Про Варшаву. Частина п'ята. Вечір
Sunday, 21 February 2016 15:26![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Заплелися у коси сотні тисяч доріг,
Ці дурні хмарочоси я збагнути не зміг,
То в полоні асфальту скам’янілі думки,
Моє серце квадратне вже не пише віршів.
Після парку Королівські Лазєнки ми вирішили подивитися на Варшаву з висоти.

Вийшовши з парку, побрели в сторону метро. Ходити зовсім вже притомилися.
Радянська забудова. Балкони майже не засклені, але трапляється.


В місті , особливо центральній його частині , дуже мало бігбордів, проте багато влечезних розтяжок на фасаді.


Спочатку ми думали піднятися пофоткати з Дому науки,але в метро зустріли адміністратора нашого хостелу, він нас відмовив від того. Сказав, що то попсня і кращий вид на старе місто з двінниці костелу святої Анни, розказав, як швидше туди добратися. І він не помилився. Покатавшись трошки на метро і трамваях ( ну , не з першого разу попали)) ). Ми піднялися над дахами старого міста.

Вид на most Śląsko-Dąbrowski і Костел св. архангела Михаїла, на правому березі Вісли.

Дахи старої Варшави.


Королівська площа.

Вісла і національний стадіон.

Звичайно ж запилив панорамку. Клікаєццо.

Спустилися на бренну землю. Нарешті світло було зручним щоб сфоткати знаменитого дракончика

І не менш знаменитого Зігмунда. Третього, а не те, що ви там подумали.

Пройшлися у внутрішній двір Королівського замку. По музеям не пішли.

Пішли шукати повечеряти де.

Один з найвідоміших пам'ятників Варшави. Пам'ятник маленькому повстанцю. Цю історію можете легко нагуглити.

Після вечері моя супутниця здалася і \вирішила трохи відпочити.
Я ж пішов гуляти далі. Без от цього кота. кіт не пішов. Він не захотів.

Спустився на набережну там псують історичний образ міста ( о , жах!!!, де корінні жителі Варшави, яки ридають за Варшавою, яку вони загубили!) такі от скульптури. Так і не зрозумів чому вони присвячені.

Такнцюючий фонтай. Танцює так собі, мабуть яйця заважають.

Розпочиналися сутінки....

Крута лавка. Підозрюю присвячена чуваку, який проклав водогін в місті.

"Задній двір" Королівського палацу.

Там такий прикольний лабіринт, але він вже був зачинений коли я прийшов.

Але геть темніло вже і я побрів до хостелу, щоб перепочити трошки і дочекатися темноти, щоб пофоткати нічну Варшаву. Що в мене вийшло дивіться нижче. А поки вам ще фотка Старого дзвону.
Встановлений на постаменті в центрі невеликої трикутної площі Соборного капітулу . Існує думка, що хто доторкнеться до цього дзвону, обійде його три рази і загадає бажання, воно неодмінно здійсниться. Не ходив не бажав. Бо дуже бажав пива).

Далі буде. Не перемикайтесь.

Вийшовши з парку, побрели в сторону метро. Ходити зовсім вже притомилися.
Радянська забудова. Балкони майже не засклені, але трапляється.


В місті , особливо центральній його частині , дуже мало бігбордів, проте багато влечезних розтяжок на фасаді.


Спочатку ми думали піднятися пофоткати з Дому науки,але в метро зустріли адміністратора нашого хостелу, він нас відмовив від того. Сказав, що то попсня і кращий вид на старе місто з двінниці костелу святої Анни, розказав, як швидше туди добратися. І він не помилився. Покатавшись трошки на метро і трамваях ( ну , не з першого разу попали)) ). Ми піднялися над дахами старого міста.

Вид на most Śląsko-Dąbrowski і Костел св. архангела Михаїла, на правому березі Вісли.

Дахи старої Варшави.


Королівська площа.

Вісла і національний стадіон.

Звичайно ж запилив панорамку. Клікаєццо.

Спустилися на бренну землю. Нарешті світло було зручним щоб сфоткати знаменитого дракончика

І не менш знаменитого Зігмунда. Третього, а не те, що ви там подумали.

Пройшлися у внутрішній двір Королівського замку. По музеям не пішли.

Пішли шукати повечеряти де.

Один з найвідоміших пам'ятників Варшави. Пам'ятник маленькому повстанцю. Цю історію можете легко нагуглити.

Після вечері моя супутниця здалася і \вирішила трохи відпочити.
Я ж пішов гуляти далі. Без от цього кота. кіт не пішов. Він не захотів.

Спустився на набережну там псують історичний образ міста ( о , жах!!!, де корінні жителі Варшави, яки ридають за Варшавою, яку вони загубили!) такі от скульптури. Так і не зрозумів чому вони присвячені.

Такнцюючий фонтай. Танцює так собі, мабуть яйця заважають.

Розпочиналися сутінки....

Крута лавка. Підозрюю присвячена чуваку, який проклав водогін в місті.

"Задній двір" Королівського палацу.

Там такий прикольний лабіринт, але він вже був зачинений коли я прийшов.

Але геть темніло вже і я побрів до хостелу, щоб перепочити трошки і дочекатися темноти, щоб пофоткати нічну Варшаву. Що в мене вийшло дивіться нижче. А поки вам ще фотка Старого дзвону.
Встановлений на постаменті в центрі невеликої трикутної площі Соборного капітулу . Існує думка, що хто доторкнеться до цього дзвону, обійде його три рази і загадає бажання, воно неодмінно здійсниться. Не ходив не бажав. Бо дуже бажав пива).

Далі буде. Не перемикайтесь.