Про дорогу до моря. Частина 4.

[falkoner]

Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.

Про дорогу до моря. Частина 1.

Про дорогу до моря. Частина 2.

Про дорогу до моря. Частина 3.

Поснідавши вдруге і добре що в останнє вівсянкою ( ну не пішла!!). Ми зібралися і вирушили в дорогу.

Вирішили трошки "зрізати", і пішли до траси не по дорозі , а кущами.

Ще в таборі було вирішено розділити групу. Ті хто їхав раніше, або просто хотів раніше потрапити до моря мали зробити останній перехід за день. Інші гуляючи мали дойти туди на наступний день.

Дорога прокладена по неймовірної краси перевалу.



Остаточно розділилися ми в селищі Родніковоє ( Скеля). Поїли морозива, попили пивка... І тут був мій вихід, бенефіс можна сказати). Ті кущі не пройшли для мене даром і я знайшов на собі три кліщя, які вже присмокталися до мене. Ще два кровососи я знайшов пізніше... І одного зловив ще до того, як воно мене вкусило. Став "звіздою " дня.

Після Роднікового ми вийшли в Босу балку і зовсім так не поспішаючи пішли в сторону стоянки " Чортова драбина". на якій збиралися переночували.
Це було перше травня і ліс просто кишів не тільки кліщами , а й туристами. Крим .. конектін піпл.. Це доьре, бо ми мало не пропустили чудний водоспад, не позначений на картах. Тут ми зависли на пару годин. Купалися.

Трошки пройшовши, ми годинки півтори обідали...
Потім буквальноьно хвилин за двадцять вийшли на стоянку і прихуїли. Що там творилося. Треш, угар і аббадон. Куча народу, якісь братки з Луганська в дупель сині танцюють під репачок, поряд з ними розмістилася група ( чоловік 30 так) дітей з Харкова.. бідаки.. вода гавно. кгики, гвалт.. Кароч ми далі пішли.

Далі довелося йти далеченько, бо ми шукали місце з водою.
На світлині гора Кільсе-Бугун. Але по дорозі ми вперше побачили море... ну як побачили.. про це є кльова їсторія.. я розповідав вже тут .

Місце ми знайшли чудове в лісочку. Поряд колодязь з водою. Правда лісник порадив її кип*ятити. Та й сусіди не дуж заважали.

А потім була рисовий суп і чай. Ахуєнний скажу я вам чай . Він підштовхнув нас до чудового диспуту про теорії створення світу. О 12 ночі..

Ну і сальце. При його вигляді зірвався дехто з наших " просвітлених веганів".


А завтра вже було море.