Про Запоріжжя
Sunday, 5 June 2016 20:16![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
falkonerНам є чим пишатись, Запоріжжю респект
У нас самий довгий у Європі проспект
Запорізька гребля – будівництво сторіччя
Коли підкорилась дніпровська хвиля
Куба острів волі – хто це сказав?
Мабуть той хто на Хортиці ніколи не бував
В Запоріжжя я катав по роботі, тож на вільний час і фотографування не мав особливо багато часу. Проте трошки встиг.
Їхав я туди ранішнім Інтерсіті. Сім годин сидячи не так погано, як могло б здаватися... Але два рази на добу так - то вже важко. Окремо хотілося б подякувати провідниці Інзі Федоренко, яка зранку просто сяяла посмішкою і радувала любязністю. Видно, що людина не відробляє час, а реально живе роботою. Тож якщо там хтось читатиме це з керівництва Укрзалізниці - дайте людині премію.
Всі справи я порішав десь о 16 годині і зробив фатальну помилку. Поїв. На проспекті Соборності надибав якийсь грузинський ресторанчик і впихнув в себе чашушулі з кубдабі.. запив то двома бокалами пива ( все це обійшлося в 150 грн, я не знаю, багато то для Запоріжжя, чи мало) і мій ентузіазм в бродінні містам значно поважчав. Але часу до поїзда залишалося надто багато. тож таки вирушив на Хортицю.
Сколив на якийсь тралейбус, що йшов "В парк" і він довіз мене до місця, де нещодавно ще валили істукана.
Спочатку думав пішки перейти дамбу... але добре що передимав. Побродив трошки лівим берегом Дніпра. Дамба охороняється, пару разі мене окликали солдатики і відганяли .
Вирішив потрапити таки на Острів волі. Вирушив маршрутом, знаним мною ще з часів, коли я тут з мосту стрибав.
Гордість зароріжців ГЕС.
Весь острів заставлений опорами ЛЕП.
Пройшовся до історичного музею.
На острові діє прокат велосипедів. Раджу. Відстані тут немаленькі.
Біля музеє встановлений найвищий в Україна флагшток . Раніше тут висів найбільший прапор в Україні. Тепер два, але меньших. Спостерігав. як хлопець покоряв його. Треба пошукати в мережі цей відосик. Його на дрон знімали.
Вирушив до Січі.
СІч , звичайно ж в цей час, була закрита. Але дуже красиве світло вечірнє просто змушувало пофоткати.
Старовина і технології.
Вечір вже зовсім падав.
В величезних опорах також є своя краса...
Але пора було вирушати назад і я попрямував до Арочного мосту.
Красиве небо...
Ну а далі маршрутка , яка їде з годину... вокзал... і незручна ніч в Інтерсіті.
А Запоріжжя зачекає, поки я сюди грунтовно понаїду. Буде цікаво. Не перемикайтесь.
Панорамка клікається.
Їхав я туди ранішнім Інтерсіті. Сім годин сидячи не так погано, як могло б здаватися... Але два рази на добу так - то вже важко. Окремо хотілося б подякувати провідниці Інзі Федоренко, яка зранку просто сяяла посмішкою і радувала любязністю. Видно, що людина не відробляє час, а реально живе роботою. Тож якщо там хтось читатиме це з керівництва Укрзалізниці - дайте людині премію.
Всі справи я порішав десь о 16 годині і зробив фатальну помилку. Поїв. На проспекті Соборності надибав якийсь грузинський ресторанчик і впихнув в себе чашушулі з кубдабі.. запив то двома бокалами пива ( все це обійшлося в 150 грн, я не знаю, багато то для Запоріжжя, чи мало) і мій ентузіазм в бродінні містам значно поважчав. Але часу до поїзда залишалося надто багато. тож таки вирушив на Хортицю.
Сколив на якийсь тралейбус, що йшов "В парк" і він довіз мене до місця, де нещодавно ще валили істукана.
Спочатку думав пішки перейти дамбу... але добре що передимав. Побродив трошки лівим берегом Дніпра. Дамба охороняється, пару разі мене окликали солдатики і відганяли .
Вирішив потрапити таки на Острів волі. Вирушив маршрутом, знаним мною ще з часів, коли я тут з мосту стрибав.
Гордість зароріжців ГЕС.
Весь острів заставлений опорами ЛЕП.
Пройшовся до історичного музею.
На острові діє прокат велосипедів. Раджу. Відстані тут немаленькі.
Біля музеє встановлений найвищий в Україна флагшток . Раніше тут висів найбільший прапор в Україні. Тепер два, але меньших. Спостерігав. як хлопець покоряв його. Треба пошукати в мережі цей відосик. Його на дрон знімали.
Вирушив до Січі.
СІч , звичайно ж в цей час, була закрита. Але дуже красиве світло вечірнє просто змушувало пофоткати.
Старовина і технології.
Вечір вже зовсім падав.
В величезних опорах також є своя краса...
Але пора було вирушати назад і я попрямував до Арочного мосту.
Красиве небо...
Ну а далі маршрутка , яка їде з годину... вокзал... і незручна ніч в Інтерсіті.
А Запоріжжя зачекає, поки я сюди грунтовно понаїду. Буде цікаво. Не перемикайтесь.
Панорамка клікається.
