Про Прагу. Частина друга. Набережна
Friday, 11 November 2016 15:55Почула. Дивилась.
Немов у сні мені наснилось – разом ти и я.
Зраділа. Хотіла. Мій незнайомець, вибач.
Що знайшла тебе очима.
Немов у сні мені наснилось – разом ти и я.
Зраділа. Хотіла. Мій незнайомець, вибач.
Що знайшла тебе очима.
Про Прагу. Частина перша. Староміська площа
Я пишучи цей пост не буду гуглити, не буду піддивлятися в карти і путівники. Просто хочу , щоб ви зрозуміли мій стан, коли я побачив і пройшовся набережною Праги. Міста, яке мені іноді сниться, міста в якому я був так мало.
Так от . Я вийшов на набережну, відкрив рот... і так і ходив трошки прифігимшим. Аж поки не добрався до бару з його темним чешським пивом. Тоді рот довелося закрити)). І то виключно з фізіологічних причин.
От як бачив - так і розкажу.

Так от . Я вийшов на набережну, відкрив рот... і так і ходив трошки прифігимшим. Аж поки не добрався до бару з його темним чешським пивом. Тоді рот довелося закрити)). І то виключно з фізіологічних причин.
От як бачив - так і розкажу.

Коли основні натовпи туристів тулять зі Староміської площі тулять да Карлового мосту я пішов шукати Старе єврейське кладовище. Успішно промахнувся, звичайно ж.
Поглядів трошки на чудову архітектуру.


Побачив пам'ятник Кафці.

Забрів в місця, де туристів не було. Так прекрасно це.


От такий от квітковий магазинчик.




Бродив-бродив і вийшов на набережну. Тут от саме рот в мене і відкрився).


Я так зрозумів, це адміралтейство.

Мирно сплячі бомжі. Тут їх багато. Але це хвороба всіх туристичних міст. Особливо тих, де порівняно тепло.

Я спочатку подумав, що вийшов до Карлового мосту, коли побачив скульптури.Подумав ще " ну і що в ньому такого?". Нє)Це не він.

Тут я вперше розгледів Пражський град.

Взагалі моєю метою був Танцюючий будинок, він по карті був десь зліва - туди і пішов набережною.

Набережна просто всіяна чудовими будинками.Як старовинними...

... так і чимось сучасним.


Такі дивні штуки. Цікаво, як голосно б кричали в нас про зраду?)



А от і сам Карловий міст.


Такі от матроси заманюють туристів покататися на річкових трамвайчиках.

Прямої дороги по набережній до мосту немає. Треба трошки завернути в місто.

Краса... Монументальна краса.



Будинки точно без підвалів)).

Карловий міст відомий насамперед своїми скульптурами.




І неймовірною кількістю туристів.

Вид звідти...



Я ж рушив далі до своєї мети. Побачив такий от цікавий транспорт).

Ще трошки Пражського Граду на фоні Карлового мосту.

Фонтан...

А це зупинка трамваю. Дикуни! Без навісику навіть! І ваще, зупинки будувати треба захищеними від дороги! Це так, трошки зради вам в стрічку.

А на ріці машинки....е...ходять.

Хвилинка вуличного мистецтва.

Добрався до наступного мосту.

Пофоткав трохи з нього.





Доречі. Тут на мостах зупинки громадського транспорту)). Дивно. В нас навіть зупинятися не можна.


Все тей же Карловий міст.

Гоу далі.


Вулиця....

Між будинками заховалася якась церквушка.

"Що за хуйня, і чому в нас такої ніколи не бачив?" - отакі різносторонні думки літали в мене в голові.


Трамваїв в Празі багато. Зрозуміло, що всі "Шкоди", але цікаво спостерігати еволюцію рухомого складу.

Є в Празі така атракція. Катати туристів містом на прикольних машинах. Ну з екскурсією.


І от я дійшов до нього). Танцюючий будинок.


Навколо теж нічо так)



Пам'ятаєте про еволюцію трамваїв?

А далі я рушив в хостел заселятися, попутно пообідавши в чудовому барчику " У парашутиста" ( настільки сподобалось, що я аж назву запам'ятав, чим зазвичай не страждаю).
А день тільки починався. Далі буде ще багато цікавого. Не перемикайтесь.