Про Афіни. Частина третя. Нічна

[falkoner]

Згорнуло місто вогні веселі
Неонових реклам.
І лиш сумують віолончелі
Десь там, далеко там...

Нічних фотографій з Афін обмаль. Дні були дуже насиченими, і ходити вночі фоткати просто не вистачало сил. До того ж, місто не виглядає позитивним в кріміногенному плані. Не те, щоб в нас виникали проблеми, але бродити саменькому з камерою нічною столицею Греції чомусь сцикотно було).
Але трошки все ж є.

Кілька кадрів я встиг зробити в яхт-клубі Пірея. Тьома з Аньою зависли над спогляданням моря. а я трошки поклацав.





Це фоточка вже після того, як ми повечеряли в ресторанчику і брели в сторону метро.
Над щоглами великі Афіни.



Трошки стадіону Олімпіакому.



І церквушка якась по дорозі.




А це фото з гори Лікавітос.



Гора Лікавітос (Λυκαβηττός) висотою 277 метрів над рівнем моря знаходить в центрі Афін. Це найвища точка міста, з неї відкривається чудова панорама.
Піднятися можна зі сходу за приємною стежкою через сосновий і кипарисовий ліс. Є лавки. Йти краще від станції метро Abelokipi.
Інший варіант - по серпантинових сходах із заходу від метро Evangelismos, Syntagma, Panepistimo.
Третій варіант - на фунікулері. Нижня станція знаходиться біля перехрестя вулиць Арістіпп і Плутарху . Фунікулер ходить раз на півгодини, квиток туди-назад коштує 7 євро, в одну сторону 5. Вагончик йде 2-3 хвилини в тунелі, нині в тунелі розмальовані стіни і показують невеличне лазерне шоу. Їхати приємно, саме таким варіантом ми підіймалися, назад спускалися пішки.
Ні разу не пошкодував про витрачені 5 євро. По перше ми трошки притомилися, поки йшли до гори, по друге чудова панорама в купі з розпиванням вина і оливками.



До XVI століття гора була вкрита густим лісом, і в ньому водилися вовки, від яких гора і отримала слові назва ("Лікос", "λύκος" - "вовк"). За часів турків всі дерева були знищені. У 1880-1920 роках схил був заново засаджений соснами і кипарисами, голою залишилася лише тільки кам'яна вершина. Гора настільки незвично виглядає, що стародавні греки придумали легенду про Афіну. Вона вирішила підняти своє святилище на Акрополі. Для цього відірвала вершину гори Пентелікон і понесла до Акрополя. По дорозі чи то передумала, чи то з кимось то посварилася. У підсумку кинула цю вершину на півдорозі, на Лікавітос. Так і стирчить величезний шматок вапняку на земляному пагорбі.






В давнину на вершині гори розташовувалося святилище Зевса Акріоса ("Зевса, що мешкає на вершині"). Потім - каплиця Пророка Іллі, замінена в XII в. на церкву Святого Георгія (Св. Сідерея). Вона була капітально відреставрована в 1931 і 2012 роках. Поруч, на оглядовому майданчику, невелика дзвіниця і антени з фідерами.






На сьогодні все, далі буде цікавіше. Не перемикайтесь.

Ну і хто пропустив початок.
Про Афіни. Частина перша. Перельоти
Про Афіни. Частина друга. Перші враження.