Про Черкаси. Частина перша. Багряне

Я сподіваюся, що разом було добре вам
І знаєш, чуєш — якщо обом вам повезе
Ви станете із ним чудовим добривом
В Черкаській області такий шикарний чорнозем

Довго вирішували з Оленкою куди ж нам податися на Покрову. Все ж — три вихідні. Вагалися між Полтавою і Черкасами. Вибрали Че, бо зручніше добиратися... Ну як зручніше? Шукали як зручно доїхати залізничним транспортом,але ні. Або довго, або не зручно, або якимись чигирями... Тож довелося їхати маршруткою, хоча ми дуже їх і не любимо. Виїжджали з найближчої до нас точки, від метро Чернігівська. Напівлегальний перевізник "Автоекспрес-Черкаси". 180 гривень, трохи більше трьох годин часу і ми на місці. Саме цей перевізник прибуває на малесеньку станцію поблизу Палацу культури «Дружба народів».
Відразу традиційне фото з каналізаційним люком. Зазвичай ми їх довгенько шукаємо, а тут це було перше що ми побачили, вийшовши з автобусу.

( Read more... )

Про пам'ять

Нас народ не забуде. Нам пам’ятник буде. У Львові –
І так само на всіх постаментах і тронах земних.
"Неборак! Ірванець! І ще отой третій... А хто він?" –
запитає зненацька один із туристів дурних.

Good morning

Який у вашому місті найдивніший пам'ятник?