Про Харків. Частина друга. В центр.
Sunday, 19 June 2016 20:32![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerСлово. Спочатку було слово – Харків.
Сідай зі мною в парку коло зоопарку
Послухай – кожне "шо" має власний тембр
Баригі, барди, хіппі – все це я ремембер
Сідай зі мною в парку коло зоопарку
Послухай – кожне "шо" має власний тембр
Баригі, барди, хіппі – все це я ремембер
Взагалі то, це мала була перша частина. Але тоді хотілося написати про зоопарк .
Після харківської Race Nation 2016 назад автобусом ми з Вікою вирішили не їхати, погуляти по місту трошки і на Київ чухнути вечірнім поїздом.
На зупиночці трамваю запитали, куди нам краще податися в тому Харкові, порадили добратися до станції метро "Пушкінська". Це типу центр. Роздовбаний трамвай і ми доїхали до станції метро " Академіка Барабашова". Метро в Харкові прикольне. Власне не метро , а станції. Принаймі ті, що я бачив - симпатичнішими за київські виглядають. Але , можливо то ефект новизни. Вагони більш роздовбані, виробництва все того ж Митищинського заводу... Система оплати теж трохи дивна. Проїзд коштує 3 грн. Квиточки ( так, саме паперові) можна придбати тільки в автоматах і тільки по одному штуці. Треба мати мілкі гроші, хоч і автомат дає решту, але з незначних номіналів. Автомати дають решту металічними гривнями. доречі. Тепер я знаю , куди поділися всі копійки номіналом в 1 грн -- вони в Харкові. Моя здогадка підтвердилася, коли в маршрутках решту мені 2 рази також дали металічними гривнями. Ще цікаве спостепеження, кожного пільговика перед тим як пропустити через турнікети записують вручну!!! в журнал. Уявляю які черги там зранку.
Сайт у Харківського метрополітену крутий.
Але ось ми на "Пушкінській" . Що в ній центрального я так і не зрозумів, але поряд була якась кафешка , де ми пообідали. І по вулиці Ярослава Мудрого вирушили до центральної слощі міста - площі Свободи.
Біля якогось ресторанчика скульптурна композиція, присвячена твору "12 стільців" Ільфа і Петрова. Місто приватизувало твір, бачив ще кілька звернень до героїв роману, цитат звідти і тд.
Архітектура вулиці Ярослава Мудрого сподобалась. Я ваще ламер в тих архітектурних стилях, але тут на будинки просто дивитися приємно. До того ж в основній масі фасади в терпимому стані, таі рекламою не перегружені.
Балконізація , правда, і сюди добралася. Все буде пластикова вагонка!
Сюди от не добралася. Як і реставратори, правда. Цікаво. тут раніше був винний магазин?
Ще маленька скульптурка біля якогось ресторанчика.
Добралися до головної вулиці міста - Сумської.
Біля площі Свободи є маленький дворик. Тут розташовано музей релігій за спонсорства Олекстандра Фельдмана . В політику зараз не хочу лізти. Покажу пару скульптурок, які нібито були виготовленні за замовленням Фельдмана і виставлені поряд з музеєм.
На аватарку поставити, чоль?
Нарешті площа Свободи, за глибоким переконанням харків'ян - найбільша в Європі. Європа правда не дуже в курсі про це, тобто цим ніхто не заморочувався і не міряв. Але хочеться місцевим мірятися піпіськами - хай міряються.
Ще один розповсюджений міф, що Харків - це перша столиця України. Хуйня. Ліньки розмусолювати. просто відправлю вас почитати історію.
А площа велика, так. Втомився поки пересікав її. Це навіть незважаючи на те, що половина відокремлена зеленим парканом. Щось реконструюють.
Дивна новубода, яка зовсім не вписується в архітектуру площі.
А от будівля Харківського національного університету імені Каразіна та будівля Держпрому ( еталон конструктивізму в архітектурі) - дуже навіть вписуються.
Сонечко ж почало припікати суттєво так. ирішили трохи потусити в парку - пішли в найблищий - парк Шевченка.
Відразу зустріли кобзаря. Згадалися 30-ті роки ХХ століття, коли саме в Харкові було знищено цвіт українського кобзарства...
Фонтан. В парку проходило якесь тусіво. Їжа , книги, літературні читання(!!!). Інтелектуальненьке таке свято .
А ще тут є дивний пам'ятник Тарасу Шевченко.
Тобто не дивний факт, що в парку Шекченка стоїть пам'ятник Шевченку, а в тому, що на пам'ятнику відразу два Тараса 0_о.
Симпатична архітектура навколо.
Вікторія притомилася і захотіла посидіти почитати в парку, поки я пішов в зоопарк. Але ви про то вже читали. Я ж на сьогодні все, далі ще буде цікавого. Не перемикайтеся. Наостанок вам два харківських живих пам'ятники. Люблю я їх фоткати.
Після харківської Race Nation 2016 назад автобусом ми з Вікою вирішили не їхати, погуляти по місту трошки і на Київ чухнути вечірнім поїздом.
На зупиночці трамваю запитали, куди нам краще податися в тому Харкові, порадили добратися до станції метро "Пушкінська". Це типу центр. Роздовбаний трамвай і ми доїхали до станції метро " Академіка Барабашова". Метро в Харкові прикольне. Власне не метро , а станції. Принаймі ті, що я бачив - симпатичнішими за київські виглядають. Але , можливо то ефект новизни. Вагони більш роздовбані, виробництва все того ж Митищинського заводу... Система оплати теж трохи дивна. Проїзд коштує 3 грн. Квиточки ( так, саме паперові) можна придбати тільки в автоматах і тільки по одному штуці. Треба мати мілкі гроші, хоч і автомат дає решту, але з незначних номіналів. Автомати дають решту металічними гривнями. доречі. Тепер я знаю , куди поділися всі копійки номіналом в 1 грн -- вони в Харкові. Моя здогадка підтвердилася, коли в маршрутках решту мені 2 рази також дали металічними гривнями. Ще цікаве спостепеження, кожного пільговика перед тим як пропустити через турнікети записують вручну!!! в журнал. Уявляю які черги там зранку.
Сайт у Харківського метрополітену крутий.
Але ось ми на "Пушкінській" . Що в ній центрального я так і не зрозумів, але поряд була якась кафешка , де ми пообідали. І по вулиці Ярослава Мудрого вирушили до центральної слощі міста - площі Свободи.
Біля якогось ресторанчика скульптурна композиція, присвячена твору "12 стільців" Ільфа і Петрова. Місто приватизувало твір, бачив ще кілька звернень до героїв роману, цитат звідти і тд.
Архітектура вулиці Ярослава Мудрого сподобалась. Я ваще ламер в тих архітектурних стилях, але тут на будинки просто дивитися приємно. До того ж в основній масі фасади в терпимому стані, таі рекламою не перегружені.
Балконізація , правда, і сюди добралася. Все буде пластикова вагонка!
Сюди от не добралася. Як і реставратори, правда. Цікаво. тут раніше був винний магазин?
Ще маленька скульптурка біля якогось ресторанчика.
Добралися до головної вулиці міста - Сумської.
Біля площі Свободи є маленький дворик. Тут розташовано музей релігій за спонсорства Олекстандра Фельдмана . В політику зараз не хочу лізти. Покажу пару скульптурок, які нібито були виготовленні за замовленням Фельдмана і виставлені поряд з музеєм.
На аватарку поставити, чоль?
Нарешті площа Свободи, за глибоким переконанням харків'ян - найбільша в Європі. Європа правда не дуже в курсі про це, тобто цим ніхто не заморочувався і не міряв. Але хочеться місцевим мірятися піпіськами - хай міряються.
Ще один розповсюджений міф, що Харків - це перша столиця України. Хуйня. Ліньки розмусолювати. просто відправлю вас почитати історію.
А площа велика, так. Втомився поки пересікав її. Це навіть незважаючи на те, що половина відокремлена зеленим парканом. Щось реконструюють.
Дивна новубода, яка зовсім не вписується в архітектуру площі.
А от будівля Харківського національного університету імені Каразіна та будівля Держпрому ( еталон конструктивізму в архітектурі) - дуже навіть вписуються.
Сонечко ж почало припікати суттєво так. ирішили трохи потусити в парку - пішли в найблищий - парк Шевченка.
Відразу зустріли кобзаря. Згадалися 30-ті роки ХХ століття, коли саме в Харкові було знищено цвіт українського кобзарства...
Фонтан. В парку проходило якесь тусіво. Їжа , книги, літературні читання(!!!). Інтелектуальненьке таке свято .
А ще тут є дивний пам'ятник Тарасу Шевченко.
Тобто не дивний факт, що в парку Шекченка стоїть пам'ятник Шевченку, а в тому, що на пам'ятнику відразу два Тараса 0_о.
Симпатична архітектура навколо.
Вікторія притомилася і захотіла посидіти почитати в парку, поки я пішов в зоопарк. Але ви про то вже читали. Я ж на сьогодні все, далі ще буде цікавого. Не перемикайтеся. Наостанок вам два харківських живих пам'ятники. Люблю я їх фоткати.
