Про довіру

Прощавай, бо я іду до них
Вони ж як я, не знають холоду,
Не знають міри.
Не читай сумних без мене книг.
Журба моя, то зветься голодом,
Потреба віри.

صباح الخير

Довіряєте, загалом, людям?