falkoner / Про Прагу. Частина сьома. Карлів міст

Хто як не ти спалить мости
Хто ж побудує знов
Навчи мене жити як ти
Щоб не кипіла кров

Про Прагу. Частина перша. Староміська площа
Прагу. Частина друга. Набережна
Про Прагу. Частина третя. Нічна
Про Прагу. Частина четверта. Вулицями
Про Прагу. Частина п'ята. Вишеград
Про Прагу. Частина шоста. Вище неба

Зовсім мало поспаши я все одно підхопився рано. Не хотів втратити жодної хвилини побачення з прекрасною Прагою. А відіспатися завжди можна пізніше.

В тому щоб вставати вдосвіта є одна суттєва перевага: на вулицях мало людей. Для маніяків ( як я) з камерами - це просто неоціненно).

Прогулючись по Староміські площі напередодні вночі, в дощ, я проштовхнутися не міг від туристів. Тепер же можна спокійно сфотографувати будівлю Старої Ратуші ( Будинок Муніципалітету). Шкода тільки, що небо було трохи похмурим.

Храм Діви Марії під Тином у всій красі.

Але я прямую до району Мала Страна...

І цього разу моя дорога туди пролягає через символ міста - знаменитий Карлів міст.
Спочатку за черговим поворотом вулиці постають "праві" ворота мосту - Староміська вежа, що височіє над Кржижовницькою площею.

На цій же площі розташовані два дуже красиві храми:
Собор св. Сальвадора...

...і Церква св. Франциска Асизького.

Але міст, всичайно ж засліплює все навколо.
Історія будівництва Карлового моста почалася в 1357 році під егідою короля Карла IV, а закінчилася на початку XV століття. Його попередником був Юдитин міст, зведений в 1172 році під час правління Владислава II та його дружини, королеви Ютти Тюрінгської, на честь якої він і отримав свою назву. Карл IV застав міст у період його активного використання, проте з причини зростання у сфері будівництва, торгівлі і суспільних потреб вже тоді виникла необхідність у його модернізації. Під час повені, що сталася в 1342 році, Юдитин міст був сильно зруйнований . Тоді король прийняв рішення звести новий, більш вдосконалений міст, який буде відповідати всім сучасним потребам.

Довгий час вежі ( з іншої сторони мосту знаходяться Малостранські вежі, я трохи пізніше їх покажу) були єдиною прикрасою моста, але надалі на мосту встановили 30 скульптур, які гармонійно вписуються в загальну композицію. Найзнаменитіша з них – Ян Непомуцкий. За легендою, якщо прикласти руку до його зображення і загадати бажання, воно обов’язково здійсниться.

Над створенням скульптур Карлового мосту працювали найкращі скульптори епохи бароко. Серед них були Ф. М. Брокофф, М. Б. Браун, М. В. Екл, Й. Кол, І. Плацер та інші. Щоправда, Карлів міст був і раніше прикрашений скульптурами, але вони не збереглися. Нинішні скульптурні прикраси належать здебільшого до початку XVIII століття, коли у 1704—14 роках на мосту було встановлено 28 скульптур.
Деякі скульптури під час повеней були знищені і їх довелося замінити новими. Так, наприклад, загинула скульптура св. Ігнатія, роботи Я. і Ф. М. Брокоффа. Ця скульптура лише в 1938 році була замінена скульптурною групою св. Кирила і св. Мефодія, роботи чудового чеського скульптора Карла Дворжака.

Я сфоткав більшість з них, але не викладуватиму світлини всіх. Бажаю побачити їх всі наживо вам).

Ще одна не менш знаменита скульптура мосту ( я про скульптуру Яна Непомуцького говорю, фотку якої я таки не залив) - скульптура під назвою "Голгофа" ( або "Розп'яття").

Скульптура Святого Августина.

По трошки прогуючись, я дійшов до лівого берега Влтави. До Малостранських веж.
Все таки чисто не лише там, де не смітять, а і там де прибирають.

Впритул до мосту примикають симпатичні будиночки.

А взагалі, мені дуже пощастило. Я бачив Карлів міст без туристів! Таке вдається небагатьом))

Споруда, що з'єднує два береги річки Влтави, спочатку називалося Кам'яний міст або Празький міст, але в 1870 році його офіційно перейменували на честь творця - Карла IV. Карлів міст ще з тих далеких часів служив сполучною ланкою Празького Граду і Старого Міста. Протягом багатьох років його використовували як основну дорогу, по якій монархи курсували з Королівського двору на територію Граду. Звичайним громадянам за проїзд і прохід по ньому доводилося вносити плату.
Повністю пішохідним міст став тільки в 1974-ому році.

Карловий міст овіяний десятками легенд, переказів та історичних фактів:

- Існує напівісторичне повір'я, що король Карл IV заклав наріжний камінь Карлового мосту 9 липня 1357 року о 5 годині 31 хвилині — таким чином, момент закладення мосту утворює цифровий паліндром 1-3-5-7-9-7-5-3-1.
- Згідно з переказом з Карлового мосту скинули шанованого у Чехії святого Яна Непомуцького. І начебто в місці, де його тіло ввійшло у води Влтави, над водою виникло сяйво у вигляді 5 зірок. Саме тому Непомуцький віттоді зображується з п'ятьма зірками над головою (див. фото праворуч). Місце ж, біля якого, начебто, скидували Яна через поручні, можна побачити праворуч на шляху до Малої Страни — воно відмічено вмурованим у стінку мосту хрестом і двома мідяними гвіздками поруч.
- До 1908 року Карловим мостом проходила кінна залізниця. У 1905 році її електрифікували, після чого нею пересувався трамвай з підключенням до струму знизу, та вже за три роки (1908) цей маршрут припинив своє існування.

Перейшовши Влтаву я вирушив гуляти далі по району Мала Страна.

Величний Костел св. Мікулаша

Тихі вулички старовинної Праги. Кілька годин тому, коли я спускався ними вночі від Празького Граду тут неможливо було протиснутися від туристів. А зараз тиша...

Насправді я прямував до Петришинської оглядової вежі ( забігаючи наперед я до неї так і не добрався). А дорога до оглядових веж - завжди вгору.

...і вгору...

... і вгору...
Але що там зверху, я розповім вам наступного разу. вже в останній частині моєї розповіді про столицю Чехії ( я майже рік пройшов , як я тут побував, а я все пишу))).
Буде цікаво. Не перемикайтесь.