лише у мріях

Про літній Тернопіль. Частина перша. Понаїхали.
Про літній Тернопіль. Частина друга. Знайомими місцями

Неподівано знайшов недорозібрані фото з минулорічного Файного міста. А там ще частинка про сам Тернопіль набралася.
Заключна. Про літній Тернопіль.

Ото прокинулися такі зранку і пішли снідати. Домовились зустрітися зі Слімом і Оленкою в піцерії. Поки йли надибали ( вкотре !) пару цікавих пам'ятничків.
Неведимка.



Пам'ятник сантехніку.



Снідали ми в "Тісті" з моменту нашого останнього візиту сюди воно видозмінилося. Як на мене не в кращу сторону((.
Але квіточки на фасаді красиві.



Кароч, ми з Тарасом Григоровичем трохи опечалилися.



Пішли далі бродити. Намагалися вибирати незнайомі вулиці і маршрути.
Забрели ось у дворик.







Тернопіль дуже чисте і акуратне місто. І дуже затишне. Хоча місцеві кажуть, що нудне...



Навіть розруха старих будинків тут якась няшна.





Мало реклами на Кузьмі, вам не здається?



Художній музей. Найоригінальніша будівля мудожнього хузею баченого мною.



Але як не ходи.. все одно вийдеш до ставу.
Цього разу ми завернули сюди від Тернопільської обласної ради.



Фонтанчик "Життя" на вході в парк ім.Тараса Шевченка.



Асфальт програє природі.



В очікувані зими...



... в очікуванні принца.



А от і став вже.



Я фоткав цю арку разів з 10 так точно. Вперше тут не було рибалки.



Відображення у воді.



Думали вже повертатися в місто...



А тут якраз параходик підрулив. Здійснилося давнє бажання, покататися на човнику по Тернопільському ставу. Квиточок коштував чи то 25 чи то 30 грн, підзабув.





Прогулянка, правда так собі. Купа людей на кораблику, купа дітей. Всі кричать.
Ну і краєвиди не надто вражають. Хоча цікаво подивитися на місто з незнайомого ракурсу.





Кораблик по діагоналі везе людей на пляж. Вертає назад. Якщо не виходити, то двічі платити не треба.

На ставу влітку багато вітрил. Радує.





Хвилин 30 тривала прогулянка туди - назад.
Поспішили в місто, бо треба було вже на фестиваль по трошки йти.



Забігли ще в Катедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці .



Вперше побував всередині. Не задимівся.






Спека неймовірна. Народ весело і задорно хлюпається у фонтанах. Як діти.



А ми геть з міста.. В поля. На фест. Де ще спекотніше, ще гучніше і ще більше пилюки. Але то вже інша історія ( яку я вже розказував, доречі).



На цьому про Тернопіль поки все. Але ще точно буде. І цікаво, сподіваюся. Не перемикайтеся.