Про Тернопільщину. Частина сьома. Чортків - Яблунів
Thursday, 28 July 2016 21:18![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerМой город вне времени, для территории, племени, рода и империи.
Троя, Помпеи и Рим, мой город - морок,
И видения что во тьме видит бедуин
Мой город на горе руин,
Мой город лабиринт, я по нему слепой и неумелый гид.
Про Тернопільщину. Частина перша. Любар - Староконстянтинів.
Про Тернопільщину. Частина Друга. Підволочиськ - Скорики - Токи - Хмелиська.
Про Тернопільщину. Частина Третя. Скалат
Про Тернопільщину. Частина четверта. Кровинка-Заліщики
Про Тернопільщину. Частина п'ята. Червоноруд- Джуринський водоспад
Про Тернопільщину. Частина Шоста. Товсте - Ягільниця
Чортків – містечко, розміщене за 76 км від Тернополя і за 82 км від Чернівців.
Саме сюди ми вирушили після Ягільниці в чудовому турі з Романом Маленковим і його Україна Інкогніта .
Перша згадка про Чортків як місто датується 1427 роком. На старих мапах короля Владислава Яґайла воно позначене як Чортковіце. Як і кожне поселення, воно мало своїх власників. Одним з перших був Юрій (Єжи) Чортковський, права якого на містечко підтвердив король Зиґмунд ІІІ Ваза 1522 р. Тоді ж місто отримало і маґдебурзьке право.
Наші два пруткі Форди "транзит" висадили нас в самому центрі міста. Біля Старої ратуші і Домініканського костелу.
Храм вразив. От так відразу і безповоротньо. Але костели костелами, але обід за розкладом.
Тож оглядини міста ми розпочали вже попоївши.
Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава. Уперше був зведений у 1610 році і відтоді багато бачив: під час татарських набігів за храмовими мурами, від яких сьогодні залишились тільки руїни, переховувалися мешканці. Костел досі не без гордості згадує, як до нього навідувалися польські королі.
Перші особи Польщі неодноразово відвідували кляштор. У 1663 році Чортків відвідав, взявши участь у Літургії в костелі, король Ян Казимир, що прямував походом на Смоленськ. А у 1683 році в монастирському костелі побував наступний польський король – Ян ІІІ Собєський.
Дійсно - таку красу не соромно будь кому показати.
Ми ж вирушаємо гуляти містом.
Візитна картка Чорткова – міська ратуша з годинником унікальна споруда, збудована на початку ХХ століття.
Зараз в приміщенні ратуша розташований ринок.
А це приміщення вже нової, Сучасної ратуші.
Поруч пам'ятник героям...
Поруч знаходиться катедральний собор святих апостолів Петра і Павла Української Греко-Католицької Церкви, освячений 2001 року, можна побачити з багатьох куточків міста. А з вершин пагорбів, що оточують Чортків, собор виглядає міською домінантою.
Трохи далі по вулиці можна побачити старовинну синагогу.
У 1860 році ружинський цадик Давид Моше Фридман заснував у Чорткові хасидський осередок. На початку ХХ століття євреї складали третину населення міста, то ж з’явилася необхідність у будівництві нової синагоги. Збудована за проектом віденського архітектора Ганса Гельдкремера впродовж 1905–1909 років, вона отримана назву «Нової синагоги». Побудована в романтичному стилі з використанням мавританських мотивів, божниця була схожою радше на фешенебельний палац, ніж на будинок молитви. Розкішності їй надало оздоблення різьбою, виконане італійськими майстрами. Головний фасад споруди складається з центрального ризаліту, який приховує під собою покритий чотирисхилим дахом об’єм будівлі, одноповерхових флігелів та розміщених по краях двоповерхових гранованих башт.
Чортків - місто контрастів. Буквально через дорогу від цих величних будівель звичайний такий приватний сектор).
Але ж тур обіцяв 15 замків, тож прямуємо до Чортківського замку.
По дорозі до замку , відразу за мостом через Серет в мікрорайоні з давньою назвою Вигнанка, поруч із мурами замку Гольських, блищить своїми позолоченими бляхами найновішій зі старих чортківських храмів – Покровська церква. Вона була зведена на пожертви парафіян впродовж 1904 – 1907 років і в народі отримана назву «полкової». Після її освячення 1907 року на храмовому подвір’ї забило чудодійне джерело, над яким звели капличку на честь Божої Матері.
Церква от просто дуже красива. Прибрана, розмальована. Біля неї мініпарк, де відпочивають місцеві.
Оглянули зовні залишки ( які , втім, непогано збереглися) п'ятикутного замку міста Чортків. Зараз на подвір'ї знаходиться автосервіс, і як не дивно це добре. Бо так більше шансів, що стіни не пошкодять вандали і хазяйновиті місцеві ґазди. Дуже сподіваюся у держави, або приватного інвестора знайдуться кошти відреставрувати замок. Особливо враховуючи те, що збереглися стіни дуже добре.
Найкращий вид на церкву святої Покрови та залишки п’ятикутного замку відкривається з Вигнанської гори, що височіє над твердинею. Звідти увесь Чортків — як на долоні.Але ми не дійшли. А ви дойдіть. Не лінуйтесь.
Весняний день короткий, а так багато ще заплановано, тож вирушаємо до машин. Орієнтиром слугує величний костел.
Недовгий переїзд і ми зупиняємося в селизі Яблунів біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці , що була побудована в 1875 році Флорентіною Чарторийською - тодішньою власницею містечка.
На виїзді з села оглянули маєток Чарторийських – Дідушицьких. Зараз тут знаходиться дитячий тубдиспансер ( що знову ж таки допомогло зберегти будівлю).
Навколо залишився доволі красивий парк.
У парку висаджені: липи, тополі, американські сосни, манджурський горіх, бук червонолистий. Також закладено букову алея. Навколо маєтку знаходяться чотири ставки, які півколом оточують помістя. Ставок, що знаходиться навпроти головного фасаду маєтку, має рукотворний острівець посередині.
Неподалік від палацу б’ють цілющі джерела. Продовженням парку є ліс який зараз є Яблунівським природним ботанічним заказником державного значення. В листопаді 1884 р. у Яблунові, в графському маєтку перебував Іван Франко.
Франко пробув тут недовго, як і ми. Вирушаємо далі неймовірною Тернопільщиною. Ще буде цікаво. Не перемикайтесь.
Саме сюди ми вирушили після Ягільниці в чудовому турі з Романом Маленковим і його Україна Інкогніта .
Перша згадка про Чортків як місто датується 1427 роком. На старих мапах короля Владислава Яґайла воно позначене як Чортковіце. Як і кожне поселення, воно мало своїх власників. Одним з перших був Юрій (Єжи) Чортковський, права якого на містечко підтвердив король Зиґмунд ІІІ Ваза 1522 р. Тоді ж місто отримало і маґдебурзьке право.
Наші два пруткі Форди "транзит" висадили нас в самому центрі міста. Біля Старої ратуші і Домініканського костелу.
Храм вразив. От так відразу і безповоротньо. Але костели костелами, але обід за розкладом.
Тож оглядини міста ми розпочали вже попоївши.
Костел Матері Божої, святого Розарія і святого Станіслава. Уперше був зведений у 1610 році і відтоді багато бачив: під час татарських набігів за храмовими мурами, від яких сьогодні залишились тільки руїни, переховувалися мешканці. Костел досі не без гордості згадує, як до нього навідувалися польські королі.
Перші особи Польщі неодноразово відвідували кляштор. У 1663 році Чортків відвідав, взявши участь у Літургії в костелі, король Ян Казимир, що прямував походом на Смоленськ. А у 1683 році в монастирському костелі побував наступний польський король – Ян ІІІ Собєський.
Дійсно - таку красу не соромно будь кому показати.
Ми ж вирушаємо гуляти містом.
Візитна картка Чорткова – міська ратуша з годинником унікальна споруда, збудована на початку ХХ століття.
Зараз в приміщенні ратуша розташований ринок.
А це приміщення вже нової, Сучасної ратуші.
Поруч пам'ятник героям...
Поруч знаходиться катедральний собор святих апостолів Петра і Павла Української Греко-Католицької Церкви, освячений 2001 року, можна побачити з багатьох куточків міста. А з вершин пагорбів, що оточують Чортків, собор виглядає міською домінантою.
Трохи далі по вулиці можна побачити старовинну синагогу.
У 1860 році ружинський цадик Давид Моше Фридман заснував у Чорткові хасидський осередок. На початку ХХ століття євреї складали третину населення міста, то ж з’явилася необхідність у будівництві нової синагоги. Збудована за проектом віденського архітектора Ганса Гельдкремера впродовж 1905–1909 років, вона отримана назву «Нової синагоги». Побудована в романтичному стилі з використанням мавританських мотивів, божниця була схожою радше на фешенебельний палац, ніж на будинок молитви. Розкішності їй надало оздоблення різьбою, виконане італійськими майстрами. Головний фасад споруди складається з центрального ризаліту, який приховує під собою покритий чотирисхилим дахом об’єм будівлі, одноповерхових флігелів та розміщених по краях двоповерхових гранованих башт.
Чортків - місто контрастів. Буквально через дорогу від цих величних будівель звичайний такий приватний сектор).
Але ж тур обіцяв 15 замків, тож прямуємо до Чортківського замку.
По дорозі до замку , відразу за мостом через Серет в мікрорайоні з давньою назвою Вигнанка, поруч із мурами замку Гольських, блищить своїми позолоченими бляхами найновішій зі старих чортківських храмів – Покровська церква. Вона була зведена на пожертви парафіян впродовж 1904 – 1907 років і в народі отримана назву «полкової». Після її освячення 1907 року на храмовому подвір’ї забило чудодійне джерело, над яким звели капличку на честь Божої Матері.
Церква от просто дуже красива. Прибрана, розмальована. Біля неї мініпарк, де відпочивають місцеві.
Оглянули зовні залишки ( які , втім, непогано збереглися) п'ятикутного замку міста Чортків. Зараз на подвір'ї знаходиться автосервіс, і як не дивно це добре. Бо так більше шансів, що стіни не пошкодять вандали і хазяйновиті місцеві ґазди. Дуже сподіваюся у держави, або приватного інвестора знайдуться кошти відреставрувати замок. Особливо враховуючи те, що збереглися стіни дуже добре.
Найкращий вид на церкву святої Покрови та залишки п’ятикутного замку відкривається з Вигнанської гори, що височіє над твердинею. Звідти увесь Чортків — як на долоні.Але ми не дійшли. А ви дойдіть. Не лінуйтесь.
Весняний день короткий, а так багато ще заплановано, тож вирушаємо до машин. Орієнтиром слугує величний костел.
Недовгий переїзд і ми зупиняємося в селизі Яблунів біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці , що була побудована в 1875 році Флорентіною Чарторийською - тодішньою власницею містечка.
На виїзді з села оглянули маєток Чарторийських – Дідушицьких. Зараз тут знаходиться дитячий тубдиспансер ( що знову ж таки допомогло зберегти будівлю).
Навколо залишився доволі красивий парк.
У парку висаджені: липи, тополі, американські сосни, манджурський горіх, бук червонолистий. Також закладено букову алея. Навколо маєтку знаходяться чотири ставки, які півколом оточують помістя. Ставок, що знаходиться навпроти головного фасаду маєтку, має рукотворний острівець посередині.
Неподалік від палацу б’ють цілющі джерела. Продовженням парку є ліс який зараз є Яблунівським природним ботанічним заказником державного значення. В листопаді 1884 р. у Яблунові, в графському маєтку перебував Іван Франко.
Франко пробув тут недовго, як і ми. Вирушаємо далі неймовірною Тернопільщиною. Ще буде цікаво. Не перемикайтесь.
