![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Шаг за шагом, я все ближе и ближе,
Я дышу ему в спину, я его вижу,
Перламутровый пылью луна роняет свет.
Я сжимаю в ладони, нет, не пистолет,
А тупой огромный нож, холодный как лед,
Его лезвие не режет, его лезвие рвет.
Передо мной один из тех, кому так хочется жить
И я не вижу причин, чтобы его не убить.
Я дышу ему в спину, я его вижу,
Перламутровый пылью луна роняет свет.
Я сжимаю в ладони, нет, не пистолет,
А тупой огромный нож, холодный как лед,
Его лезвие не режет, его лезвие рвет.
Передо мной один из тех, кому так хочется жить
И я не вижу причин, чтобы его не убить.

Брет Істон Елліс. "Американський психопат"
Страшна книга. Читаєш - гидко, але все одно читаєш.От не розумієш, від чого більш гидко :
від колоритно розписаних вбивст і тортур, від порносцен, від покоління яппі, чи від любської байдужості, якою просто переповнена книга. Читати всім , хоч і гидко, але читати.
Поколінню споживання і телешоу присвячується.