Про Тернопільщину. Частина тринадцята. Кременець- Білокриниця.

Тут живу, це мій дім
Мій дім – моя фортеця
Чим займаюсь я в нім –
Це все не для преси

Про Тернопільщину. Частина перша. Любар - Староконстянтинів.
Про Тернопільщину. Частина Друга. Підволочиськ - Скорики - Токи - Хмелиська.
Про Тернопільщину. Частина Третя. Скалат
Про Тернопільщину. Частина четверта. Кровинка-Заліщики
Про Тернопільщину. Частина п'ята. Червоноруд- Джуринський водоспад
Про Тернопільщину. Частина Шоста. Товсте - Ягільниця
Про Тернопільщину. Частина сьома. Чортків - Яблунів
Про Тернопільщину. Частина восьма. Буданів- Буцнів
Про Тернопільщину. Частина дев'ята . Микулинці - Струсів - Дарахів
Про Тернопільщину. Частина десята. Підзамочок - Бучач - Рукомиш - Старі Петликівці
Про Тернопільщину. Частина одинадцята. Зарваниця - Збараж - Вишнівець.
Про Тернопільщину. Частина дванадцята. Почаїв

Після Почаєва наш шлях лежав в сторону Кременця - старовинного міста.

( Read more... )

Про підарасів

Кругом мене одні гандони,
Я б луччє разгружав вагони,
Завжди воняв, як роботяга,
І був щасливий, як бродяга.

Bonan matenon

Адже так просто зробити своє місто кращим. Все просто.
Просто платити за проїзд в транспорті, просто переходити дорогу дочекавшись зеленого світла і взагалі за правилами, просто доносити недопалки до смітника, просто не ломитися в двері, поки всі не вийшли, просто...
Нажаль кожного дня спостерігаю натовпи гандонів, які жаліються, як погано жити, який хуйовий Клічко ( Порошенко, Путін, потрібне вставити) і перебігають шестиполосний проспект над підземним переходом...
Сумно... Це в мене просто так, вирвалося.