І знов час вітряним птахом,
Крилом в небі над дахом,
Бувай, чекай!
Нехай дощем цілованою аркою,
Старою мольфаркою
Пішов у парк останній трамвай.
Крилом в небі над дахом,
Бувай, чекай!
Нехай дощем цілованою аркою,
Старою мольфаркою
Пішов у парк останній трамвай.
L-għodwa t-tajba
Я ніколи не приховував, що посправжньому живим я буваю тільки в дорозі. Не важливо, лечу я літаком в нову країну, чи їду сотий раз у Львів, мене навіть просто пре їхати на роботу в тролейбусі. Слухати музику і читати. Я знаю, що в кінці подорожі я побачу щось нове.
Але в неділю їхати на роботу це зло. Доживемо до п'ятниці. Дорога чекає.
