Про Чернівці. Одноденне

[falkoner]

Сяє посмішка на лиці
Квиток на потяг тримай у руці
На Буковину їдуть митці
.Нас вітають Чернівці

Їхали ми, власне, не в Чернівці, їхали ми в Кам'янець-Подільський на фестиваль RESPUBLICA 2017. Просто виходити з поїзда о 3 ранку нам взагалі не посміхалося, квитки були до Чернівців, то от ми і зробили хід конем ( так, так не конем... Канякою!)

Сьома ранку, звичайно, не третя, але все одно спатоньки хотілося. Побродили трошки як зомбі ранковим містом. Це було перше вересня, тож поспестерігали, які школярі понуро брели на святкові лінійки.
Спочатку побрели до університету, але виявилося, що подивитися його можна тільки з десятої, тож трохи змінили розклад. Пішли гуляти в центр.

Тут я вже камеру дістав.

Вулиця Університетська.



А це просто скульптура на даху ресторану "Сорбонна" ніколи не був в середині, але будівля прикольна. Постійно звертаю на неї увагу.



Подивилися на Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської (!!!!).



Не могли пройти повз і не сфоткатися з зіркою Зірки.



Рушили до найцентральнішого центру).





Міська ратуша.



Типовий Шевченко.



Зазвичай Каняка їздить зі мною, але коли ми потрапимо в це місто це я буду поряд з ним. А ще треба потрапити таки на вулицю Канякіна в Луцьку.



Доречі, в Чернівцях на алеї міст-побратимів кілька місць під герби вільні. То прибрали герби поселень з Мордору. Правильно , вважаю.



Прогулялися пішохідною ( і святковою) вулицею Кобилянської.





Тут добре... якось затишно.





Кафедральний собор св Духа. Кацапський патріархат, але колір стін його мене завжди радував.



Архітектура Чернівців взагалі радує своєю різноманітністю.







А ще місто радує котіками). Живеться тут їм, здається, непогано.



Але в нас був план ( в логістичному розумінні цього слова), тож ми вирушили далі.



Костел Пречистого Серця Ісуса — костел єзуїтів в Чернівцях. Пам'ятка неоготичної архітектури 19 століття. З 1963 року тут розташовувався обласний архів. Починаючи з 1 березня 2010 року храм належить релігійній громаді Римо-Католицької церкви.
Зараз будівля на ремонті, але особливого ажіотажу не спостерігається.



Насправді ж нашою метою був райончик поряд з Ботанічним садом ( вулиці Федьковича, Аксеніна). В нинішньому «тихому центрі», а колись – на далеких околицях міста наприкінці 19-го – початку 20-го століть, тут сформувався унікальний район віллової забудови тодішньої чернівецької шляхетної публіки, який і по сьогодні зачаровує нас своєю красою і вишуканістю, елегантною витонченістю та продуманістю кожної деталі. І нехай на самому початку ці «вілли для коханок», як їх зневажливо називали прихильники давніх смаків та традицій, вважалися взірцем несмаку – зараз вони можуть бути яскравим взірцем громадської архітектури і прикладом для приватного будівництва.





















Для порівняння. Ця ось вілла побудована в 1997 році.



А потім в шальоній чортопхайці ( я так і не зрозумів. то автобус був чи маршрутка) повної щасливих учнів різних рівнів прокачаності поїхали таки до перлини міста. Чернівецького університету.



Особливо поглиблюватися в історію я не буду. І так загально відомо, що теперішній університет це колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації.

Вхід без екскурсії коштує 20 грн. Скільки з екскурсією- не пам'ятаю. Часу в нас було обмаль, так що якось і не розглядався такий варіант.З екскурсією, звичайно, цікавіше, можна побачити і інтер'єри, куди не пускають неорганізованих туристів,але...







Почали зводити Резиденцію 1864 року за проектом архітектора Йозефа Главки на замовлення православного релігійного фонду Буковини і тодішнього єпископа Євгена Гакмана. Завершили – 1882 року.

Варто зазначити, що спеціально для цього технологічно складного (на той час) будівництва у Чернівцях організували роботу двох цегельних заводів і запрошували найкращих майстрів своєї справи з різних куточків Австро-Угорщини.

Ансамбль Резиденції побудований у синтетичному стилі архітектурних елементів різних епох. Й. Главка, будуючи резиденцію православного єпископа, зробив акцент на романо-візантійському стилі і додав у декор мотиви ренесансної архітектури, готики та іудейські елементи. Архітектор, немов, хотів натякнути на мультикультурність Чернівців.

Складається архітектурний ансамбль з трьох окремих будівель: самої Резиденції митрополита, теологічного факультету (який функціонує і в наш час при ЧНУ) та школи псаломників. До комплексу Резиденції входять також два храми – Семінарська церква Трьох Святителів, церква Іоанна Нового Сучавського та два розкішних парки.








Трошки цікавого про Чернівецький університет.

- В 1950-х рр. в Церкві Трьох Святителів Семінарського корпусу розміщувався електронно-обчислювальний центр;
- Обов’язковою умовою для роботи садівником в розкішному університетському парку була вища освіта;
- В оздобленні споруди використовувався кораловий камінь – природне буковинське диво. В Синодальній залі збереглися його фрагменти попри руйнівну пожежу 1944 року;
- Зображення центральної частини парадної брами прикрашає герби Чернівців та області;
- Одним з найвідоміших студентів університету був Іван Франко;
- Перші студентки з’явились в університеті в 1899 році в кількості чотирьох осіб.













Парк дійсно крутий. Не даремно тут були такими прискіпливими до вибору садівників.







Але час піджимав, тож ми побігли до виходу.





Вперше заглянув в середину Семінарської церкви Трьох Святителів. Там якраз вінчання якесь було ( студентів, мабуть). Думав може примазитися до святкування ( зі сторони нареченої).



Але треба їхати в Кам'янець... останні погляди на величку споруду...







... і ми біжимо ( в прямому сенсі цього слова) на автовокзал, щоб встигнути на зручну для нас чудову українську маршрутку, щоб вона чудовими українськими дорогами домчала нас до чудово українського міста ( останнє було без сарказму, ви ж зрозуміли?) Кам'янець-Подільський, на чудовий ( нову без сарказму... що ж це зі мною робиться) фестиваль. Але про нього я вже розказував, тож наступне цікаве буде про якесь інше місто. Не перемикайтеся

Comments

[ukurainajin]

Гарно